Атака "слуг народу" на закон про мову: Українські митці, громадські діячі та науковці виступили з заявою

Відповідну заяву оприлюднили на сторінці громадської спільноти "Мова об'єднує" у Facebook, передає Depo.ua.

"Ми глибоко обурені законодавчими ініціативами депутатів фракції "Слуга народу", спрямованими на руйнування механізмів захисту мовних прав українців і закликаємо владу відмовитися від цих ініціатив", – йдеться у заяві.

У публікації наголошується, що українська мова є одним із ключових чинників національної безпеки та  єдності нашої держави, а закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" став визначною віхою українського державотворення і передбачає цілісну систему підтримки, розвитку й захисту української мови.

"Однією з важливих складових цього закону є гарантії надання інформації та послуг українською мовою, що набули чинності у січні цього року. Право кожного на обслуговування українською мовою захищене у тому числі й нормами про штрафи для тих суб’єктів господарювання, які зухвало  й неодноразово порушують мовні права споживачів", – йдеться у повідомленні.

При цьому, як додали у заяві, закон не обмежує дублювання інформації чи індивідуальне обслуговування клієнта на його прохання будь-якою мовою.

"Попри розгорнуту Кремлем і його п’ятою колоною кампанію з дискредитації закону про мову, перехід сфери послуг на українську відбувається по всій країні і має, як свідчать соціологи, підтримку абсолютної більшості українських громадян. За цих обставин внесення депутатами фракції "Слуга народу" законопроектів 4638 і 4638-2 є відвертою провокацією, що загрожує національній єдності й правам мільйонів людей", – йдеться у заяві.

Зазначається, що обидва ці проекти "передбачають нищення цілісної системи захисту мовних прав українців, яка вже діє".

"По суті, норми закону про мову пропонується перетворити на декларацію, яку можна безкарно порушувати. Такі дії - неприпустимі, адже ознакою будь-якого дієвого закону є неухильність його виконання і відповідальність за порушення. Ми закликаємо Верховну Раду України, парламентські комітети, фракції та групи у жодному вигляді не підтримувати ці законопроекти чи їх включення до порядку денного. Ці та інші проекти, спрямовані проти української мови мають бути відкликані і зняті з розгляду", - закликали підписанти заяви.

Як наголошується у заяві, український парламент не може використовуватися для реалізації антиукраїнських сценаріїв.

"Не варто випробовувати громадянське суспільство на міцність. Українці не раз засвідчили здатність відстоювати свої права і в разі потреби зроблять це знову. Але вся відповідальність за наслідки неминучих протестів у разі спроб ревізії закону про мову ляже на нинішню владу", - йдеться у дописі.

Хто підписав заяву

Володимир Василенко, правник, дипломат, заслужений юрист України, суддя Міжнародного Кримінального Трибуналу з колишньої Югославії (2001-2005), Представник України в Раді ООН з прав людини (2006-2010)

Ігор Юхновський, академік НАН України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"

Дмитро Павличко,  поет,  перекладач, літературний критик,  політичний діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України, Герой України

Ярослав Яцків, академік НАН України, член президії НАН України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"

Ірма Вітовська, акторка театру й кіно, заслужена артистка України

Ігор Козловський, релігієзнавець, історик, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", політв’язень Кремля 2016-2017 рр

Вахтанг Кіпіані, журналіст, головний редактор проєкту "Історична правда"

Василь Овсієнко, член Української Гельсінської Групи, політв'язень комуністичного режиму, публіцист, історик дисидентського руху

Павло Мовчан, поет, перекладач, заслужений діяч мистецтв України, Голова Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Шевченка

Сергій Квіт, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Павло Гриценко, мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор  Інституту української мови НАН України, дійсний член НТШ

Микола Жулинський, літературознавець директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, голова Товариства  "Україна-Світ" 

Ігор Калинець, поет і прозаїк, політв’язень комуністичного режиму, лавреат Національної премії імені Шевченка, почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка

Михайло Сидоржевський, публіцист, редактор, поет, голова Національної спілки письменників України

Володимир Огризко, Надзвичайний і Повноважний посол,  Міністр закордонних справ України (2007-2009).

Йосиф Зісельс, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", співпрезидент Вааду України

Іван Леньо, музикант, лідер гурту "Kozak System"

Віктор Шишкін, заслужений юрист України, перший генеральний прокурор незалежної України, суддя Конституційного Суду (2006-2015)

Святослав Максимчук, актор театру імені Заньковецької, педагог,  народний артист України

Юлія Кириченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ

Віталій Шабунін, Голова правління Центру протидії корупції

Тарас Компаніченко, поет, композитор, лідер гурту "Хорея козацька", народний артист України

Ахтем Сеітаблаєв, актор і режисер, заслужений артист АР Крим

Данило Лубківський, заступник міністра закордонних справ і дипломатичний радник Прем’єр-міністра України у 2014-16 рр.

Михайло Наєнко, професор, директор центру літературної творчості Інституту філології КНУ ім.Т.Шевченка

Михайло Басараб, громадський діяч, політолог

Євген Нищук, актор театру та кіно, народний артист України, міністр культури України у 2014 і 2016-2019 рр.

