Бігус підкрався непомітно. Чи запалять "Нацдружини" шини під НАБУ

Війни українських силовиків за принципом "всі проти всіх" нагадують гру у пінг-понг "невеселими яйцями" рейтингів двох кандидатів в президенти, правда, наслідком цих ігор є повна дискредитація і цих кандидатів, і усіх силових структур, і навіть посольства США

Бігус підкрався непомітно. Чи запалять "…

Отже, сюрприз! Головна антикорупційна ікона реформаторів НАБУ, якщо вірити черговій частині розслідування Дениса Бігуса, а досі йому вірила "уся прогресивна українська громадськість", опинилася в епіцентрі скандалу в оборонці. Як виявилося, у 2016 році НАБУ в межах розслідування іншого провадження внесло "Оптимумспецдеталь" (фірма, яка згідно розслідування Бігуса має стосунок до оборудок в оборонці) до переліку фіктивних фірм. Після цього один із фігурантів розслідування в особистому листуванні обурюється діями бюро і каже, що перший заступник глави НАБУ Гізо Углава має написати листа про помилку слідства. За даними журналістів, наступного дня компанія дійсно зникає з переліку фіктивних.

Крім того, НАБУ видавало "Оптимумспецдеталь" довідку про те, що її не включали до фіктивних. Звісно ж, гріхи НАБУ виглядають дитячими забавками у порівнянні з діяннями інших фігурантів розслідування. Але цього цілком достатньо, щоб підірвати довіру до НАБУ. А якщо ще пригадати про візити Ситника до Порошенка… Одним словом, пора "Нацкорпусу" виїжджати палити шини під НАБУ, а американське посольство повинно видати заяву, що керівника НАБУ треба негайно звільнити. Чи цього не відбудеться? Зрештою, це вже і не важливо. Важливо те, що в країні не залишилося жодної силової структури, яку б не підозрювали у причетності до корупції. І винні у цьому усі силовики, включно з НАБУ. Чому? Зовсім не тому, що в цих органах є корупція. Вона, звісно, є. І можливо в найвищих ешелонах. Винні силовики, насамперед, у тому що вони захопилися участю в політичних іграх. Хто на користь одного кандидата, хто на користь – іншого, а хтось за порадою західних партнерів проти всіх (ну за винятком політиків-антикорупціонерів-єврооптимістів), так би мовити, щоб ніхто з українських політиків не розслаблявся і пам’ятав, що за ними слідкують уважно.

СБУ, ДБР та ГПУ займаються розслідуванням "піраміди Тимошенко", а Бігус їм ще підкинув "фейкових спонсорів" Юлії Тимошенко. МВС займається "пірамідами Порошенка". А у відповідь на справу ГПУ та СБУ щодо підкупу кандидата в президенти Юрія Тимошенко, що ймовірно має вивести на оточення Юлії Тимошенко, МВС починає шукати "фейкових спонсорів" Юрія Тимошенко. Може, українським силовикам здається, що вони розігрують тонку шахову партію, але, насправді, вони вже давно грають в "чапаєва", знищуючи і програючи рейтинги кандидатів, за яких начебто грають. З такими друзями, як у Тимошенко і Порошенка, і ворогів не треба, а десь неподалік тихо посміхається Коломойський. Бо насправді заходи та контрзаходи ГПУ, СБУ, ДБР, МВС та НАБУ, а також вуличні імпрези "Нацдружин" не досягли нічого, крім пониження рейтингу Порошенка і Тимошенко, і зараз ці двоє змагаються лише за друге місце після Зеленського. З гри вже виведено і НАБУ. Привіт західним партнерам.

Який висновок мали би з цього всього зробити наші політики на майбутнє? По-перше, усі силові органи мають бути перезавантажені після виборів. По-друге, силовиків, а також суди, у жодному разі не можна втягувати в політичні інтриги. Нехай займаються лише корупцією, але в однаковій мірі друзів і ворогів. В інакшому випадку ми будемо ходити по колу, у якому головним принципом буде: друзям - все, ворогам - закон. По-третє, основні учасники президентських виборів мають навчитися, що переможці не мстяться, а переможені гідно приймати поразку. А відтак основні політичні гравці мають домовитися про ці правила, а хто їх не приймає, стає політичним ізгоєм. Насправді, нічого страшного не буде в тому, що українську політику будуть робити одночасно і Порошенко, і Тимошенко, і навіть "позасистемний" Зеленський. І не важливо, хто з них буде президентом, а хто опозицією. Зрештою, політична ситуація виглядає такою, що пора вже Тимошенко і Порошенку замислитися чи то про "широку коаліцію", чи то про "широку опозицію". І їм варто відмовитися від ідеї, що переможець отримує все. А також спонукати до цього інших молодих політиків.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"