Фінансова криза чи політичні ігри: Навіщо українців лякають економічним колапсом

Прогнози неминучої якщо не завтра, то післязавтра катастрофи увійшли в стандартне меню українських ЗМІ. Хоча про те, що гроші з Фонду боротьби з коронавірусом уже розподілили, причому левова їхня частка, 35 із 65 мільярдів гривень, пішла не на забезпечення лікарень і медиків, а на ремонт доріг та інше велике будівництво від президента Зеленського, було відомо ще з літа. Так, ще у вересні Валерій Пацкан, голова Рахункової палати, яка, зауважимо, за дорученням уряду перевіряє використання коштів із цього фонду, повідомив, що за гроші з "коронавірусного" фонду не було закуплено жодного апарату штучної вентиляції легень. Але тоді скандал не здійнявся. Мляво його підтримували і під час місцевих виборів.

І от лише зараз прапор боротьби з нецільовим витрачанням "ковідних" підняв Ігор Уманський, колишній міністр фінансів України і вже колишній радник глави президентського Офісу. На сьогоднішній пресконференції він заявив: 40 млрд грн із Фонду для боротьби з коронавірусом витратили переважно "на інші пріоритети, які визначив для себе уряд". І додав, що 300 млрд грн планових видатків держбюджету перебувають під загрозою. Виникає питання – чому саме зараз, хто у цьому зацікавлений і які подальші плани можливих організаторів скандалу. ТСК у Раді, чи щось більше?

Нагадаємо, у кінці березня цього року, після відставки з поста очільника Мінфіну Уманський одразу пересів у крісло радника Андрія Єрмака. Там він мав боротися зі "скрутками", тобто схемами уникнення сплати податків, про які сам і повідомив журналістам, – казав, що через "скрутки" держбюджет недоотримує по 5 млрд грн щомісяця. У парламенті навіть створили слідчу комісію для перевірки слів ексміністра. Учора він повідомив, що схеми у митній та податковій службах побороти не вдалося, бо на Банковій його не почули. Чи почують інформацію Ігоря Уманського про можливі зловживання з "ковідним" фондом?

Бюджетні торги, що так вигідно затягуються

Спрогнозуємо кілька сценаріїв подальшого розвитку подій. За основу візьмемо припущення про те, що заяви колишнього радника Єрмака відповідають реальному станові речей: бюджетний Фонд боротьби з коронавірусом буцімто більш ніж наполовину розкрадений, гроші зарили в дороги, вся ця схема покривається кимось високопоставленим у державній машині, а спосіб, за допомогою якого здійснюється керування країною, зветься управлінський хаос. На цьому тлі ще й Міжнародний валютний фонд "зненацька" нагадав керманичам України про потребу виконання своїх вимог для продовження кредитування нашої країни. А без цих грошей на нас у середньостроковій перспективі точно нічого доброго не чекає: про успіхи у виконанні бюджету країни-2020 і ухвалення реалістичного, а не переповненого депутатськими "хотєлками" бюджету-2021 вже давно не йдеться.

Ще в кінці липня цього року економісти зауважували, що дефіцит бюджету перебуває на рекордних за останні п'ять років позначках. Відтоді економіці краще не стало: заступник голови парламентської фракції "Голос", заступник керівника комітету ВР з фінансів, податкової і митної політики Ярослав Железняк повідомляє, що іще до кінця року владі потрібно буде знайти 150 млрд грн, аби закрити бюджетну діру та забезпечити хоча б основні виплати населенню. А тут – коронавірус, що прогресує, МВФ, що "капризує", корупціонери, які не збираються зменшувати апетити… Все це в купі, каже нардеп Железняк, який останніми тижнями стає іще одним "вісником апокаліпсису", загрожує Україні технічним дефолтом за рік, восени 2021-го – якщо до того часу Україна не отримає кредит від Заходу і не зможе погасити плановий платіж за боргами у $3 млрд. Як тут не схопитися за голову, (бажано не за свою)?

А може, стан нашої економіки, хоч і критичний, поза всякими сумнівами, та все ж не настільки безвихідний, як його хочуть подати? Чи немає тут через створення негативного інформаційного тла спроби організувати тиск на Кабінет міністрів? Адже саме триває бюджетний процес 2021 року, коли основні групи впливу прагнуть отримати з розпису державних фінансів на наступний рік щось "смачненьке" для себе, рідних і близьких.

Зараз активно лунають повідомлення, з яких випливає, що бюджет наступного року не буде ухвалений Верховною Радою вчасно, за вимогою Бюджетного кодексу, тобто до 1 грудня, бо парламент тільки на початку грудня отримає проєкт держбюджету (ухвалений Радою в першому читанні 5 листопада) від Кабміну. Такий прогноз зробив голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев. Схожої думки і згаданий вище заступник Гетьманцева по комітету Железняк, який назвав можливим терміном ухвалення бюджету України 3 грудня.

