Бенефіціар і дефолт: Чому Зеленський не відповідає Коломойському

Автор: Андрій Коваленко

Олігарх Коломойський продовжує розрвиати медіапростір вже заїждженими заявами. В інтерв'ю Financial Times він сказав, що Україна має піти шляхом Греції, яка в 2015-му році стала першою розвиненою країною, котра не сплатила по кредиту Міжнародного валютного фонду, хоча і тимчасово. Простіше кажучи, Коломойський вкотре виступив за дефолт і порадив президенту не слухати Захід, бо завершить як Порошенко з рейтингами "5,10,15 замість 73%".

"Українській правді" Коломойський повідав про свої хороші, партнерські стосунки із Зеленським, "дружбу" з Тимошенко, підтримку Гриценка, майбутній супорт всіх, хто проти БПП, а також американську тему з його конфліктом із юристом Трампа Руді Джуліані 

Все це ми вже чули ще до виборів і після повернення олігарха в Україну, окрім хіба одкровень про те, як вони в 2017-му із Зеленським "пили" та "тролили" Святослава Вакарчука з виборами. 

Що нам каже Коломойський

Практично всі інтерв'ю Коломойського несуть в собі кілька меседжів. 

По-перше, Коломойський виступає проти співпраці з МВФ. І взагалі фонд вважає ледь не вселенським злом, бо він "робить з успішних країн бідні". Для України вихід - це припинення співпраці та дефолт. А після цього має бути досвід 1917-го, про який також розповідав олігарх в одному з інтерв'ю: "Україні може знадобитися досвід 1917-го - загальна націоналізація. І все з чистого листа". Ну і з "Приватбанком" справедливість у судах потрібно відновити - дізнатися легально його "націоналізували", чи ні. 

По-друге, Коломойський відкидає всі підозри співпраці із Зеленським. Він публічно відмежовується, каже, що в АП не ходить, не спілкується у справах, не впливає на президента. І взагалі, навіть його юриста Богдана сам Зеленський в нього забрав у голови АП, а не він його передав. Коломойський - за закон і "покушатися на Конституцію не збирається". Хоча і неодноразово радив Зеленському в інтерв'ю, які кадри мають працювати в президента - той самий Богдан в нього "був би гарним генпрокурором". Потім олігарх захищав його призначення в АП, коли на Богдана і Зеленського накинулися всі через кадри Коломойського, заяви про референдум щодо миру з РФ, включно із Заходом. 

Більше того, Коломойський каже, що він готовий до бажання Зеленського відсторонитися від нього. "Ми готові до такого розвитку подій, я не ображаюсь". 

По-третє, Коломойський демонструє, що він підтримує всіх, хто проти Порошенка на наступних парламентських виборах, як було це на президентських. Зокрема і власним медіаресурсом 1+1. Тимошенко в нього "друг", Зеленський йому подобається, навіть Ляшко "втрачає підтримку" інвестора, і допомогу йому олігарх не виключає. Ще він Гриценка підтримував на президентських виборах. Але окремо в цій історії є публічна демонстрація олігархом "доступу до тіла" міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, з яким зустрічався в день інавгурації, і "який влаштовує всіх, бо гарант", а також багатьох інших впливових осіб - вже названої Тимошенко, за інформацією "Схем" - Грановського (хоча в останнього заперечили зустріч, як і сам Коломойський) та іншими гравцями. 

У той же час президент Володимир Зеленський не коментує висловлювання Коломойського. Ще перед виборами в нього питали про олігарха і "Приватбанк" - він відповідав, що йому байдуже на інтереси Ігоря Валерійовича.  Окрім цього Зеленський не раз говорив, що він ніяк не буде пов'язаний із Коломойським. А вже після інвагруації він взагалі припинив реагувати на слова олігарха навіть в соцмережах. Натомість, пише про запах шаурми в Києві, вітаючи киян із днем міста, а також дає поради нардепам не піаритися у Раді до виборів. І загалом, сипле банальностями. 

Чому так поводить себе Зеленський

Перше - Володимир Зеленський за даними ЗМІ справді намагається максимально дистанціюватися від Ігоря Коломойського. Про це свідчить наявність боротьби за посаду голови АП між Андрієм Богданом і кращим другом Володимира Зеленського - Михайлом Шефіром. Останній публічно в ЗМІ виступав проти Богдана на чолі АП. Але юрист Коломойського все ж був призначений. Шефір став першим помічником Зеленського. У той же час, за даними Depo.ua, так звана група "Квартал" в оточенні президента, а також американське крило виступали проти цього. Натомість, Зеленський призначив "кварталівця" і вже екс-голову партії "Слуга народу" Баканова на посаду заступника голови СБУ. Для президента спецслужба є дуже важливою, як і для будь-якого глави держави. Бо в неї є низка законних інструментів, включно із прослушкою, які можуть як зашкодити, так і допомогти глави держави. В тому числі, і проти Коломойського. Саме тому близька людина, якій Зеленський довіряє, потрібна у керівництві СБУ.

Але попри очевидне бажання відмежуватися від олігарха, Зеленський розуміє, що наразі мир із Коломойським йому потрібен. Не тільки в публічній площині, але й в політичній. У Зеленського поки немає власної фракції в парламенті і перемагати на майбутніх виборах, посварившись з Коломойським, який має "1+1" - це як мінімум дуже важко. На власному каналі "Квартал" далеко не поїдеш, а доступу до інших кнопок у Зе нема.

Так само невідомо, які кадри допомагатимуть Зеленському із розбудовою партійної структури. Їх же теж потрібно знайти, причому в регіонах.  Сьогоднішні 40% "Слуги народу" за соціологією - це добре, але обмеженість кадрової лави Зеленського видно неозброєним оком.  Зокрема, поки за міжнародку відповідають кадри Порошенка - той самий перший заступник голови АП Пристайко є дипломатом Павла Клімкіна. Результат виборів ще ж потрібно захистити. І не тільки волонтерами, набраними з соцмереж. До того ж, в Коломойського вже дещо натякнули Зеленському - голосування за зміни у виборчій системі були провалені в Раді, а група "Відродження", де присутні депутати з орбіти олігарха, масово його прогуляли. Зеленський хотів вибори за пропорційною системою із закритими списками і зниженням прохідного бар'єру до 3% (скасування мажоритарки). Це б підвищило шанси Зе взяти більшість лише однією своєю політсилою "Слуга народу", що невигідно так само Коломойському. Тому олігарх зіграв проти глави держави. 

Друге - враховуючи необхідність миру із Коломойським сьогодні, Зеленський очевидно обрав тактику ненападу та ігнору. Навіть в інформаційному просторі. Публічні дебати з олігархом він не влаштовує, таким чином показуючи, що в нас свобода слова і говорити будь-хто може що завгодно - на політику держави це не впливає. От тільки позиція держави наразі невідома і така тактика теж є дещо ризикованою. Принаймні, в соцмережах вже помічають, що Коломойський дозволяє собі забагато. І його слова про дефолт, з яким в українців асоціюється долар по 80 грн та інші жахіття - тому яскравий приклад. Бодай про дефолт у Зеленського могли б щось відповісти - до цього його вже закликали у БПП. Тим більше, що Коломойський напряму закликає саме Зеленського оголосити дефолт за зовнішніми зобов'язаннями. І це на фоні незрозумілості із МВФ, місія якого поїхала і вже 28 травня з фондом має вести переговори сам Зеленський. 

Схоже, що завдання мінімум для Зеленського - протриматися до виборів за нинішньої повістки, критикуючи Раду, можливо вносячи законопроект про зняття недоторканності (який нардепи провалять), говорити про діджитал-країну і бабусь зі смартфонами. А вже після виборів у Зеленського хочуть спробувати сформувати власну більшість без політпроектів Коломойського (тієї ж партії мерів Труханова-Кернеса) і посилити власні позиції завдяки призначенню своїх людей в СБУ, ГПУ, Кабмін, в ОДА... Про це вже заявив голова виборчого штабу політсили Корнієнко.

І вже потім, якщо вийде отримати сильну владу, Зеленський теоретично може відповідати Коломойському. 

Але в цій історії важливо одне: чи зможе Зеленський домовитися із США, які намагаються втягнути його в американську політику намаганнями простимулювати розслідування в Україні щодо втручання НАБУ у вибори президента США на користь Клінтон в 2016-му, а також Burisma Злочевського, в якій працював син Джо Байдена Гантер. І які, до того ж, критикують Коломойського. Та вистояти перед непублічним тиском Коломойського, який зустрічається за даними ЗМІ з Аваковим і Тимошенко, яких називають можливими "прем'єрами" після виборів. Доля прем'єрства Тимошенко залежить, звісно ж, від результатів "Батьківщини". Якщо без коаліції із нею в "Слуги народу" буде неможливою більшість - все можливо, бо тоді вона отримає "золоту акцію".