"Вимір" Медведчука і "майданчик" Козака: Чому нові формати призведуть до дипломатичної катастрофи в Мінську

Останні дві доби подарували нам одразу два нових формати переговорів стосовно Донбасу. Перший із них - "парламентський вимір нормандського формату", був запропонований Медведчуком і гаряче підтриманий Путіним та спікером російської Держдуми Володіним. За допомогою цього формату парламенти України та Росії повинні "допомагати" виконавчій владі залагодити конфлікт на Донбасі. Теоретично у ньому повинні брати участь і парламентарі Франції та Німеччини, але якогось особливо поспішного бажання вступати в "новий формат" з їхнього боку помічено так і не було.

Другий формат був запропонований заступником керівника адміністрації президента Росії Дмитром Козаком, який вчора опівночі анонсував появу нового "діалогового майданчика", в якому повинні взяти участь представники "нормандського формату" і "сторін конфлікту". Що, вочевидь, має означати представників маріонеткових режимів Донбасу. Тут виникає питання, чи повинна бути Україна представлена на цьому "майданчику" удвічі більшою делегацією – і як учасниця нормандського формату, і як "сторона конфлікту".

Втім, якщо абстрагуватись від тонкощів російського дипломатичного концепту, йдеться про старе й недобре бажання посадити Україну за один стіл з представниками сепаратистів – хай і назвавши це якимось новими словами. У такий спосіб Путін пропонує залучити до переговорів про долю Донбасу свого кума Медведчука і його маріонеток з ОПЗЖ з одного боку, і представників керованих із Кремля представників "республік" – з іншого.

При цьому Росія категорично відхилила пропозицію Зеленського стосовно "посекторального" виведення військ і техніки з Донбасу. Точніше, відхилила пропозицію, звичайно, не Росія, а ОРДЛО, тому й питати слід з "ополченців". Що, загалом, мало би вичерпно продемонструвати чинному президентові України як будуть виглядати "переговори зі сторонами конфлікту", провадити які пропонує Козак.

І тільки з російських джерел, до слова, ми довідалися, в чому полягала ота сама ініціатива, яку Україна отримала у спадок від Курта Волкера, котрий пропонував дробити на сектори не лінію зіткнення, що безглуздо, а територію ОРДЛО, після чого "зачищати" по одному сектори території "республік", виводячи з них все, що може стріляти, але не може бути схованим під верхнім одягом. Після чого заводити туди інспекторів зі спецмісії ОБСЄ, які контролюватимуть кордони сектору від повернення туди бодай великих калібрів.

Таким чином, Росія зараз пропонує максимально розмити переговорні формати, і забезпечити ситуацію, в якій говорити буде не Путін з Зеленським під наглядом Меркель та Макрона, що передбачає бодай мінімальну відповідальність президента Росії і робить його очевидним порушником досягнутих міждержавних угод, а Медведчук з Володіним, під наглядом Путіна. Або Єрмак з сепаратистами під наглядом Козака. Говоритимуть всі й одночасно, і ніхто з російського боку не нестиме жодної відповідальності за те, що сказано і не зроблено. Це така собі "гібридна" форма переговорів, за якої замість консолідованої позиції Києва та Москви ми почуємо какофонію взаємосуперечливих заяв з боку людей, не наділених жодними офіційними повноваженнями. В цій какофонії Кремль спробує замаскувати свої національні інтереси й "дожати" вибори на Донбасі без передачі контролю за кордоном. Точніше, передавши контроль, але маріонетковій "самообороні" з ОРДЛО, а не українським прикордонникам. Що й буде підтверджено як виконання Мінських домовленостей медведчуківським "парламентським виміром".

Цей хаос повинен відштовхнути від участі в процесі переговорів європейських лідерів, які банально не захочуть розбиратися з тим, хто представлятиме точку зору українських парламентарів.

Хаос у міжнародно-політичних структурах – це давня мета путінського режиму, головною наступальною силою дипломатів якого традиційно є демагогія. І якщо зараз чинний президент України погодиться на нові хаотичні правила гри – дипломатична катастрофа на переговорах із Росією стане неуникною. Будемо сподіватися, що на Банковій це зрозуміють до наступного засідання ТКГ у Мінську, на якому Козак вже сподівається отримати фінальну згоду Єрмака на зміну формату переговорів.