Агент ФСБ чи патріот: Хто насправді такий звільнений в'язень Костенко

На початку цього тижня до Києва повернувся Олександр Костенко, колишній мешканець Криму, екс-міліціонер, активіст кримського Майдану

Агент ФСБ чи патріот: Хто насправді таки…

У лютому 2015 року російські ФСБшники затримали його в Сімферополі за звинуваченням у заподіянні тілесних ушкоджень співробітнику кримського спецпідрозділу "Беркут" 18 лютого 2014 року під час Майдану в Києві.

У травні-2015 російський суд засудив Костенка до 4,2 років ув'язнення в колонії загального режиму. Згодом термін покарання зменшили до 3,5 року. Цікаво, що звинувачення в суді підтримувала тодішній "головний прокурор Криму" Наталія Поклонська – зараз депутат Госдуми.

Відсидівши термін повністю, Костенко вийшов на волю з колонії в Кірово-Чепецьку (Кіровська область Росії). "Зараз він уже під захистом української влади. Олександр знаходиться з Консулом України, і вони направляються в Москву в Посольство України в РФ. Він під юрисдикцією нашої країни", - написала на своїй сторінці в мережі Фейсбук уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

Представники української влади практично демонстративно опікувалися станом здоров'я Костенка і його звільненням. Згадана Денісова через "Фейсбук" пообіцяла надати йому тимчасове житло в Києві, оскільки він як кримчанин не має можливості повернутися на окупований півострів, де мешкає його родина. В пошуках житла для колишнього в'язня Денісовій допомагав навіть столичний мер Кличко.

А після звільнення Костенка з ним поспілкувався телефоном Петро Порошенко.

Також омбудсмен обіцяла допомогти Олександру оформити статус внутрішньо переміщеної особи.

Разом з тим, деякі медіа нагадують неоднозначні подробиці біографії Олександра Костенка, які змушують пильніше придивитися до персони вчорашнього "політичного". Уперше в поле зору ЗМІ він потрапив п'ять років тому, 11 вересня 2013 року, коли лейтенант міліції Костенко разом з колегою по Київському РВВС Сімферополя Станіславом Красновим провів прес-конференцію в агенції "Інтерфакс-Україна". Молоді міліціянти тоді повідомили про тиск на них з боку керівництва, який начебто чиниться під час розслідування резонансних злочинів.

Тоді ж стало відомо про певну пов'язаність Костенка з відомим російським журналістом, головним редактором газети "Московський комсомолець" Павлом Гусєвим. Зокрема, у травні 2013 року до міліції звернулася Наталія Шугальська, повідомивши, що її силоміць вивезли з Сімферополя до Москви, де змушували надавати інтимні послуги. Повідавши історію свого порятунку з борделя, потерпіла назвала імена своїх кривдників – якими виявилися якийсь Едуард Нагорний та Павло Гусєв.

Понад те – цей журналіст виявився фігурантом ще однієї справи, яку вели Костенко з Красновим. Вона буде пов'язана з сутенерством, а Гусєв проходив там як свідок. Сімферопольські міліціонери стверджували: коли їхнє начальство і російська влада дізналися подробиці справ, то почали тиск з метою закрити провадження, пов'язані з головним редактором.

Так чи інакше, але справи, за якими проходив Павло Гусєв, були закриті. А "революціонерів"- правоохоронців звільнили з лав МВС за результатами службового розслідування.

Незабаром вони з'являються на революційному Майдані в Києві. Там їх помічають у лавах прихильників партії "Свобода". Тоді Костенко з товаришем теж були причетні до історій з "подвійним дном". У грудні 2013-го їх затримали в Криму з десятками гумових кийків і ножем. Тоді екс-міліціонери представилися помічниками народного депутата - "свободівця" Едуарда Леонова. Той назвав інцидент провокацією силовиків. Кримчани, заявив Леонов, везли в авто його речі, а холодну зброю їм підкинули.

А в лютому 2014 року, в розпал подій у Києві, в Інтернеті з'явився аудіоролик із записом розмови начебто Костенка та Краснова з іншим парламентрієм від "Свободи" - Андрієм Іллєнком. Чути стогін якоїсь людини. За версією анонімного автора сюжету, тортурам в приміщенні Київської міської держадміністрації був підданий захоплений в полон начебто євромайданівцями співробітник "Беркута".

У російських ЗМІ називали прізвиська колишніх кримських міліціонерів - "Удод" (Краснов) і "Костиль" (Костенко). Тим часом обидва вони стали "заступниками коменданта" столичної мерії після її захоплення протестувальниками.

