Влада не сховалася за спинами ОМОНу: Чи зможе Киргизстан стати куточком Європи в Центральній Азії

Вакуум легітимності влади, який виник після спроби сфальшувати парламентські вибори і наступна революція, пройшли в країні хоч і з насильством, але без надмірного кровопролиття. Тепер питання в тому, чи вдасться киргизам так само мирно відновити виконавчу та законодавчу гілки влади. І поки здається, що шанси на це вельми високі

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Влада не сховалася за спинами ОМОНу: Чи…

Останні два дні у Киргизстані пройшли цікаво. Правоохоронці, журналісти та громадяни країни шукали президента країни Сооронбая Жеенбекова та прем'єр-міністра країни Кубатбека Боронова. При чому — безуспішно. Принаймні, так стверджував очільник тамтешнього МЗС.

Єдиною особою, яка з певними правами претендуэ на звання центральної влади у країні, можна назвати виконувача обов'язків голови Радбезу та керівника Комітету нацбезпеки генерала Омурбека Суваналієва. Який, на щастя, не дуже схожий на потенційного диктатора-силовика.

"Зараз ніхто не знає, в чиїх руках влада. З питань безпеки та забезпечення порядку легітимна влада - ми, - заявив він. - Прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів та інших - нікого немає. Президента теж поки немає". Тому правохоронці Киргизстану "працюють над запобіганням грабежів і заворушень", обіцяють за будь-яких умов не стріляти по демонстрантах. Першим кроком Суваналієва в його новій якості стало розпорядження прикордонникам не випускати з країни жодних високопосадовців. Втім, прем'єр-міністр таки невдовзі знайшовся, і навіть повернувся на свою посаду — у статусі виконувача обов'язків після добровільної відставки. Хоча паралельно є ще й прем'єр-міністр від опозиції, Садир Жапаров, легітимність якого теж поки що не підтверджена рішеннями ані парламенту, ні президента.

На всяк випадок, журналісти спитали про місцеперебування киргизстанських державних керівників навіть у прес-секретаря російського президента Пєскова. Але той заявив, що також не знає, де перебуває Жеенбеков і компанія, але на російській території їх точно немає.

Втім, не зважаючи на ретельно приховане місце перебування, президент Киргизстану охоче спілкувався з пресою — щоправда, не особисто, а через співробітників свого апарату. Втім, заяви "президента у схованці" якоюсь стратегічною постійністю також не відрізнялися. Оскільки вчора вранці він ще переконував, що ні в яку відставку не збирається, а вже увечері стверджував, що ніби як готовий — але після виконання певних умов. "Нам потрібно якомога швидше повернути ситуацію, що склалася, в правове русло. Після того, як будуть затверджені легітимні керівники органів виконавчої влади та країна стане на шлях законності, готовий піти з поста президента Киргизької Республіки", - заявив Жеенбеков.

Як можна вийти з цієї чудової ситуації? Вочевидь, в Киргизстані пройдуть ще одні парламентські вибори, оскільки попередні ЦВК визнала недійсними. Складно сказати, чи трапиться в республіці імпічмент — оскільки для початку процедури потрібна згода спікера парламенту, Миктилбека Абдилдаєва. Який дотримується думки про те, що спочатку слід примусити чинного президента зробити все необхідне для нормалізації ситуації, а вже потім роздумувати над імпічментом. Цю ж думку він постарався донести і до президента, зауваживши, що в разі відсутності практичних кроків з боку останнього імпічмент все-таки неминуче трапиться.

Тому найбільш ймовірним є варіант, за якого впродовж місяця, як на то погодилась і влада, і опозиція, будуть проведені прозорі й адекватні парламентські вибори, після чого долю Жеенбекова вирішить вже новообраний парламент.

З одного боку, вся ця історія стала черговою демонстрацією того, що владна машина в пострадянських державах нерідко дає очевидні збої. Але якщо порівняти цьогорічну революцію та події 2010 року, коли зміна влади супроводжувалась загибеллю більш ніж тисячі осіб і перетворенням іще 100 тисяч громадян Киргизстану на біженців - то складно не помітити очевидний прогрес в політичній культурі країни. В якій і влада, і силовики, і опозиція продемонстрували готовність до діалогу і пошуків взаємоприйнятного рішення. І якщо цей настрій буде збережено, і не втрутяться якісь сторонні "миротворці", зацікавлені в дестабілізації країни, де, на думку прес-секретаря Путіна Пєскова, зараз "бардак і хаос", то Киргизстан має всі шанси вийти з цьогорічної політичної кризи як краще розвинута демократична держава. Де влада говорить з опозицією і шукає розв'язання проблем, а не тільки ховається за спинами ОМОНу.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme