Азаров би плакав. Податковий кодекс Гройсмана відсуває податкову від бізнесу

Уряд Володимира Гройсмана представив своє бачення змін в Податковому кодексі. "Це буде антикорупційний Податковий кодекс", - заявив прем'єр Володимир Гройсман. У законопроекті, за його словами, передбачено створення єдиного реєстру ПДВ, передача відповідних баз даних Мінфіну, ліквідацію податкової міліції. Передбачається, що тепер фіскали позбавлені ресурсу для тиску на бізнес, ну і залишається тільки сподіватися, щоб цим ресурсом не скористалися в іншому місці. Втім, якщо судити по риториці, то головне завдання, яке ставить перед собою уряд - це створити комфортні умови для бізнесу і добитися значного прискорення економічного зростання.

Великі традиції

Щорічне переписування податкового законодавства це давня українська традиція, так робили завжди. Особливого шарму ця операція набула після прийняття в 2010 році Податкового кодексу. Тоді він подавався владою як видатне досягнення української економічної думки, втім, відразу ж викликав незадоволення і критику експертів всіх мастей і навіть сплеск протестної активності малого бізнесу, трапився Податковий майдан. І хоча передбачалося, що кодекс принесе "стабільність" в оподаткування, цього не сталося, його тут же почали змінювати.

І так щороку протягом усіх останніх шести років. Особливо варто відзначити ініціативу щодо злиття Податкової адміністрації та Митної служби в Міністерство доходів і зборів. Втім, надій "гібридне" відомство не виправдало, а запрацювала немилозвучна назва "Мінсдох" і після революції було ліквідоване.

При Януковичі в 2012 році українців порадували ідеєю загального декларування доходів. Мовляв, як в цивілізованих країнах. Ясна річ ідея підтримки не знайшла, хоча вона в принципі правильна, якщо вже на те пішло то, всі громадяни повинні бути рівними, пропорційно доходам нести державний тягар. Не красти повинні не тільки чиновники, а й цілком звичайні борці з корупцією, а також і "маленькі українці". Втім, поговоривши про загальне декларування ідею так і не встигли реалізувати, а потім прийшла революція і стало не до цього.

Що, втім, не заважало прем'єру Арсенію Яценюку внести свою лепту в переробку Податкового кодексу. Військовий збір і різке зниження Єдиного соціального внеску (ЄСВ) - це фірмовий почерк Арсенія Петровича. Проте, спроба використати ефект "кривої Лаффера" і збільшити бюджет пенсійного фонду за рахунок зниження ставки ЄВС не вдалася, але поки скасовувати нововведення не наважилися.

Чому образили фіскалів

На тлі таких бурхливих податкових ініціатив колишніх часів пропозиції  Володимира Гройсмана виглядають досить таки скромно, але разом з тим принципово. Що здивувало, так це сам факт розмови про перетворення фіскальної служби з караючого органу держави в сервісну службу. "У нас так повелося що підприємець завжди комусь винен", - зазначив прем'єр і пообіцяв, що тепер все буде по іншому. Про такі речі розмов не було давно, інша справа, що з цього вийде, але поки, як мовиться і на тому спасибі.

Що стосується ПДВ, то не перший рік точаться розмови про автоматичне відшкодування ПДВ, періодично на цьому фронті бувають навіть певні успіхи, але потім все скочується до старих схем, коли відшкодовують потрібним людям, а інші колеги стоять в черзі довго і нудно. Ідея зробити реєстр публічним і відкритим, та ще й передати його з ведення Фіскальної служби в Мінфін непогана, але знову таки виникає питання - як довго вона проживе? Та й чи буде реалізована взагалі, адже українські фіскали при будь-якій владі відрізняються дивовижними здібностями по частині відстоювання власних інтересів і навіть питання підпорядкування податкової служби Мінфіну і далі по вертикалі прем'єру, завжди майстерно саботували, завжди залишаючись де-факто в подвійному підпорядкуванні - президенту і прем'єру .

Послаблення малому бізнесу у вигляді запропонованих п'ятирічних канікул виглядають привабливо, особливо якщо не згадувати, що ця обіцянка з програмного набору видатного діяча Донецького краю, який нудиться нині чи то в Москві, чи то в Ростові, а саме Віктора Януковича.

Ну і крім того, не зовсім зрозуміло, чому саме потрібен мораторій на перевірки, а не нормальна організація роботи фіскальної служби, коли перевіряють не всіх підряд, і не за принципом малий або великий, а тих, хто не вселяє довіри або намагається дурити.
Втім, це ризикований шлях, тому як непросто знайти підприємця, який вселяє довіру українському фіскалу. Резюмуючи, варто відзначити, що невеликі, і цілком раціональні зміни Податкового кодексу повинні піти на користь українському бізнес-клімату.