Невдовзі після перемоги Майдану, у травні 2014 року, на своїй сторінці у "Фейсбук" нардеп Володимир Ар'єв повідомив, що в будинку, де розташована його приймальня, співробітники СБУ виявили "базу колорадів", які навіть намагалися відстрілюватися.

Водночас з'явилася заява "Свободи" про зникнення помічників Леонова. Незабаром Костенка і Краснова упізнали на кадрах, знятих і оприлюднених прес-службою СБУ за фактом затримання спецпідрозділом "Альфа" "колорадів", про яке писав Ар'єв.

Громадяни "А" (Олександр Костенко) І "С" (Станіслав Краснов) видавали себе за активістів Євромайдану, заявлили в СБУ, а насправді "готували цілу низку акцій диверсійно-підривного характеру проти нашої держави, збирали інформацію і передавали російським координаторам".

Тоді бійці вилучили у двох кримчан цілий арсенал зброї, в тому числі вогнепальної, вибухові пристрої та багато іншого того ж ґатунку.

Проте справа, яка так гучно починалася, досі не отримала завершення. 22 травня 2014 року Костенку висунули усього лише підозру в незаконному обігові зброї (ч.1 ст.263 КК України). Тоді ж його арештували на 2 місяці. На відміну, до речі, від Краснова, якому дали змогу вийти на волю за заставу у 1,21 млн грн.

Про значно більш серйозні звинувачення вже не йшлося. За версією деяких експертів, цьому могли посприяти покровителі націоналістів, близькі до "Свободи".

Надалі все складалося ще більш сприятливо для "диверсантів". У липні 2014 Шевченківський райсуд Києва більш ніж у 10 разів разів зменшив суму застави для Краснова – до 97,4 тис грн. Аналогічно суддя вчинив і щодо Костенка. Заставу за нього вніс батько. Побувши якийсь час у Києві, він зникає та ігнорує виклики до суду на розгляд своєї справи. Намагання прокурорів направити обвинувальний акт до суду закінчилися нічим.

Тим часом із загальної справи "диверсантів-колорадів" слідчі виокремили епізод Краснова, який від літа 2016 року перебуває з примарними перспективами розгляду в Святошинському суді. Значно більш тяжкі злочини спрямовані в один з райсудів Київської області.

Подальша історія Костенка більш сумна. Як стверджують його знайомі, у першій половині 2015 року Олександра нібито викрали в Києві російські спецслужби і вивезли до Брянська. У націоналістичних колах вважають, що "Костиль" якимось чином вирвався з тенет ФСБ і попрямував… до окупованого Криму. Там і був затриманий, а згодом засуджений у згаданій справі про напад на співробітника "Беркуту".

За версією журналіста Володимира Бойка, Костенко насправді намагався сховатися в Криму від українського правосуддя. Там звернувся по російське громадянство. Під час спецперевірки був затриманий і засуджений. Є навіть окремі повідомлення про те, що "Костиль" повідомив слідству про свою співпрацю з російськими спецслужбами.

Що вплинуло на плани перших днів перебування Костенка в Києві після звільнення – негатив у соцмережах чи інші причини – проте протягом усього тижня він був непублічним. Людмила Денісова, скажімо, називає це наслідками втоми. Принагідно нагадаємо – сама омбудсмен теж родом із Криму. Тому, можливо, має щодо Костенка певний сентимент – виключно як до земляка.

У свою чергу, державний секретар Міністерства закордонних справ України Андрій Заєць днями заявив, що не має інформації відносно можливого російського громадянства Костенка. "Можу підтвердити офіційно, що Олександр Костенко – громадянин України, що також було визнано російськими правоохоронними органами. І в'їхав він на територію України за своїм українським паспортом", - сказав речник зовнішньополітичного відомства.

Про кримінальне переслідування звільненого в'язня Заєць фактично говорити відмовився. Тим не менше, дивує, що після того, як Костенко був оголошений в Україні героєм Майдану, СБУ видалила зі свого сайту повідомлення про його затримання. Про це повідомив журналіст Бойко.

У будь-якому разі можна припустити, що фігури "диверсантів-колорадів-політвязнів" (потрібне підкреслити) Костенка і Краснова вже стали розмінним дріб'язком в інтригах як у середовищі націоналістичних організацій, так і на вищому політичному рівні.

Фото: УНІАН

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"