Атака на Кличка: Навіщо на столичного мера нацькували НАБУ

Солом'янський райсуд Києва рішенням від 29 грудня 2018 року зобов'язав Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрити кримінальне провадження за фактом зловживання мером Києва, головою Київської міської державної адміністрації (КМДА) Віталієм Кличком владою або службовим становищем, а також сприяння учасникам організованого злочинного угруповання.

Заявник, ім'я якого тримають у таємниці, раніше звертався до НАБУ щодо вчинення Кличком порушень закону за ст. 170 (перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади), ч. 3 ст. 206 (протидія господарської діяльності), ч. 1 ст. 396 (приховування злочину), ч. 2 ст. 256 (сприяння учасникам ОЗУ) Кримінального кодексу. Але НАБУ реєструвати кримінальне провадження відмовилося, що й стало підставою для звернення до суду, який зобов'язав Бюро таке провадження відкрити.

Хто б не був той таємничий заявник, але ситуація для столичного мера відтепер може стати принципово відмінною від тієї, до якої він звик. Адже до останнього часу, принаймні з червня 2014 року, коли Кличко виграв вибори мера і обійняв посаду голови КМДА, довкола нього існувала свого роду тепла ванна: за великим рахунком, мера не турбував ніхто з політичних опонентів чи правоохоронців. Поодинокі протести громадськості проти хаотичної забудови столиці, на яку, на думку активістів, голова міської адміністрації щонайменше закриває очі, можна не брати до уваги – серйозних іміджевих чи інших втрат ці "комарині уколи" Кличкові не завдають.

Сприятливий і нинішній розклад у обраній 2015 року Київраді, де Віталій Кличко та афільовані з ним політсили мають більшість, а опозицію можна вважати позірною. Скажімо, фракція Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина", лідер якого розповідає в парламенті і на телеефірах про свою опозиційність до влади, на рівні Київради активно співпрацює з мерською більшістю. Зокрема, голосувала разом із більшістю за скандальні рішення: незаконну передачу земельних ділянок, детальні плани територій, проти ухвалення яких заперечувала громадськість.

Періодично в місті виникають скандали, пов'язані із законністю низки будівництв. Останнє з тих, які на слуху, - спорудження, попри мітинги і протести, великого торгівельного центру просто над станцією метро "Героїв Дніпра". Такі ситуації зменшують рейтинг мера серед киян. Однак кількість негативу ще не перейшла в якість. Хоча 18-го січня під Адміністрацією президента планують зібратися так звані мешканці Подолу і вимагати звільнення Кличка, який нищить історичний центр забудовою.

Претензій до столичного мера вистачає, та поки що вдало працює обрана його командою тактика ретушування проблем, коли замовчують чи відхрещуються від проблемних забудов, або ж годують киян прожектами про добудову метро до Виноградаря і спорудження четвертої гілки підземки у бік Троєщини, і одночасно гучно піарять локальні, але помітні для обивателя речі. До них можна віднести впорядкування низки популярних парків, ремонт частини доріг, капремонт східців на київських горах у районі Кожум'яків, майбутній мостик з Володимирського парку до арки Дружби народів, фонтанчики тощо. За такої ситуації кияни продовжують відчувати глобальні проблеми, але центр міста начебто змінюється на європейський штиб. Результат – до 30% підтримки мера в столиці за даними соціологів.

При цьому в межах усієї держави Віталій Кличко має стовідсоткову впізнаваність і відносно низький (порівняно з іншими великими гравцями української політики) рейтинг негативного сприйняття. Ці фактори спричинили розмови про можливу участь голови КМДА у президентських виборах 2019 року. Однак сам Кличко ще у вересні 2018 року поспішив запевнити, що таких планів поки не плекає. Мовляв, він має нереалізовані обіцянки перед киянами і "буде нечесним стрибати з однієї посади на іншу". Термін його мерської каденції завершується 2020 року. Водночас колишній боксер не виключив, що зробивши щасливими жителів столиці, колись спробує досягти такого ж результату "в кожному місті".

Тим не менше, Кличку повірили не всі. Його політична реклама, що з'явилася напередодні старту виборчої кампанії з обрання президента, посіяла зерна підозри, що столичний голова таки збирається брати в них участь. Та й текст на цих біл-бордах доволі двозначний: "Змінюємо Київ – змінимо країну" - сказано в рекламі, яку з грудня-січня можуть бачити мешканці столиці.

Не виключено, звісно, що фактичний лідер партії УДАР таким чином заявляє про амбіції своєї політсили на участь у цьогорічній виборчій кампанії, з обрання нового складу Верховної Ради. Якщо ця партія не братиме участі як окрема структура у парламентських виборах-2019, то подальшою її перспективою може стати забуття. Щоб уникнути такого кінця, УДАР, напівпоглинутий "Солідарністю", за законами політичного жанру зобов'язаний активізувати власне позиціонування.

При цьому варто взяти до уваги те, що участь у президентських виборах багатьма їхніми дійсними і потенційними учасниками сприймається як гарний майданчик для подальшої розкрутки під вибори Ради. У цьому ряду, за чутками, може опинитися і Кличко. Тим паче що перебування на муніципальній посаді суттєво звужує можливості формування його іміджу як загальнонаціонального лідера. Можливо, особа чи особи, які дотиснули НАБУ, мотивувалися страхом участі Кличка в перегонах. Або ж навпаки – вирішили стимулювати його до походу на вибори.

Дивлячись правді у вічі, скажемо: справи проти Кличка - безнадійна в сенсі доведення її до суду. Свідчення тому – десятки схожих проваджень проти високопосадовців, які не завершилися нічим. І щодо мера Києва НАБУ без зайвого поспіху робитиме якість рухи, чекаючи на завершення президентської кампанії та можливі зміни політичної кон'юнктури.

Та сам по собі факт появи "справи Кличка" рано або пізно може бути використаний його опонентами. Адже розслідування НАБУ, – це все ж швидше негативна відзнака для топ-політика. Тим паче, що статті мерові пред'являють серйозні. Інша річ, якими фактами і якою доказовою базою володітиме слідство, і чи є рішення ці речі реалізувати.

Варто нагадати і про ще одну версію, якою із загалом поділився нардеп Сергій Лещенко: в разі свого обрання президентом Юлія Тимошенко ініціюватиме дострокові вибори місцевої влади у великих містах, серед яких згадувався і Київ, де ЮВТ явно не задовольняє кількісний і якісний склад фракції "Батьківщини" в Київраді. Для цього потрібні правові підстави. Приміром, подібні до тих, які 2008 року знайшли проти тодішнього мера столиці Леоніда Черновецького. І розслідування НАБУ такі підстави за потреби може дати. Втім, наразі ця версія виглядає фантастичною, враховуючи значну кількість "якщо".

Та в будь-якому разі очевидно, що тепла ванна для Кличка вже охолола. Можна очікувати, що атаки на нього триватимуть. Більше того, вони навіть посиляться після президентських виборів. Братиме він у них участь чи ні. За такого прогнозу, логічнішою виглядає оборона нинішніх позицій та їхнє підсилення за рахунок реалізації серйозних інфраструктурних проектів у столиці. Яких кияни відверто зачекалися.