«Відьми» української політики

У нашій країні, незважаючи на певний консерватизм і упередженість щодо здатності «слабкої статі» розпоряджатися долею Вітчизни, жінки досить непогано вписалися в політичну систему держави. Простий приклад: від скликання до скликання у Верховній Раді невблаганно зростає відсоток депутаток. Якщо в першому скликанні парламенту таких було лише 11 осіб (2,3%), то зараз народних обраниць в наявності цілих 47, що становить 11,1% від загальної кількості депутатського корпусу.

Крім цього, за час незалежності України жінки вже встигли відзначитися на постах прем'єр-міністра, віце-спікера, голови НБУ, а також рядових членів уряду, не побувавши поки що хіба що в кріслах Президента і голови Верховної Ради.

Фірташ і жіноче майбутнє

В кінці 90-х в Україні створювалися навіть різні політико-суспільні проекти за статевою ознакою. Правда, якщо відверто, виходили вони не дуже вдалими. Найвідомішим з таких проектів став перший суто жіночий проект «Жінки за майбутнє», який на початку 2000-х навіть мав певні перспективи. Формально все керівництво політсили складалося з жінок - головою партії, наприклад, була Валентина Довженко, яка встигла до того моменту з 1997 по 1999 рік побувати міністром у справах сім'ї та молоді. Правда, незважаючи на активний піар і серйозні гроші, потрапити до Верховної Ради у 2002 році даній партії не вдалося. До речі, одним з головних представників «жінок» під номером №12 у виборчому списку був відомий олігарх Дмитро Фірташ. Але партія в Раду, незважаючи на величезні гроші, вкладені в її розкрутку, не потрапила, набравши скромні 2,11% голосів. Пізніше, під час парламентських виборів 2006 року, «Жінки за майбутнє» спливли в блоці «НЕ ТАК!», Але й тут «жінкам» не пощастило - блок набрав «аж» 1,01% голосів. Враховуючи московський слід, що тягнеться за «ЖЗМ», - нічого страшного не сталося...

Невдачлива відьма

Напевно, найвідомішою предтечею «вати» і «кісельовщини» в українському політикумі є Наталія Вітренко, яка встигла двічі побувати народним депутатом. «Конотопська відьма» протягом майже двадцяти років розпиналася, розповідаючи про бандеро-натівців і звірства, які очікують жителів країни у разі приходу «імперіалістів». Мітинги, організовані її ПСПУ, не давали нудьгувати нікому.

Правда, після 1998 року, коли ПСПУ змогла створити власну фракцію в парламенті, Наталії Михайлівні більше жодного разу не вдалося потрапити до Верховної Ради. У 2002 році виборчий «Блок Наталії Вітренко» отримав 3,22% голосів виборців за чотирьохвідсоткового бар'єру. У 2006 році блок «Народна опозиція» набрав 2,93% за трьохвідсоткового бар'єру. Після цього, подейкують, головні спонсори з Москви поставили на Вітренко хрест, лише іноді підкидаючи грошенят на підтримку штанів. В результаті у парламентських виборах 2012 року партія Вітренко навіть не брала участі.

Лизоблюдки Януковича

В оточенні екс-президента Віктора Януковича часто з'являлися різні представниці слабкої статі. І мова йде не тільки про Любов Полежай, з якою, як виявилося, Віктор Федорович крутив роман, відправивши свою Люсю жити в Єнакієве.

На тлі донбаського походження «господаря» і його свити близькі до Януковича дами - Ганна Герман і Лариса Скорик - вибивалися із загальної маси, оскільки були родом із Західної України. Тому обидві намагалися максимально догодити своєму «патрону». Приміром, Скорик, що була професором архітектури, буквально за кілька тижнів після інавгурації Януковича заявила, що даний уродженець благородного Єнакієвого є... аристократом. «Я, як архітектор, за абрисом і поворотом голови, за формою рук можу досить багато зрозуміти про генеалогічне древо. Так от, як би не намагалися говорити уїдливо щодо Януковича і возвеличувати Юлію Тимошенко, його будова, тектоніка, якщо на те пішло, свідчить про приналежність до вищого стану, а її зовнішні дані вказують на плебейство», - зазначила вона. Подібне підлабузництво нечасто зустрінеш...

А ось Герман за час президентства Януковича остаточно стала посміховиськом, прикриваючи і виправдовуючи «ляпи» напівграмотного президента. Після того, як Янукович примудрився назвати Чехова «українським поетом», Герман швиденько придумала «геніальний» хід, заявивши про те, що «більшість чеховських оповідань - це якраз прозова поезія», а в дитинстві Чехов говорив тільки на малоросійській мові, а російську вивчив уже пізніше. Виходить - український поет...

Потім пішли виправдання за плагіат Януковича в його скандально відомій книзі «Opportunity Ukraine». «Можливо, хтось із політиків колись і використовував певні думки з книжок Януковича», - загнула тоді Ганна Герман.

Зараз, після безславної втечі свого господаря, обидві дами намагаються не відсвічувати. Герман в жовтні 2014 навіть публічно заявила, що більше ніколи не повернеться в політику. Враховуючи, що її там ніхто не чекає, це, вочевидь, слушна думка...