ОПЗЖ на американських виборах: Як новий скандал гукнеться Зеленському

Щоразу, коли в американських ЗМІ згадують про Україну в контексті виборів у США, нічим добрим це не закінчується. Ні для України, ні для американських політиків.

На днях ми знову опинилися хоч і не в центрі уваги, але десь недалеко від нього. Зокрема, в Time розміщено історію про те, що ОПЗЖ "прагнула налагодити співпрацю з одним з найважливіших свідків в очолюваному республіканцями розслідуванні щодо сім'ї Джо Байдена".

"Один з найважливіших свідків" - це Андрій Теліженко. Який свого часу одним із перших пустив у світ історію про ніби як активне втручання України у попередні президентські вибори в США на боці Хілларі Клінтон.

Пропозиція "співпрацювати", а також отримати можливості для тісних контактів з Кремлем Теліженку, за його словами, надійшла від політсили Віктора Медведчука ще в кінці минулого року, коли активно спілкувався із адвокатом Трампа Руді Джуліані. Якщо вірити Теліженку, пропозицію він відхилив. Перед тим ОПЗЖ безуспішно намагалася ініціювати розслідування ймовірної корупції родини Байденів у Верховній Раді.

А після того епізоду боротьбу з "корупцією Байденів" очолив, як відомо, Андрій Деркач — за моральної підтримки Рабіновича, та інших чудових персонажів української політики. Ну, і трохи оброблених записів розмов між Порошенком та Байденом.

Всі ці давні, сто разів описані історії знову опинились на поверхні через те, що цієї середи два республіканські сенатори, Рон Джонсон з Вісконсіну і Чак Гресслі з Айови, опублікували плід своїх кількамісячних зусиль, 87-сторінковий звіт про "корупцію Байденів".

Сухий залишок із якого полягає в тому, що прямих доказів проти Байденів автори звіту не знайшли. Хоча при тому їм стало відомо, що родина отримувала гроші від "бурізми" (чого ніхто не приховував). А також, ймовірно, від вдови Лужкова Єлени Батуриної та кількох китайських бізнесменів. І що всі ці факти вимагають подальшого ретельного розслідування. А також не мають жодного стосунку до "російської дезінформації" - заяву про це один з авторів, Джонсон, опублікував за кілька днів до самого звіту.

Зважаючи на все це, практично немає сумніву в тому, що тему "корупції Байденів" республіканці таки спробують застосувати під час виборчих перегонів. В тому числі — на дебатах між Байденом та Трампом, які відбудуться вже 29 вересня.

Під час яких ми в списку аргументів республіканців маємо всі шанси почути, наприклад, про те, що в Україні за плівками Деркача вже відкрита парочка розслідувань стосовно Порошенка. А от проти Деркача — наразі, здається, ще ні. Що цілком можна розглядати як своєрідне "підтвердження істинності" всіх інших звинувачень.

В будь-якому разі, куди б не зайшла політична дискусія між демократами та республіканцями, Банковій потрібно знову готуватися до того, що Україна потрапить в центр політичних баталій у США. От тільки цього разу обговорювати будуть не розмову Зеленського із Трампом, а той факт, чому відверто проросійські політики використовують нашу країну як "зливний бачок" для сумнівної інформації, помітна частина якої, ймовірно, сфабрикована у Кремлі.

Зважаючи на цю ситуацію, намір "залишатися поза внутрішньополітичними проблемами США", який декларують всі представники ЗЕ-команди, включно з президентом і генпрокуроркою, яка відкривала справи за плівками Деркача, видається правильним — але вже нездійсненним. І тепер варто подумати над тим, як Україна зможе вибратися з цієї історії з мінімальними репутаційними втратами. Що буде непросто.