10 областей і вибори на 31 березня: Як Рада голосувала за воєнний стан (ФОТО, ВІДЕО)

Позачергове засідання Верховної Ради було призначено на четверту годину вечора. При цьому до останнього не було зрозуміло, чи буде воно відкритим. Журналісти між собою жартували, що якби його все-таки зробили закритим, голосування відбулось би набагато швидше, бо окремим політикам не було би де піаритися.

Ще до відкриття сесійної зали у кулуарах провів брифінг екс-президент України Леонід Кравчук, який зачитав звернення від колишніх президентів із закликом не ухвалювати рішення про воєнний стан. Відразу після них до журналістів вийшли лідери Опполоку Вадим Новинський та Олександр Вілкул, також цілком передбачувано заявивши про відмову підтримати указ президента.

Перед початком засідання лідери "Батьківщини" і Радикальної партії Юлія Тимошенко і Олег Ляшко активно спілкувалися між собою і з представниками інших фракцій. Щойно спікер Андрій Парубій відкрив засідання Парламенту, ці політичні сили заблокували трибуну, вимагаючи перерви для консультації із президентом щодо деталей Указу про воєнний стан. Парубій оголосив перерву на 10 хвилин, яка протривала майже до восьмої години вечора.

Основні питання депутатів стосувалися тривалості воєнного стану, наслідків його введення при вирішенні військового конфлікту з Росією, побоювалися можливого обмеження прав і свобод громадян, а головне - скасування виборів.

На перше питання Порошенко відповів, поїхавши з Ради в АП і повідомивши, що воєнний стан буде введено не на 60 днів, як пропонувалося раніше, а на 30.

Щойно поновилося засідання, депутати заслухали інформацію від голови РНБО Олександра Турчинова, міністра закордонних справ Павла Клімкіна та головнокомандувача Збройних сил України Віктора Муженка. Потім настала черга виступів голів фракцій, після яких стало зрозуміло, що Указ про введення воєнного стану підтримають тільки "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт".

Виступ першого заступника голови Верховної Ради Ірини Геращенко завершився невеликим скандалом - нардеп від "Батьківщини" Сергій Власенко під час промови обізвав її "підстилкою", за що потім отримав на горіхи почергово від спікера, прем'єр-міністра і президента і, зрештою, змушений був публічно просити вибачення.

Після промови прем'єр-міністра Володимира Гройсмана в Раді нарешті з'явився президент і повідомив про нові запропоновані зміни в Указі про воєнний стан. По-перше, він вводився не на території всієї України, а лише в десяти областях, які межують із Росією. Йдеться про Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Луганську, Донецьку, Сумську, Харківську, Чернігівську та Вінницьку області.

Крім того, Порошенко запевнив, що лише прямий напад Росії на Україну може якимось чином мати наслідком тимчасові обмеження прав і свобод громадян. Також президент повідомив, що введення воєнного стану не означає відмови від політико-дипломатичного врегулювання на сході України.

Однак, можливо, вирішальним аргументом стала пропозиція президента зафіксувати постановою Верховної Ради раніше визначену дату виборів глави держави - 31 березня 2019 року. Тобто на майбутні президентські вибори воєнний стан не вплине, чого так боялися лідери окремих фракцій.

У результаті - 276 голосів "за". Такий варіант Указу погодилися підтримати "Самопоміч", Радикальна партія, "Батьківщина" і позафракційні депутати.

Постанову про призначення дати президентських виборів на 31 березня 2019 року підтримали 298 депутатів - майже всі з тих, хто був на той момент у залі засідань. Тема виборів виявилася більш консолідуючою, аніж тема війни.

Фото і відео: Олександр Хоменко / depo.ua