"Адвокат" Стуса та помилка Кучми: 10 маловідомих фактів про Медведчука

Днями адвокат Медведчука Ігор Кириленко оприлюднив заяву про намір заборонити через суд прокат фільму про Василя Стуса в разі розповсюдження у цій стрічці недостовірної інформації щодо його клієнта. Адвокат уточнює, що саме вважає недостовірним. Йдеться про ту частину фільму – про останній суд над поетом – якою автори стрічки вирішили пожертвувати. Через це, власне, і зчинився ґвалт. Згодом вони заявили про рішення дозняти видалений зі сценарію кусочок.

"У разі виходу в прокат фільму "Стус" з недостовірною інформацією про Віктора Медведчука я залишаю за собою право на відповідні правові дії, в тому числі спрямовані на заборону через суд демонстрації подібного фільму", – заявив Кириленко.

Але цей скандал лише маленький епізод в досить насиченій біографії кума Путіна, адвоката, політика і бізнесмена. Тому Depo.ua вирішив нагадати про деякі моменти з його життєпису.

"Адвокат" Стуса

Почнемо із суду над Стусом. У травні 1980 р. 26-річний Медведчук був призначений державним захисником у процесі за обвинуваченням дисидента у скоєнні злочину, передбаченого ст. 62 ч. 2 КК УРСР та ст. 70 ч. 2 КК РРФСР ("Антирадянська діяльність і пропаганда"). Стусу, який до того вже був засуджений за "антирадянські" діяння, інкримінували, з-поміж іншого, написання листів Андрію Сахарову, Петру Григоренку, Левку Лук'яненку, Анні-Галі Горбач з Німеччини, члену "Міжнародної Амністії" Кристині Бремер, а також написання низки віршів.

Дисидент Євген Сверстюк у спогадах писав: "Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то одразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольського агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою. І Василь Стус відмовився від цього адвоката".

Сам поет на суді заявляв: "Інститут політичної адвокатури в СРСР практично відсутній (на судах офіційні адвокати СРСР виконують функцію другого прокурора). А другий прокурор мені не потрібен" (аркуш справи 168, том 6). Стус просив незалежного адвоката, але прогнозовано отримав відмову.

Оголошення вироку відбулося 2 жовтня 1980 року. Підсудний вирок не оскаржував, адже в радянських судах це не мало сенсу. З огляду на стан його здоров'я – це фактично був смертний вирок поетові. За п'ять років, 4 вересня 1985 року, він помер у тюремному карцері табору особливого режиму. За п'ятиріччя, 1990 року, вирок Стусу Судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду УРСР за протестом генпрокурора УРСР Михайла Потебенька скасувала, а справу закрила за відсутністю складу злочину. Наголосимо: це сталося за чинним тоді радянським законодавством. Тобто, вважають фахові юристи, адвокат мав правові підстави заперечувати провину Стуса під час процесу.

Медведчук кілька разів публічно намагався виправдатися. Проте реакція на ситуацію довкола фільму "Стус" свідчить, що ця тема так і залишилася "Ахіллесовою п'ятою" цього політика.

Сумнівна біографія батька

Інша дражлива тема – щодо його батька. У травні 2017 року під час "прямої лінії", вірогідно, озвучуючи "домашню заготовку", Володимир Путін з готовністю підтримав запропоновану ведучою тему щодо Медведчука. Він назвав свого кума "українським націоналістом". При цьому додав: "…не секрет, що його (Медведчука – Ред.) батько був активним діячем ОУН, був засуджений радянським судом, сидів у в'язниці і був засланий до Красноярського краю, де Медведчук і народився". Раніше й сам Медведчук кілька разів заявляв про приналежність свого батька до ОУН.

Це різко заперечив очільник нинішньої ОУН Богдан Червак. За його словами, в архіві організації, який переміщений із-за кордону до Києва, і де зберігаються томи документів про діяльність націоналістів в Україні, прізвища Медведчук немає. "…не виключаю, що свого часу якийсь "Медведчук" був засланий в ОУН або УПА з конкретною метою – розколоти підпілля або ж ліквідувати когось із українських націоналістів. Таке РФ практикувала постійно", - написав Червак на своїй сторінці у Фейсбук (зараз цей пост недоступний, проте у Інтернеті збереглися чимало публікацій і новин, де він цитується).

А ось у книзі колишнього народного депутата Дмитра Чобота "Нарцис, або штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука" міститься інформація про те, що батько майбутньго адвоката Стуса під час Другої світової війни начебто співпрацював із німецькою владою на Житомирщині, за що 1944 року отримав 8 років ув'язнення і 4 роки заслання. Варто згадати, що Віктор Володимирович довго судився з автором книги, редактором і видавництвом.

Кум Путіна

А от чого він не просто не заперечує, а навпаки – підкреслює – це своє кумівство з Путіним. 2004 року в Казанському соборі Санкт-Петербурга Путін хрестив молодшу доньку Медведчука Дарію. Хрещеною матір'ю начебто була дружина російського прем'єра Дмитра Медвєдєва. Сам російський президент повідомив, що познайомився з Медведчуком під час роботи останнього керівником президентської Адміністрації Кучми (тобто в період із 12 червня 2002 року по 21 січня 2005-го). У 2012 році російський телеканал Life News повідомляв про візит Путіна до хрещениці і її батьків у їхній особняк на березі моря поблизу Ялти.

Не виключено, що близькість Медведчука до господаря Кремля стала одним з приводів для включення українського політика до санкційного списку США щодо російських і українських чиновників після російської анексії Криму 2014 року.