Василь Шкляр, письменник, лавреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка

Лариса Масенко, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", доктор філологічних наук

Юрій Шевчук, мовознавець, викладач Колумбійського та Єльського університетів, засновник і директор Українського кіноклубу при Колумбійському університеті

Володимир Тихий, кінорежисер, лавреат Національної премії імені Шевченка, засновник об‘єднання кінодокументалістів "Вавилон 13"

Володимир Кулик, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

Юрій Винничук, письменник

Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, голова Конгресу української інтелігенції

Іван Заєць, народний депутат України п’яти скликань

Володимир Балух, громадський активіст, політв’язень Кремля 2016-2019 рр.

Ростислав Лужецький, художник, видавець

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека"

Ганна Гопко, голова правління мережі захисту національних інтересів АНТС, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах (2014-2019)

Іван Дутчак, президент Української федерації карате

Олег Чорногуз, письменник, заслужений діяч мистецтв України

В'ячеслав Кириленко, народний депутат України п’яти скликань, віце-прем'єр-міністр України (2014-2019)

Юрій Щербак, доктор медичних наук, письменник, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, голова Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка (2016- 2019)

Андрій Левус, народний депутат України (2014-2019 рр)

Андрій Щекун, головний редактор газети "Кримська світлиця"

Мирослав Гай, керівник Благодійного Фонду "Мир і Ко", Асоціація резервістів України

Михайло Савлук, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Руслан Білоскурський, декан економічного факультету Чернівецького національного Університету ім. Юрія Федьковича

Станіслав Федорчук, голова правління ГО Українська народна рада Донеччини та Луганщини

В'ячеслав Мордвінцев, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Степан Волковецький, надзвичайний і Повноважний Посол України, голова Івано-Франківського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта"

Анатолій Гайдамака, художник-монументаліст, народний художник України, лавреат Національної премії імені Шевченка,  член-кореспондент Національної академії мистецтв України

Любов Голота,  письменниця, журналістка, лавреатка Національної премії імені Шевченка,  головний редактор  тижневика "Слово просвіти"

Микола Кульчинський, політв’язень комуністичного режиму,  фундатор Полтавського обласного об’єднання товариства "Просвіта" імені Шевченка

Мирослав Лазарук, письменник,  головний редактор "Буковинського журналу", директор Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка

Дмитро Ломачук,  кінорежисер, заслужений працівник культури України.

Леонід Мужук, кінодраматург, кінорежисер, лавреат Національної премії імені Шевченка,  народний артист України

Ярослав Пітко, голова  Львівського обласного об’єднання товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка

Василь Рябий, письменник, просвітник, лауреат Народної Шевченківської премії

Валерій Галан, готельєр, ресторатор, засновник мережі музеїв, почесний президент Української асоціації карате

Михайло Слабошпицький, письменник, публіцист, співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Марина Соченко, художниця, заслужений діяч мистецтв України, волонтер, лауреат Народної Шевченківської премії

Кирило Стеценко,  культуролог, композитор, скрипаль, педагог, громадський діяч, народний артист України

Микола Тимошик, доктор філологічних наук, професор

Валерій Франчук, народний художник України,  лавреат Національної премії імені Шевченка

Євген Шевченко, мистецтвознавець, лексикограф, заслужений діяч мистецтв України, голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України, голова Координаційної Ради Національних творчих спілок України

Олександр Яковчук, композитор, заслужений діяч мистецтв України, лавреат державних та міжнародних премій, доцент кафедри композиції Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського

Як поскаржитися на обслуговування російською

Якщо вам відмовили у наданні послуг державною мовою потрібно спочатку спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою. Також можна звернутися до керівництва закладу або на "гарячу лінію" установи. Якщо вам і після цих дій відмовляють, ви можете подати скаргу мовному омбудсмену.  

Зафіксуйте відмову в обслуговуванні державною мовою на аудіо-, відео-  або письмовим свідченням очевидців. 

Підготуйте скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови, в якій вкажіть назву, місцезнаходження та контакти установи, де порушили мовний закон; свої ПІБ, місце проживання, та опишіть суть скарги (тобто, який саме працівник, коли, за якою адресою та яким чином порушив ваше право). Підпишіть скаргу, вкажіть дату та відправте поштою за адресою:

01001, м. Київ, провулок Музейний, 12 

Це можна зробити й в цифровому вигляді. В електронній скарзі також вкажіть електронну адресу, на яку вам надішлють відповідь. Підписувати електронне звернення не потрібно. Скаргу з доказами відправляйте на електронну пошту мовного омбудсмена: [email protected]

Скаргу можна подати впродовж 6 місяців з дати порушення. 

У разі виникнення запитань щодо механізмів захисту своїх прав на отримання інформації та послуг державною мовою, можна отримати роз’яснення за номером 044 293 11 79. Телефонна лінія для надання додаткової інформації та консультацій працюватиме у робочі дні з 9:00 до 17:00.

Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень.

Нагадаємо, раніше громадська спільнота "Мова об'єднує" та низка народних депутатів заявили про намагання партії "Слуга народу" завадити впровадженню в Україні надання послуг державною мовою. 

Довідка: з 16 січня почала діяти стаття 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яка розповсюджується на сферу послуг. Громадяни матимуть право скаржитися на невиконання закону до Уповноваженого із захисту державної мови. Обов’язково до скарги слід додавати докази порушення.

Продавці, перукарі чи персонал банків обов’язково мають звертатися до клієнтів українською мовою. Перейти на російську або будь-яку іншу матимуть право лише на прохання клієнта.

Читайте також: Обслуговування українською: Що зміниться