"Антиколомойський" регламент: Чи вдасться "слугам" здолати "поправочний терор"

У порядку денному чергового позачергового засідання Верховної Ради, яке має відбутися у "чистий четвер", – п’ять питань. Ключовим серед них є проєкт закону №1043 про зміни в регламент роботи парламенту

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
"Антиколомойський" регламент: Чи вдастьс…

Повна назва принципово важливого документу – проєкт Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури. Розглядатимуть його депутати у другому читанні, перше відбулося ще 10 вересня. Авторами цієї ініціативи є 22 члени фракції "Слуга народу", серед яких голова фракції Давид Арахамія та його колеги Олена Шуляк, Денис Монастирський, Віталій Безгін, Андрій Клочко, Сергій Бабак та інші. Чільним автором законопроєкту є депутат Павло Фролов, який у Фейсбук пояснив суть ініціативи.

Полягає вона у зміні статті 119 регламенту Ради – запровадженні особливої процедури розгляду законопроєктів у другому читанні. За ініціативою 150 депутатів запровадження такої процедури мають підтримати голосуванням 226 і більше парламентарів. За цією процедурою, пише Фролов, кожна фракція і група зможе внести по п’ять неврахованих поправок до проєкту закону (позафракційні депутати – по одній поправці), які обговорюватимуть і голосуватимуть на пленарному засіданні. За особливою процедурою фракції та групи матимуть два дні на подання профільному комітету ВР не більше п’яти пропозицій чи не врахованих комітетом поправок, а позафракційним депутатам – на одну поправку, не враховану комітетом.

Спеціальна процедура не застосовуватиметься до проєктів кодексів, ухвалення державного бюджету, змін до Конституції, проєктів з кількістю поправок, меншою за 500. Не стосуватиметься ця ініціатива і законопроєктів, кількість поправок до яких не перевищує вп'ятеро кількість статей ухваленого в першому читанні документа.

Тож законопроєкт Фролова і групи "слуг народу" покликаний зламати схему блокування незручних для окремих бізнес-політичних груп великих законодавчих ініціатив.

Така практика почала застосовуватися в роботі українського парламенту відносно недавно. Можна згадати внесення та розгляд у порожній залі протягом довгих тижнів сотень безглуздих поправок до "мовного закону" чи Виборчого кодексу. Було це у Раді попереднього скликання. А вже за часів дев’ятої каденції "поправочний спам" використовувався для затягування розгляду "земельного законопроекту" №2178-10. Його вдалося ухвалити лише на позачерговому "нічному" засіданні Ради з 30 на 31 березня. Цьому передував розгляд 4018 поправок, що тривав від лютого. На 99 відсотків поправки мали технічний характер, подали їх переважно члени фракцій ОПЗЖ і Батьківщина, маючи на меті зірвати розгляд питання.

Така ж історія, але у значно більших масштабах, повторилася, коли у першому читанні був ухвалений проєкт закону №2571-д щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності. Документ передбачає, що колишні власники банку, чиї інтереси були порушені через виведення банку з ринку, можуть претендувати на відшкодування збитків лише у грошовій формі. Автори цієї ініціативи практично не прихоують головну її задачу – заблокувати повернення мільярдеру Ігорю Коломойському націоналізованого 2016 року державою Приватбанку. Тому проєкт отримав назву "антиколомойський". Нагадаємо, проблеми у цього системного банку накопичувалися роками, 97% кредитів банк видав компаніям, пов'язаним з його акціонерами, заявили в Нацбанку України. Сумнівна кредитна політика призвела до значної втрати капіталу, який перетікав за кордон. У "коломойському" менеджменті Приватбанку цю інформацію заперечували.

30 березня Верховна Рада підтримала цей проєкт у першому читанні. Але в час між читаннями до нього було подано рекордні для українського парламенту більш ніж 16 тисяч поправок. Якби Рада почала розглядати кожну з них, це затягнуло би ухвалення рішення на понад 40 пленарних тижнів. Це практично два роки, 40 відсотків усієї каденції нинішнього парламенту, нагадує Павло Фролов.

Тим часом це питання є невідкладним, бо ухвалення законопроєкту №2571-д є ключовою вимогою до України з боку Міжнародного валютного фонду для відкриття принципово важливого в умовах кризи у світовій економіці кредитної лінії. Альтернативою кредиту Фонду незаангажовані грошима олігарха фахівці вважають дефолт нашої держави, який матиме вкрай важкі наслідки, насамперед для небагатих прошарків населення.

Півтора десятка тисяч поправок подали всього лише кілька нардепів – членів "групи друзів" Коломойського, помітної у складі фракції "Слуги народу", та виключений з фракції за порушення дисципліни Антон Поляков.

Решта фракції, яка залишається лояльною до президента Володимира Зеленського, мала вирішити непросту задачу – як здолати тиск "поправочних терористів". Вихід депутати спробують знайти в ухваленні згаданого проєкту закону. Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук днями повідомила, що внесені її колегами зміни до регламенту Ради дозволять розглянути банківський закон не за рік-півтора, "а за кілька годин". При цьому, вважає вона, не буде порушене право депутатів на законодавчу ініціативу: усі поправки будуть розглянуті, але не в сесійній залі, а парламентським комітетом, де пропорційно представлені усі фракції і групи.

Якщо розгляд "банківського закону" вдасться розблокувати, то, за прогнозом голови фракції "слуг" Давида Арахамії, проголосувати за документ у цілому Рада зможе до 5 травня. В такому разі Україна швидко отримає транш від МВФ.

Опоненти закидають авторам законопроєкту про боротьбу з "поправочним тероризмом" порушення регламенту і прав нардепів. Пишуть, що він може спричинити домінування комітетів над правами депутата. Автори ініціативи ці звинувачення спростовують, кажучи, що після ухвалення документ можна буде доопрацювати. Більше того, у ньому вже передбачено право депутата поставити під сумнів кожну враховану комітетом поправку. Якщо у сесійній залі вона не набере 226 або більше голосів, така поправка буде вважатись відхиленою. Але прийняти проєкт закону №1043 саме зараз вкрай важливо, щоб не поставити всю країну на межу краху фінансової системи.

Павло Фролов переконує, що особлива процедура буде застосована лише до лічених, принципово важливих законів. У подальшому вона матиме лише превентивну функцію – бути запобіжником від спроб зірвати роботу законодавчого органу "поправочним терором".

Тож сьогодні у другій половині дня цікаво буде простежити, чи вдасться членам монобільшості у "чистий четвер" таки визначитися, чиї вони слуги – все ж народу, чи одного олігарха. Права на помилку, про яке деякі члени парламенту написали на своїх футболках цього тижня, вони не матимуть.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme