Американський баланс: Чому Трепак став заступником Рябошапки

Віктор Трепак став знаменитим у 2016 році, коли передав до НАБУ так звану "амбарну книгу" Партії регіонів. В якій, нагадаємо, згодом спливло ім’я Пола Манафорта, тодішнього головного піарника кандидата в президенти США Дональда Трампа

Американський баланс: Чому Трепак став з…
Фото: uk.wikipedia.org

"Чорна бухгалтерія" ПР була передана Трепаком до Антикорупційного бюро у травні 2016-го. За кілька днів частина розписок про отримання коштів з прізвищами особи, підписами, сумою та вказівкою мети платежів з’явилася у відкритому доступі, а тодішній нардеп Сергій Лещенко зібрав брифінг, під час якого повідомив окремі деталі з "амбарної книги". Переважно вони стосувалися українських політиків та високопосадовців, членів ЦВК та рядових громадян і підприємців, які надавали послуги "регіоналам", однак серед отримувачів коштів з "чорної каси" спливло прізвище Пола Манафорта. Який саме у той час очолював передвиборчий штаб Дональда Трампа. У серпні того ж року після гучного скандалу він пішов з посади, проти нього почалося розслідування, яке зрештою привело піарника на лаву підсудних, а звідти – до тюремної камери. В Україні ж справа "амбарної книги" розслідувалася без успіхів, трохи взялися хіба за тогочасного голову ЦВК Михайла Охендовського, та і йому зрештою все минулося. До Манафорта ж особливого інтересу НАБУ не виявляло.

Але до всіх цих перипетій Віктор Трепак стосунку не мав, хоча передача ним компромату на "регіоналів" до Антикорупційного бюро й стала їх каталізатором. А вже у травні цього року він поконфліктував з директором НАБУ Артемом Ситником. Той заявив: перед тим, як матеріали "чорної бухгалтерії" потрапили до його відомства, було декілька інтерв'ю Трепака, після чого надходили запити журналістів щодо наявності в "амбарній книзі" прізвища Манафорта. І НАБУ змушене було цей факт підтвердити. Трепак відреагував на слова Ситника досить різко – закликав директора антикорупціонерів не переводити стрілки і навчитися відповідати за свої дії. Він наголосив, що дав лише одне інтерв’ю, де згадав про касу "регіоналів", і зробив це вже після передачі матеріалів до НАБУ. Прізвищ не називав і неодноразово в особистій розмові застерігав керівництво Бюро про неприпустимість позапроцесуального використання матеріалів справи. "Переконаний, що якби справа "чорної бухгалтерії" Партії регіонів упродовж трьох років була належним чином розслідувана НАБУ, то наразі ситуація з політичною корупцією була б кардинально іншою і не було б загрози реваншу антидержавних сил в Україні", – підкреслив Трепак у своєму Фейсбук-пості 10 травня цього року.

Нагадаємо, справа про "чорну бухгалтерію" була передана НАБУ до Генпрокуратури, проти чого у згаданому дописі виступив вже нинішній заступник Рябошапки. Тепер же у нього з’явиться чудова нагода підняти цю справу з анналів ГПУ і дати їй хід. Якщо, звісно, на те буде політична воля, адже оминути Манафорта не вдасться. А будь-яка нова згадка про нього шкодитиме Трампу, який боротиметься за переобрання президентом США.

Та окрім цієї гучної історії Трепак фігурував і в інших. У грудні 2008 року він був безпосереднім керівником операції з документування злочинних дій та затримання голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича, відомого як "суддя-колядник". Це була дуже гучна історія, яка завершилася посадкою судді, що сприйнялося суспільством досить позитивно, адже в нашій країні служителі Феміди – недоторканна каста, і засудження хоча б когось із них – велика рідкість.

21 липня 2009 року Трепак брав особисту участь у затриманні на Житомирщині генерала Олексія Пукача, підозрюваного на той час в убивстві журналіста Георгія Гонгадзе. Генерал був засуджений у 2013 році до довічного ув’язнення.  

А в липні 2015 року під керівництвом тодішнього заступника Генпрокурора Давида Сакварелідзе і за сприяння СБУ були проведені обшуки в екс-заступника начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна та екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця, яких після цього назвали "діамантовими". Ця справа викликала значний резонанс у суспільстві, однак зрештою призвела до звільнення Сакварелідзе, а в листопаді 2015-го заяву про відставку з посади першого заступника голови СБУ — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю написав і Трепак. Мотивував це неможливістю виконання очолюваним ним спеціальним підрозділом визначених законом завдань через перебування на посаді генерального прокурора Віктора Шокіна. На позитивний образ якого, нагадаємо, натякав у розмові із Зеленським Дональд Трамп.

Відтоді Трепак працював спочатку професором в Академії СБУ, потім доцентом у Львівському національному університеті імені Івана Франка. І ось зараз у нього з’явилася нагода довести до логічного кінця і ті справи, до яких він мав стосунок, і наглядати за розслідуванням справ, в яких фігурують колишні можновладці. Утім, деякі експерти вважають, що у появі Трепака в ГПУ можуть бути зацікавлені певні кола американської політики, аби забезпечити рівновагу в "українському питанні": якщо буде розслідування по Байдену, про необхідність якого Зеленському прозоро натякає Трамп, то паралельно має бути розслідування і по Манафорту. Хоча, знову ж таки, це лише припущення.

Окрім того, Трепак має доволі "білу" біографію. І його репутація може знадобитися ГПУ Рябошапки в майбутніх гучних справах, зокрема і проти Порошенка. Мовляв, "нові обличчя" не займаються політичними переслідуваннями, а карають по закону. І таким чином довіра до рішень ГПУ теоретично має бути вища. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook