Польський "шпигун": Чому СБУ не дало креатурі Коболєва доступу до держтаємниці

Вперте небажання Служби безпеки погодитися на призначення Павла Станчака на посаду керівника "Укртрангазу" продемонструвало проблеми в президентській вертикалі

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Польський "шпигун": Чому СБУ не дало кре…

Напередодні Нового року з'явилась інформація, що польського менеджера Павела Юзефа Станчака призначили на посаду голови ПАТ "Укртрансгаз". Із листопада він займав посаду віце-президента цієї компанії. Тоді в Службі безпеки України зазначали: не погоджували кандидатуру Станчака, бо не отримували від НАК "Нафтогаз" матеріали для розгляду питання щодо надання полякові допуску до державної таємниці. Тобто, "Нафтогаз" схвалив кандидатуру поляка без урахування дуже важливого фактору: "Укртрансгаз" є оператором української газотранспортної системи, яка має стратегічне значення, і керівник цієї структури повинен отримати право доступу до державної таємниці.

А днями повідомили, що польський спеціаліст став віце-президентом "Укртрансгазу" – ця посада не вимагає доступу до держтаємниці. Формально, адже Станчак відповідатиме за формування і реалізацію політики компанії, а тут не лише пошук іноземних інвесторів, але й володіння комплексом інформації про виробничо-технологічну і фінансово-економічну складову діяльності ПАТ. Виходить, що посада "віце-президент" - це спроба обійти шлагбаум, який перед польським фахівцем зачинила СБУ.

З цієї ситуації випливає відразу кілька висновків. Перший – керівництво "Нафтогазу", яке лобіювало призначення пана Станчака, не могло не розуміти, що доступу до державної таємниці громадянин іншої держави не отримає, інакше це порушення вимог закону і вибірковість. Поляка могли призначити радником керівника "Укртрансгазу", та у Коболєва спочатку вирішили йти напролом, а коли не вийшло, пішли манівцями. Через це утворилася колізія – Станчак не має права бути присутнім на об'єктах компанії, але доступ до документів він отримає, бо без цього у його послугах немає жодного сенсу.

Яким чином буде формалізовано доступ до документації "Укртрансгазу", незрозуміло. Йому видаватимуть під розпис, за спиною стоятиме представник спецслужб, і взагалі, хто нестиме персональну відповідальність в разі потрапляння державних секретів в інші країни, в ту ж Польщу, наприклад? На ці та інші питання зараз має відповісти пан Андрій Коболєв.

Другий висновок: в СБУ начебто проігнорували настійливі прохання з Банкової зробити виключення для Станчака. За джерелами, західні партнери керівництва "Нафтогазу" переконливо рекомендували посадити поляка у керівне крісло без обмежень доступу до технологічних і фінансових секретів "Укртрансгазу". Але у Грицака вирішили показати гонор і на настійливі прохання не відгукнулися.

Формально претензій до СБУ немає, але не допуск Станчака до держтаємниці може бути негативно оцінений нашими партнерами. Вони підтримують реформу "Укртрансгазу", який у майбутньому планується розділити на дві компанії – одній відійдуть газопроводи, іншій - підземні сховища газу. А Станчака могли рекомендувати саме під цю реформу, адже він має схожий досвід у Польщі. Без доступу до всієї інформації ефективно працювати іноземний спеціаліст не зможе, що на Заході спробують витлумачити, як небажання Києва реформувати систему управління ГТС, або щось у цьому процесі приховати. Враховуючи і без того забагато претензій, які висловлюються західними політиками й фінансистами щодо внутрішніх процесів у нашій державі, давати додатковий привід шпиняти владу виглядало недоречним.

Третій висновок – він стосується і "Нафтогазу", і СБУ – у нас державні структури проявляють самостійність де можна було цього уникнути. З одного боку, у Коболєва продавлювали кандидатуру Станчака, знаючи, що при призначенні обов'язково виникнуть питання до громадянства. З іншого, у Грицака виявили принциповість там, де варто було тихо піти на поступки. СБУ – президентська вертикаль, і принаймні тут не мало бути нестиковок. У підсумку складається враження розлагодженості державного механізму. Це ще не криловський квартет, де кожен грає свою музику, але небажання чути колег з інших коридорів влади у майбутньому може спричинити внутрішні конфлікти, які "доброзичливці" обов'язково витягатимуть на поверхню.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme