Бахматюк: Я готовий погасити всі борги VAB Банку та ФІ, проте Нацбанк не хоче сідати за стіл переговорів

Ексклюзивне інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" з власником агрохолдингу "Укрлендфармінг" і екс-власником банків ВіЕйБі та "Фінансова ініціатива" Олегом Бахматюком (I частина)

Depo.Влада
13 лютого 2018 12:00
ФОТО: depo.ua
Бахматюк: Я готовий погасити всі борги VAB Банку та ФІ, проте Нацбанк не хоче сідати за стіл переговорів

- Коли ми розмовляли майже рік тому ви говорили, що сподіваєтеся на налагодження конструктивного діалогу з Нацбанком після відставки його голови Валерії Гонтаревої стосовно ваших пропозицій про реструктуризацію боргу перед виведеними з ринку банком "Фінансова ініціатива" та ВіЕйБі Банком. Який стан справ на сьогоднішній день? Чи виправдалися ваші очікування?

- Гонтарева досі не у відставці, хоча наша розмова відбувалася в квітні минулого року. Тоді була ще одна подія: ми виграли Вищий адміністративний суд України про те, що в банк "Фінансова ініціатива" незаконно було введено тимчасову адміністрацію. Суд довів, що фактично стався цинічний інцидент - дисконтували облігації державної позики на 2 млрд грн, чим довели банк до банкрутства. Однак за рік судове рішення ніхто не виконав. Нічого не віддали, Нацбанк навіть не прокоментував ситуацію.

- Рішення ВАСУ не скасовано, воно діє?

- Так, діє. Але ніхто не хоче його виконувати, ніхто нічого не хоче повертати. Збираються банк довести до ручки. Він існує в напівпідвішеному стані. Наразі це питання швидше справедливості, аніж економічне питання.

- У "Фінансової ініціативи" серед інших банків, в яких було введено тимчасову адміністрацію, особливий статус завдяки цьому рішенню ВАСУ?

- Банк підвішено. У нас ще були надії цей банк врятувати, але в тому вигляді, в якому він зараз, навряд чи можна його взагалі назвати банком. Вкладені в нього активи, а це - понад $300 млн, навряд чи нам хтось поверне. Тому суд – це більшою мірою справа принципу. Нацбанк в останній момент змінив умови і викинув інвестора.

- Хто зараз керує банком?

- Керівництво призначав Фонд гарантування. Ми до банку не маємо ніякого відношення. Банк як був у Фонді, так і залишається. Але ми, звичайно, сподіваємося, що ситуація якось вирішиться. В цій країні всі говорять про терміни виконання судових рішень: ми вже рік не можемо його виконати. І немає жодної реакції ні з боку Національного банку, ні з боку Фонду гарантування вкладів.

Але мене більше цікавила конструктивна ідея, яку було запропоновано Нацбанку, однак вона не була почута. Я готовий повністю погасити всі борги ВіЕйБі Банку та "Фінансової ініціативи" перед державою, але Нацбанк навіть не хоче сідати за стіл переговорів.

Був сильний опір керівництва: Гонтарева абсолютно не хотіла цим питанням займатися. Нагадаю, що ми запропонували вийти на бездисконтну виплату акціонером боргів банкам. Приводили чітку аргументацію: шановні, ви можете любити чи не любити Бахматюка, однак в "Укрлендфармінзі" працюють 37 тис. осіб, холдинг платить 2,5 млрд грн податків на рік, ще 2,5 млрд - це фонд зарплати, обсяг виробництва - 1,2% ВВП. Окрім того, досвід продажу активів через Фонд гарантування вкладів показує, що активи не продаються навіть за 5% від балансової вартості, тоді як ми пропонуємо 100% через 10 років. Давайте зробимо те, що допоможе державі відшкодувати втрати і наповнити бюджет за розумний час, як сама держава запропонувала зробити акціонерам Приватбанку.

А в результаті проти нас використовується тактика "тисячі порізів", і яким би ти не був розумним і сильним, як би ти не пояснював свою роль, така війна завжди знекровлює. За попередні періоди ми зробили близько $2 млрд капітальних інвестицій: будували елеватори і дві найбільші фабрики по виробництву яєць у світі. Зараз декілька зупинилися: будь-який економічний суб'єкт, який воює 3,5 роки, втрачає здатність розвиватися стратегічно. За три останніх роки ми не взяли ані копійки кредиту, тому що "завдяки" зусиллям Національного банку нам їх не дали. Незважаючи на це, нам вдалося зберегти активи і людей, навіть вийти на нові ринки. Окрім того, нашим закордонним партнерам ми виплатили близько $500 млн. Ми збирали врожай, платили зарплатню, боролися і намагалися знайти якийсь конструктив, у нас навіть була підтримка в прем'єрських і віце-прем'єрських кабінетах, але з Нацбанком нам це ніяк не допомогло. Навпаки, після мого звернення почалися чергові випади Національного банку.

Думаю, вони вже перетнули межу. Адже я теж міг виступити і сказати: ось вже як рік є судове рішення від 13 квітня, де чітко написано, що вина в доведенні до банкрутства банку "Фінансова ініціатива" - на НБУ. Якщо колись Гонтарєва сказала, що мені потрібно давати по п'ять років за один банк, то і їй за мій банк, за "Фінансову ініціативу", потрібно дати п'ять років. Але ми цим шляхом не пішли, тому що як учасники бізнес-середовища розуміємо, що від будь-якої війни виграє той, хто продає зброю. Тому ми стукаємо в усі двері і говоримо: візьміть у нас гроші, дайте нам можливість говорити з потенційним стратегічним інвестором. Ми відкриті: є реальні активи, і в цьому вже ніхто не сумнівається, і на ці реальні активи, в першу чергу, було витрачено зарубіжні кредити.

Здавалося, після нашої пропозиції відповіддю мало б бути: шановний, давай бізнес-модель повернення 20 млрд грн. І ми готові її надати, оскільки є активи, є оборот компанії - $1 млрд, EBITDA - $200 млн, є стратегія на 10 років. Але ні, треба задіяти всі методи боротьби - зовнішні і внутрішні, найняти 100 юристів, витратити серйозні кошти, і в підсумку прийти до тих активів, які вже закладено перед іноземними кредиторами. У нас же є приклад "Мрії", коли вартість боргу знизилася до 1-2%, а компанія зменшилася в обсязі в три-чотири рази! І вже всі розуміють, що нема за що боротися. Наслідки для кредиторів - катастрофічні, для держави - катастрофічні. Виграють тільки ті, хто зможе купити активи, в які було вкладено $2 млрд за останні п'ять років, за копійку.

- А ці 20 млрд грн - це реальна сума боргу перед банками?

- Близько 19 млрд грн – це все заборгованості по двох банках перед Фондом гарантування вкладів без урахування того, що ми виграли суд у "Фінансової ініціативи", що НБУ повинен понести відповідальність за введення тимчасової адміністрації.

- Якщо можна - уточніть, скільки боргів по кожному банку?

- По одному - 9 млрд, по іншому - 10 млрд.

- Їхня динаміка за останній рік якось змінилася?

- Близько 700 млн грн було погашено.

- Ви потроху їх гасите?

- Платимо відсоток, потроху платимо. Але зараз ВіЕйБі Банк вже у стані ліквідації...

Треба розуміти: якщо в процесі немає логіки, то зміст втрачається. Якщо ще протягом першого року були якісь очікування стосовно швидкого вирішення процесу, то зараз ми рік чекаємо на нового голову НБУ.

- У вас із першим заступником Гонтаревої Яковом Смолієм, якого президент пропонує їй на зміну, є якісь стосунки?

- Ні. Я його лише декілька разів бачив.

- Виходить, ваша пропозиція досі є у Нацбанку, і ви просто можете офіційно підтвердити, що вона все ще актуальна?

- Документи направлені у Фонд гарантування вкладів. Я особисто передавав їх Гонтарєвій в кабінеті президента. Вона сказала, що ніколи в житті не зробить цю реструктуризацію. З причин, відомих лише їй. І до Національного банку ми теж направляли листи, але я не знаю, чи були вони хоча б прочитані.

- А яка позиція Фонду гарантування вкладів?

- А Фонд не може прийняти самостійного рішення. На нього Нацбанк здійснює сильний вплив, керує наглядовою радою.

Я хочу повторити: у будь-якій нормальній країні компанія з 37 тис. співробітників у 22 регіонах, яка виробляє 1% ВВП, повинна бути почута. Від її знищення виграють тільки ті, хто "зашакалить" ці активи за низькою ціною. Це групка осіб - 5-10 осіб, які зароблять на цьому $100, $200, $300 млн.

"Укрлендфармінг" - разів у сім більший, ніж "Мрія", і я нікуди не тікаю. Тому прем'єру - вчорашньому або нинішньому - я кажу: сьогодні це моя проблема, а завтра вона буде вашою. Давайте збережемо компанію за умови, що ми зобов'язуємося погасити борги без дисконтів. Адже рано чи пізно постане питання, навіщо у Фонд гарантування вкладів вкинуто сотні мільярдів гривень - щоб потім продати активи за 2%? Це називається очищенням, як кажуть деякі наші партнери? Ні - це граничний рівень цинізму.

- Можливо, в цьому був би сенс, якщо б це було зроблено швидко.

- Однозначно. Але зараз ми чітко бачимо двоїстість підходів, затягування процесів. Це навряд чи могло б бути помилкою. ВіЕйБі Банк був першим серед системних банків, який "поклали", хоча акціонер реально вкладав капітал і готовий був вкласти ще. Можете уточнити у екс-прем'єра (Арсенія) Яценюка, екс-міністра фінансів (Олександра) Шлапака. Це все було в кабінеті голови адміністрації президента. Я привіз гроші, і коли Гонтарєва зрозуміла, що ми реально виводимо банк з-під удару, вона, як чорт з табакерки, витягла лист (першого заступника директора-розпорядника МВФ Девіда) Ліптона і довела ситуацію до абсурду. Потрібно було взяти у Бахматюка $200 млн і, в разі чого, ввести тимчасову адміністрацію пізніше – якщо б ситуація не змінилася. Тоді банк можна було б врятувати, але мета була іншою.

- Тобто ви підтверджуєте, що готові виплатити борг без дисконту за умови його реструктуризації на 10 років під якусь плаваючу ставку?

- Так, але процентна ставка не може бути високою.

- А Фонд, НБУ намагаються до ваших активів якимось чином дотягнутися?

- Ми в судах, двісті різних судів.

- Чи є вже прецеденти, що їм вдалося забрати активи?

- Забрано багато майна. Але коли Фонд, а точніше - Нацбанк, забирає ці активи, вони потім не знають, що з ними робити. Як результат - величезне знецінення майна. Мова йде як про рухоме, так і нерухоме майно. І працюють армії юристів - з їхнього боку, з нашого боку. Навряд чи на оплату їхніх послуг вистачить грошей після продажу цього майна.

Але я продовжую сподіватися, не стільки на прихід нового голови НБУ, а просто на повернення здорового глузду.

- Ви пробували звертатися до Ради НБУ, голова якого заявляє про необхідність підтримки українського виробника?

- Думаю, що Рада НБУ так само впливає на НБУ, як і я. Можливо, помиляюся. Може, далі буде інакше.

Поки ж ми просто хочемо бути почутими. Якщо за останні роки, за часів Гонтарєвої, сплатили кредиторам $507 млн, то це про що говорить - що ми не збираємося тікати і хочемо зберегти компанію. Адже, якщо вірити звинуваченнями, то ми могли ці гроші не сплачувати. Нам, щоб тільки посіятись, потрібно 5 млрд грн, не кажучи вже про інші процеси. І ми ці гроші знаходимо - з резервів, активів. Але робити це все складніше. Щоб завести в "Укрлендфармінг" інвестора – на 60%, 70% (не суть важливо), необхідно це питання вирішити з Нацбанком і Фондом.

- А із зовнішніми кредиторами ви зможете домовитися, що ці 19 млрд буде реструктуризовано на 10 років?

- Із зовнішніми кредиторами я веду перемовини. І без Нацбанку. Звісно, зовнішні кредитори більше заспокояться, коли питання з НБУ буде вирішено. Борги зовнішніх кредиторів забезпечені. Якщо так взяти, то Бахматюк - найнятий менеджер у них на службі.

Тому моє завдання - достукатися до здорового глузду, що ця компанія коштує набагато більше, ніж котируються сьогодні її борги. Вона постраждала від кризи, яка розпочалася в Україні чотири роки тому. Не можна сказати, що зростання вже відновилося, але через рік-півтора країна буде в економічному тренді, і компанії в ній отримають кращі можливості. Тому цей рік для нас буде визначальним: якщо це питання залишиться невирішеним, ми отримаємо негативні наслідки. Я не думав, що буду цілий рік чекати, з ким сісти за стіл перемовин.

- Нещодавно Фонд гарантування згадав про колишнього акціонера ВіЕйБі Банку Сергія Максимова і про борги його структур в 2 млрд грн, які стали однією з причин проблем фінустанови. У вас є своя історія відносин з цією людиною?

