"Антикризова" група щодо КСУ зібралася втретє: Про що йшлося

Про це повідомила заступник голови комітету Верховної Ради з питань правової політики, представник парламенту в Конституційному Суді Ольгя Совгиря у Telegram, передає Depo.ua.

Зазначається, що в межах засідання було продовжено розгляд питань стосовно вирішення існуючих проблем реалізації механізмів юридичної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.

За інформацією Совгирі, діалог відбувався навколо питань застосування заходів юридичної відповідальності за недостовірне декларування з особливим фокусом на їх диференціації.

"Відштовхуючись від наявного стану правозастосування та реального запиту українського суспільства, представниками НАБУ та НАЗК було висловлено позицію щодо вище окреслених питань", – додала вона.

Окрім того, на основі конструктивної дискусії було заслухано позиції кожного члена групи і сформовано конкретні законодавчі пропозиції.

"В ході дискусії було наголошено на необхідності дотримання принципу співмірності та вимог легітимної мети у випадках застосування заходів кримінально-правового характеру у сфері е-декларування", – наголосила Совгиря.

Повідомляється також, що чергове засідання групи заплановано на 24 листопада о 14:00.

Нагадаємо, 18 листопада стало відомо, що у Верховній Раді створили робочу групу, яка має до 1 грудня напрацювати законопроекти щодо виходу з конституційної кризи. 

Головою робочої групи став Денис Монастирський – голова комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, народний депутат, а представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря – заступник голови робочої групи.

Окрім того, до складу групи увійшли представники усіх фракцій та груп у Верховній Раді – Андрій Костін, Анастасія Радіна, Давид Арахамія, Микола Бабенко, Тарас Батенко, Сергій Власенко, Руслан Князевич, Антоніна Славицька та Ярослав Юрчишин. 

19 листопада робоча група щодо врегулювання кризи з КСУ провела перше засідання.

Довідка: 27 жовтня Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КС пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний Суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Через рішення КСУ агентство 28 жовтня закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

29 жовтня президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроект, який передбачає звільнення суддів Конституційного Суду. Однак голова КС Олександр Тупицький заявив про ознаки конституційного перевороту в цьому документі.

2 листопада понад 100 народних депутатів на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим зареєстрували законопроект, в якому нібито не йдеться про звільнення суддів КС у непередбачений законодавством спосіб.

Після того, як до парламенту було подано ще низку законопроектів, якими пропонувалося вирішити конституційну кризу, що виникла в країні, народні обранці вирішили створити спеціальну робочу групу.

До 1 грудня українські нардепи мають напрацювати узгоджені законопроекти щодо е-декларування чиновників та організації діяльності КСУ.