З іншого боку, чим довше країна залишатиметься без бюджету, тим довше Банкова матиме незакриту можливість торгуватися з групами олігархічних впливів за голосування дружніх їм депутатів за ті чи інші рішення парламенту, що їх у президентському Офісі вважають важливими.

Під Шмигалем гойдають крісло чи під Зеленським

Не варто виключати і намагання певних недоброзичливців послабити позиції чинного уряду і зокрема, прем’єра Дениса Шмигаля, якого ЗМІ відносять до сфери впливу Ріната Ахметова. За інформаційний привід взято прорахунки Кабміну та відверті проколи ключових у цьогочасних обставинах міністрів, серед яких - очільник Мінохорони здоров’я Максим Степанов. Недолуго запроваджений без попереднього діалогу із суспільством та навіть членами владної монобільшості "карантин вихідного дня" поглибив роздратування політиків і дав декому з них ідеальні підстави накручувати невдоволене суспільство. Під стінами Ради давно не було настільки розлюченого натовпу, як підприємці, що опинилися без підтримки держави в умовах пандемії та цього вівторка, 17 листопада, намагалися штурмувати парламент. Можна припустити, що таких акцій більшатиме.

Підігрівають очікування негативного сценарію розвитку подій інтерв’ю чинних чи колишніх членів команди влади, які вони роздають ЗМІ. Крім уже згаданих, варто виділити розмову Уманського з виданням "Страна", де негативу про владу і відповідних прогнозів вистачить на кілька днів цитування.

Очевидною є відповідь на питання – хто в кінцевому висліді буде крайнім за провали уряду. Це людина, яка зараз перебуває у лікарні Феофанія, - президент Володимир Зеленський. Аби трохи поділитися цією ношею, Банкова змушена буде призначити іншого винного і перекласти на цю людину частину реальних та вигаданих провин. Однак зараз робити це зарано: пан Шмигаль ще не зібрав на себе весь можливий відведений йому негатив, бо ще не все погане в країні сталося. Попереду основний удар коронавірусу, завершення бюджетних перипетій цього і наступного року, інтрига з допомогою від МВФ тощо.

"Агенти Росії" в Раді ведуть до "армагеддону"

Паралельно розгортається важливий, а може, й вирішальний раунд боротьби між Заходом і його бажанням впливати на процеси в Україні – з одного боку, і внутрішніми групами впливу, які хочуть позбутися "зовнішнього управління" та, не виключено, спробувати поторгуватися про підтримку з Росією (пам’ятаємо, чим завжди, століттями закінчуються для України такі торги).

Не виключено, що передчуттям такого сценарію викликана заява тимчасової повіреної у справах США в Києві Крістіни Квін. 17 листопада, на онлайн-форумі "Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса", вона була не по-дипломатичному точною у формулюваннях і назвала два головні виклики, що стоять перед Україною. Перший – боротьба з агресією Росії на різних фронтах: "…окупацією і спробою анексії Криму, підтримуваним Росією конфліктом на Донбасі. Також це кібератаки і дезінформація, яка поширюється з території РФ і через маріонеток Росії, частина з яких по сьогоднішній день сидить Верховній Раді".

Другим, внутрішнім, викликом для України представниця американської дипломатії назвала боротьбу з корупцією. За її словами, Володимир Зеленський "певного успіху в цьому (у цій боротьбі – Ред.) досяг". Але потрібна судова реформа, "і якщо Україна дотримається цього, то це її підніме до рівня європейських країн", - сказала представниця амбасади США.

На окремий інтерес заслуговують слова Крістіни Квін про російських агентів у парламенті, які заважають реформам. Не виключено, що через подібні заяви до стороннього слухача доноситься відлуння тіньової боротьби за "душу" нашого президента, тобто за те, в який бік схилиться він у другій частини своєї каденції. Чи не стануть розмови про західний вектор України ритуальними і чи не забуде Володимир Олександрович про свої обіцянки вигнати з політики вітчизняних олігархів – ось про що йдеться.

Кінцева мета – дочасні вибори

Відповідні заяви звучать на тлі коронакризи і це посилює страхи населення, адже не видно чіткої системи дій, за допомогою якої рідна держава збирається допомогти пересічному українцю банально вижити. Це додатково тисне на рейтинг президента. Через інформаційну хвилю довкола "розкрадання антиковідного фонду" Зеленського можуть підштовхувати до рішення дати команду розслідувати розкрадання. І ще навіть є силовики, які президента послухаються. Але в Кабміні Шмигаля, який журналісти люблять називати "урядом олігархічного консенсусу", представлені інтереси різних впливових людей, і реальне розслідування може їх образити і посварити з президентом. І ще невідомо, хто від цього втратить більше: Зеленський чи власники мільярдних статків.

Зрештою, створення передчуття в громадян великих проблем з економікою може мати на меті відволікти їх від думок про нездалий карантин. Але це аж ніяк не сприятиме зростанню довіри до влади. Більше того, підвищення суспільного градусу може призвести до дочасних виборів парламенту. Поки що лише парламенту.