- Звісно, це була одна з проблем, яку не було об'єктивно відображено під час аудиту, коли ми купували ВіЕйБі Банк. Криза 2014 року її посилила, але ми рятували цей банк. Голова НБУ заявляла, що там було 60% кредитів афілійованим особам, але їх було набагато менше. Це у Приватбанку їх, як нам тепер говорить Нацбанк, було 99%, але тоді НБУ називав його чистим і прозорим, і першим виведеним з ринку системним банком став ВіЕйБі Банк.

- Ви теж висували претензії до Максимова. Вам вдалося у нього щось відсудити?

- Нуль. І з Бароном (Петро Барон – екс-голова правління ВіЕйБі Банку) та ж ситуація. Активність Фонду пов'язана з тим, що у нього почали забирати активи, які ще були в заставі (завод пластмас, офіси), тоді як кредити фактично були пробачені. Але сьогодні це питання Фонду, а не мої.

- У Нацбанку до вас претензії ще й стосовно особистої гарантії.

- Мені цікаво, чи є ще хто-небудь, з ким Нацбанк судиться по особистим гарантіям, окрім як з Бахматюком?!

За ці три роки я з компанією пройшов такий шлях, пережив стільки судів, справ, стільки обшуків, що для мене це вже питання репутації. Мені потрібно утримати топ-менеджмент, оскільки люди не наймалися ходити по допитах. Сподіваюся, що я не підведу свою команду і доведу цю ситуацію до завершення.

- НБУ нещодавно оголосив про підсумки форензик-аудиту в Приватбанку, зазначивши, що це був перший справжній подібний аудит. Ви готові, щоб подібний аудит пройшов щодо "Фінансової ініціативи" та ВіЕйБі Банку?

- Так. Ми і так вже стали предметом розслідування всіх органів.

Чи існує якась дискусія навколо суми боргу в 19 млрд грн?

- Суть не в дискусії. У будь-яких перемовинах важливий час. Форензик-аудит, юристи, силовики – все це робиться під гаслом повернути гроші. Але в нашому випадку за три роки гроші ніхто не повернув, а активи продано за копійки.

Ще раз повторюся: зруйнована компанія коштує нуль. А компанія, яка генерує потік в $1 млрд і EBITDA $200 млн за нинішніх ринків капіталу може спокійно коштувати $2 млрд. Як мінімум, актив покриває кредиторську заборгованість на 80%.

- Ваша загальна заборгованість понад $2 млрд?

- Ні, загальна заборгованість – близько $1,9 млрд. Але якщо зруйнувати компанію, то вона її не покриє і на 5%. Ви можете мати форензик і 100 лондонських юристів, але набагато ефективнішим буде сісти за стіл і домовитися. Ми з Максимовим зустрілися в суді в Лондоні по ВіЕйБі Банку. Банк заплатив 5 млн фунтів комісійних і отримав рішення ні про що. Ці мільйони виграла британська юридична система, британські платники податків. Дурні з колишнього Радянського Союзу приїжджають і судяться там, тому що це так гарно звучить - Лондонський суд. Але ти там завжди чужий.

У мене ще є сила і дух, а також надія довести цю ситуацію до логічного завершення. Я готовий найняти поважну компанію для переговорів. Нехай Нацбанк найме іншу. І вони сядуть за стіл і зроблять бізнес-модель. Я готовий просто бути присутніми в процесі і домовлятися з міжнародними кредиторами. Проте потрібно прибрати ці особистісні відносини і прагнути мети зберегти компанію і гроші держави.

У чому мене звинувачують? Я побудував величезну компанію і до кінця робив все, щоб модель була робочою. Нам трохи не вистачило часу, щоб залити в неї нормальний ресурс. Напевно, ми були агресивні в політиці кредитування. Чи вчинив би я так само іншим разом? Так, вчинив би, але трохи інакше. Напевно, так у кожного в житті.

Зрозуміло, що складно вантаж в $2 млрд боргу винести в стані галопуючої інфляції, втрати 50% активів "Авангарду" в Криму, Луганській і Донецькій областях за загальної кризи. І у стані, коли тебе починають бити не стільки фінансово, а насамперед репутаційно. Інвестори і гроші люблять тишу і спокій, а нас витіснили з ринків капіталу. Хоча ми і стали сильнішими, але нам довелося відступати потихеньку і щось втрачати.

Тому хочу бути почутим. Розмовляти не просто з новим головою Національного банку, але зі здоровим глуздом, який працює у всьому цивілізованому світі.

Більше політичних новин читайте на Depo.Влада