Батоги і запобіжники: Які "міни" вибухнуть у законі про децентралізацію

Володимир Зеленський пропонує законодавцям невідкладно, в режимі "зеленого принтера", розглянути і спрямувати до Конституційного Суду проект закону №2598 про зміни до Конституції щодо децентралізації влади. Документ покликаний завершити започатковану "попередниками" реформу децентралізації.

Процеси посилення місцевого самоврядування йдуть ось уже п’ять років, і частина позитивних напрацювань у цій сфері увійшли в законопроект. Так, пропонується закріпити в Конституції систему адміністративно-територіальних одиниць "громада – округ – область, Автономна Республіка Крим". Передбачено утворення представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування (ОМС): ліквідація районних рад і утворення окружних, обласних рад та їхніх виконкомів. Голів окружної і обласної ради обиратимуть на рік за принципом ротації. В Основному законі випишуть фінансові засади існування місцевого самоврядування: це земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти в комунальній власності громади, об'єкти спільної власності громад в управління рад, місцеві податки, збори, інші доходи місцевих бюджетів.

Та загалом після вивчення цієї ініціативи складається враження, що її автори думали не лише про збільшення повноважень місцевих громад чи закріплення фінансового підґрунтя їхнього існування. І навіть не так про "організацію адміністративно-територіального устрою відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування". Все прозаїчніше: в наших реаліях Банкова зацікавлена у посиленні повноважень президента. Зокрема, в документі висловлений намір "посадити" в кожній адміністративно-територіальній одиниці свого префекта – "око президента". Як сказано в пояснювальній записці, "для адміністративного нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснення нагляду за додержанням ними Конституції і законів України".

Префект, якого призначає/звільняє президент за поданням Кабміну, зможе зупинити дію рішень місцевого самоврядування, якщо вирішить, що ці рішення протирічать законодавству. Зупинивши рішення, префект повинен буде звертатися до суду.

Якщо ж "око президентове" виявить у діях місцевого самоврядування речі більш серйозні, як-от загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності чи національній безпеці України, то вносить президентові подання про припинення дії такого рішення і йде до Конституційного суду. Президент, у свою чергу, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, ради громади, окружної, обласної ради та призначає туди тимчасового державного уповноваженого. Якщо ж КСУ вирішить, що орган самоврядування справді припустився одного з перелічених порушень, то Верховна Рада за поданням президента достроково припиняє повноваження голови громади чи ради і призначає там позачергові вибори. Але є нюанс: вибори призначаються не автоматично, а рішенням парламенту. Тобто тимчасовий управитель може керувати населеним пунктом чи територією, скільки вважатиме за потрібне Банкова.

Погодьтеся, "батіг" для місцевих рад і голів прописано болючий: рішення неугодних центру мерів чи цілих місцевих рад без проблем можна буде скасувати, а опонентів – одним помахом руки позбавити влади. Порушення ж у нас знаходять без проблем, були б бажання і потреба. Такі методи, в разі ухвалення закону, можуть випробувати на столиці, боротьба за усунення від влади мера якої Віталія Кличка чи то завершилася домовленістю з однією із владних груп на Банковій, чи то просто поставлена на паузу.

Звісно, автори проекту заперечать, що такий запобіжник, як інститут префекта, створено для того, щоб ніхто в регіонах не посмів заміритися на загальнодержавні інтереси. Так то воно так, але самі ж автори "зашили" в законопроект №2598 потенційні проблеми. Зокрема, пропонують закріпити в Конституції право громади на здійснення місцевого самоврядування методами прямої демократії – виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив "та в інших формах, визначених законом". Йдеться про "зелене світло" місцевим референдумам. Це скринька Пандори. Depo.ua вже детально проаналізував небезпеки народовладдя для цілісності нашої держави.

Не менш, якщо не більш небезпечний інструмент, закладений у законі про децентралізацію: Верховна Рада отримає змогу простою більшістю в 226 голосів надавати особливий статус будь-якому регіону. Зібрати таку кількість монобільшість у принципі може. А 300 голосів потрібні будуть лише тоді, коли в разі позитивного висновку КСУ децентралізаційний закон буде голосуватися в парламенті. Чи не про Донбас часом ця історія, і чи не тому міністр закордонних справ Вадим Пристайко переконував, що зміни до Конституції щодо децентралізації влади в Україні перебувають в контексті виконання Мінських угод?

Про терміни і процедуру. Ймовірно, враховуючи наявність у Раді монобільшості, в першому читанні законопроект №2598 буде ухвалено 226 голосами. Знаючи чутливість суддів-конституційників до позиції влади, можна припустити, що проект отримає позитивний висновок цього суду. Єдине питання – скільки часу потрібно буде КСУ для вивчення цього питання і ухвалення рішення. Можуть виникнути проблеми і з остаточним ухваленням закону на наступній сесії парламенту: потрібно буде знайти 300 голосів.

Перспективи ухвалення документу можна спрогнозувати за першими його оцінками, які дають політики. Перший заступник глави фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у коментарі "Інтерфаксу-Україна" висловив сподівання, що КСУ дасть висновок на законопроект ще до кінця цієї сесії – вона завершиться 24 січня 2020 року. А спрямувати проект туди Рада спробує вже цієї п’ятниці, хотів би Корнієнко.

Заслуговує на увагу і його заява про те, що влада не підганятиме суддів КСУ. "У нас немає мети терміново це все прийняти, щоб провести дострокові місцеві вибори… я думаю, що місцеві вибори, відповідно до чинної Конституції, в жовтні, і скоріше за все і пройдуть в жовтні", - окреслив терміни один з очільників "Слуг".

Інша тональність у коментарів опозиційних нардепів. Представниця фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко наголосила, що законопроект "знищить європейську модель самоврядування в країні… навіть у Києва статус забирають". Також, каже Геращенко, через префекта президент отримає право призначати державних уповноважених, роль і повноваження яких незрозумілі. Депутатка відзначила, що внесенню законопроекту не передувало публічне обговорення за участі експертів.

Натомість в "Батьківщині" більш стримані щодо критики законопроекту про децентралізацію. На погоджувальній раді Юлія Тимошенко закликала до протестів через земельну реформу та запропонувала ухвалити її законопроект про всеукраїнський референдум.

Прокоментували ініціативу Зеленського і в Кремлі. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що законопроект про децентралізацію України необхідно проаналізувати на предмет відповідності Мінським угодам і формулі Штайнмаєра.

Якщо ж зміни все-таки будуть проголосовані, то місцеві вибори можуть пройти в травні-червні 2020 року (згідно із законом, вони відбуваються через три місяці після ухвалення нового адміністративно-територіального устрою). І тут постають питання: чи відбудуться вибори, в тому числі, на Донбасі, та якою буде якість нового законодавчого корпусу не лише там, але й у багатьох регіонах. Адже Росія може зробити ставку саме на розкол нашої країни через ці вибори і наступний "парад референдумів", що його здатна спровокувати законодавча ініціатива президента Зеленського.