Вбити економіку заради рейтингу: Чому Зеленський не відважиться на "нідерландський сценарій" карантину

Схема протидії коронавірусу, за якої люди з групи ризику залишаються на жорсткому карантині, а решта – потроху формують "колективний імунітет" до зарази, є достатньо ризикованою, а за умов сучасної України – ще й абсолютно вбивчою для будь-якого політика, який би спробував її реалізувати

Вбити економіку заради рейтингу: Чому Зе…
Фото: Shutterstock

В останні дні в Україні (і, напевно, не тільки) вірусологів та епідеміологів, зі зрозумілих причин, стало помітно більше, аніж політологів та футбольних тренерів. Більшість із них, що природно, критикують масштабні і абсолютно хаотичні заходи, які українська центральна влада вживає для протидії епідемії COVID-19. При тому як за надмірність в одних моментах, так і за очевидну недостатність – в інших.

Що, загалом, має під собою і певне підґрунтя – он і Світовий банк з легким здивування констатував, що Україна протидіє коронавірусу помітно жорсткіше, ніж США та ЄС. Маючи при тому, м'яко кажучи, дещо менш потужну економіку.

І частина наших доморощених експертів-вірусологів при тому наголошує, що в світі, окрім жорсткого "китайсько-італійського" підходу до вирішення проблеми із коронавірусом є й альтернативи. Наприклад "нідерландський" чи "шведський" підходи, суть яких зводиться до того, що особи, чий шанс померти від коронавірусу є неприємно високим – через вік чи супутні хронічні хвороби, опиняються на якнайсуворішому карантині. В той час як всі інші – молоді й здорові, потрошку хворіють, формуючи колективний імунітет. І коли цей імунітет буде сформований, себто відсотків 60-70 популяції перехворіє і зараза затихне, люди з груп ризику вийдуть зі свого тривалого карантину, а груповий імунітет їх захистить.

З якоїсь точки зору, подібний сценарій виглядає доволі привабливо. В першу чергу тому, що при його реалізації є певні шанси на те, що до кінця карантину доживуть не тільки українці, але й українська економіка. 

Але є у подібного підходу й очевидні слабкості. Серед них – обґрунтовані прогнози про істотну смертність. Яка, звичайно, буде в рази нижча, ніж при неконтрольованому розвитку епідемії, але все рівно чималою. Зокрема, саме прогноз, який передбачає, що при "нідерландському" сценарії карантину Сполучене Королівство може втратити до чверті мільйона осіб, примусив британського прем'єра різко стати прихильником "майже класичного" карантину.

А ще за умов України нелегкою виглядає необхідність забезпечити "ситий карантин" для мільйонів людей. По-перше, 16% населення України – старші за 65 років, себто мали би сидіти вдома. Це більш ніж 6 мільйонів. А іще є без малого півтори мільйони хворих на діабет. Ці групи частково перетинаються, але все рівно – в сумі вийде більше 7 мільйонів. Якщо додати ще й людей з хронічними проблемами з легенями чи з аутоімунними негараздами, то складається враження, що у глибокий карантин доведеться відправити кожного 5-го. Як мінімум. Забезпечивши їх усім необхідним на час епідемії, яка, до моменту появи підтвердженого колективного імунітету, може тривати багато місяців.

А знаючи діяльність і підприємливість українського старшого покоління, його доведеться не тільки годувати через двері. Його доведеться ще й стерегти. Оскільки вже перші дні тотального карантину продемонстрували, що чомусь саме літні люди особливо спокійно й охоче порушують карантинні правила. Звичайно, не всі. Звичайно, декого вдасться вмовити дітям чи онукам. Але відсотків 30 все рівно буде ходити по району й скуповувати гречку. Чи маски. Чи оксолінову мазь.

А окрім того, в Україні є ще й один-єдиний, але вирішальний аргумент проти коронавірусу. Це недовіра до влади, поєднана з пострадянським інфантилізмом населення.

Тому навіть якщо влада раптом знайде якусь геніальну модель "м'якого карантину" (ні-ні, це чисто гіпотетично – і, звісно, не про цю владу), зуміє її адекватно впровадити (пам'ятаєте – гіпотетично) і ця модель навіть спрацює, владу скинуть.

Оскільки помре, припустимо, декілька сотень людей – про яких "влада не піклувалася", "плюнула на їхню долю", "займалася своїми політичними гешефтами", тощо. Все, що скаже з цього приводу пересічний обиватель, уявити не складно. А коли хтось сам не допетрає – то опозиція підкаже. Натомість, якщо помре набагато більше людей, і економіка зазнає важчих наслідків, але влада буде імітувати "сувору й безпощадну боротьбу з лихом" (чим вона, власне кажучи, успішно й займається), то певний відсоток симпатиків правлячій політсилі зберегти вдасться.

Подібна пастка "рейтингової арифметики", напевне, є вельми прикрою для людей свідомих і раціональних. Але вона не менш реальна, ніж усі три закони Ньютона. І про цю пастку на Банковій, без сумніву, знають. Як здогадався про неї, до речі, й британський популіст Джонсон.

А "нідерландська модель" – сувора і дієва, ймовірно, що й спрацює. Але трапиться це в Нідерландах. Чи в Швеції. Чи ще десь, де влада має довіру з боку населення і не надто зловживає нею.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"