Мінський "неформат"

Тому для багатьох було дивно, що у травні 2015 року цей діяч увійшов до підгрупи з гуманітарних питань в рамках Мінської тристоронньої контактної групи. Підгрупа займається обміном полонених на сході України. Зокрема, за його участі 2016 року було звільнено і передано Україні Надію Савченко, яка стала народним депутатом за списком Юлії Тимошенко, а сьогодні перебуває під слідством за звинуваченнями у підготовці терактів у центрі Києва.

Того ж року журналісти "Радіо Свобода" зафіксували часті польоти Медведчука з України в Росію, незважаючи на припинення авіасполучення між країнами. Через це виник гучний конфлікт між медійниками та охороною одіозного діяча.

"Кидок" Порошенка

У контексті Медведчука часто згадують і діючого президента. Мовляв, у двох політиків є спільне минуле. Дійсно, історія стосунків цих осіб бере початок ще з виборів до парламенту 1998 року. Тоді Петро Олексійович уперше увійшов до парламенту як висуванець Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) (11 місце в партійному списку) і кандидат по 12-му одномандатному округу (Вінницька область ). Проте 2000 року Порошенко йде від есдеків і створює парламентську групу "Солідарність", якою керував до 2002 року. Експерти пов'язували цю групу з тодішнім главою Адміністрації президента Кучми Володимиром Литвином. Тоді Порошенко послабив вплив Медведчука.

Недооформлена "ширка"

Запам'яталися й спроби кума Путіна зблизитися з Юлією Тимошенко. Як писав колишній журналіст, а нині народний депутат Сергій Лещенко, лідери Партії регіонів Віктор Янукович і БЮТ – Юлія Тимошенко, "попри публічно задекларовану ненависть одне до одного, збиралися укласти політичний шлюб на 20 років". За кілька місяців до початку виборчої кампанії 2009-го року вони узгоджували таємний договір про широку коаліцію, яка передбачала розподіл влади на двох – починаючи з посад президента і прем'єр-міністра і закінчуючи районними радами у найвіддаленіших місцях України. Домовленості передбачали повний поділ влади між Януковичем і Тимошенко до 2029 року, участь у виборах єдиним списком Партії регіонів та "Батьківщини", а також внесення змін до Конституції для обрання президента в парламенті та проголошення імпічменту президенту Ющенку. "Енергійне миготіння за лаштунками конституційного процесу Віктора Медведчука – це показник трепетної зацікавленості в проштовхуваних конституційних змінах у певного представника російської політичної еліти, який вважає за краще носити годинник на правій руці і ніжно любить свого лабрадора (описані риси притаманні Путіну – Ред.)", - так писав тоді про можливу роль Медведчука у "ширці" журналіст Євген Магда.

Як відомо, плани зірвалися і "пропало все". А от проштовхнути політичну реформу, внаслідок якої обмежувалася роль президента Віктора Ющенка, колишньому лідеру есдеків таки вдалося. Але лише внаслідок політичних домовленостей: конституційні зміни в обмін на третій тур президентських виборів.

Союз з Рабіновичем

Демонізований екс-лідер есдеків тривалий час відсиджувався за кулісами великої політики, і нарешті звідти вийшов – він заявив про своє входження у команду Вадима Рабіновича "За життя", відому своїми радикальними популістськими заявами й акціями. Оглядачі навіть заговорили про намір Медведчука брати участь у виборах президента, хоча сам він такі свої плани поки заперечує. Тим не менше, останнім часом помітною стає активізація екс-глави кучмівської адміністрації. Йому приписують збирання інформаційних активів - купівлю двох інформаційних телеканалів "112 Україна" і NewsOne. Хоча на самих каналах це заперечують.

Помилка Кучми

Як відомо, працювати з пресою команда Віктора Володимировича вміє. Щоправда – у досить специфічний спосіб. "Розквіт" сумновідомих темників припав саме на період роботи Медведчука в адміністрації Кучми. До речі, останній у приватних розмовах начебто визнавав, що Янукович і Медведчук -це дві його найголовніші помилки.

Танці з Марченко

Серед "свіжих" скандалів, пов'язаних з іменем ватажка "Українського вибору" – ситуація довкола запрошення в шоу "Танці з зірками" Оксани Марченко – його дружини. Минулого тижня частина журналістів підконтрольного багатієві Ігорю Коломойському телеканалу "1 + 1", в ефірі якого має виходити це шоу, публічно оголосила про незгоду з цим рішенням менеджменту. Три десятки журналістів, які підписали відкритого листа, вважають, що участь Марченко завдасть іміджевих збитків телеканалу. Однак в медіа швидко організувати кампанію на підтримку пані Оксани.

Родинні "скрєпи"

До слова, ще один цікавий факт: її батько, Марченко Михайло Андрійович, є засновником і уповноваженою особою Духовного центру об'єднання синів і дочок України РУНВіри – релігійної течії, ідейним натхненником якої був уродженець України, що мешкав у Канаді, Лев Силенко. Християни називають цю течію новітнім язичництвом. Сама ж ведуча прихожанка УПЦ МП, відомо, що вона часто відвідує Зимненський монастир у Володимирі-Волинському. З Волині нібито походять її батьки.

Знаючи вдачу Медведчука, який, вочевидь, має серйозні наміри стати народним депутатом, можна очікувати, що до своєї мети він йтиме різними кроками. У тому числі й завдяки скандалам і судовим позовам. Його довго не було у публічній політиці, через це Медведчука, як того моряка з відомої пісеньки з кінофільму про людину-амфібію, встигли забути. То ж він і його радники користуватимуться будь-якими нагодами, аби отримати нехай і негативний, та все ж піар.

Фото: УНІАН, Getty Images