Сектор
Незважаючи на кілька груп впливу всередині "Народного фронту", він не тільки не розколовся після відставки Арсенія Яценюка з посади прем'єр-міністра, а й демонструє дивовижну згуртованість, пише "ДС". Коли треба - парламентські "фронтовики" тиснуть кнопки без будь-яких внутрішніх розглядів. Ця згуртованість фракції - один з головних козирів Яценюка. Для звичайного виборця, можливо, це непомітно, але для НФ партійна дисципліна - дуже важливий актив в політичних торгах, коли для нинішньої коаліції кожен голос на вагу золота. А у "фронтовиків" їх 81.
Однак згаданий козир важливий рівно до тих пір, поки жива нинішня Верховна Рада. Для майбутніх перспектив потрібні нові горизонти. І останнім часом чітко намітилася тенденція, коли "Народний фронт" намагається зайняти нішу основний правої патріотичної партії. Його депутати захищають все українське: вводять квоти на україномовний продукт в ефірі, піднімають тему фінансування національної безпеки і оборони, вишукують московських агентів в політикумі і медіа, ініціюють закони, що захищають права учасників бойових дій і т. Д. Простіше кажучи, поки конфлікт на сході у тліючій стадії, "фронтовики" намагаються втриматися на плаву за допомогою військово-патріотичної тематики. Бути "яструбами" у них виходить непогано завдяки спікерам з груп впливу Андрія Парубія та Арсена Авакова, а також "золотої акції" партії - секретаря РНБОУ Олександра Турчинова.
Зокрема, в політичному перепозиціонуванні їм допомагає антитимошенківська риторика. "Неможливо захищати українську державу від російського агресора особистості, яка свого часу підписала з Путіним контракт на поставку газу за ціною, яка стала найвищою в історії України", - впевнений народний депутат Андрій Тетерук. Восени, коли парламент знову збереться після канікул, "фронтовики" очікувано посилять нападки на Юлію Тимошенко і її партію. Це не тільки доцільно, а й просто приємно - в НФ ніколи не пробачать "Батьківщінi" її ролі у відставці уряду Яценюка.
Якщо патріотичні теми приносять "фронтовикам" рейтингові очки, то намацати щось нове за межами цього напрямку їм поки складно. Прикладом тому може служити так і не проголосований законопроект про спецконфіскаціі. Цей документ міг мати хорошу перспективу в 2014 р, коли тема експропріації експропрійованого була особливо актуальна. Сьогодні до законопроекту "фронтовиків" існує безліч питань не тільки в Україні, але і в Європі. Однак НФ продовжує тиснути на парламент, знаючи, що подібний документ залишається хорошою довгограючою медійної фішкою: конфіскуємо гроші сім'ї Януковича і відправимо їх на потреби оборони.
З іншого боку, після відставки не втратив свого впливу на політичні процеси і лідер НФ Яценюк. Він зник з блакитних екранів, проте залишається важливим елементом в структурі влади. Арсеній Петрович входить в "стратегічну раду", він зумів провести за квотою партії сім членів до нового уряду, з ним рахуються заокеанські партнери України. Зокрема, інтерес до своєї персони на Заході Яценюк підтвердив недавнім вояжем в Сполучені Штати. Там він зустрівся з віце-президентом Джо Байденом, міністром торгівлі Пенні Прітцкер, міністром фінансів Джейкобом Лью та представниками фінансових кіл. В Україні поїздка Яценюка викликала багато порожніх домислів. Деякі експерти навіть натякали, що американці спробують повернути лояльного до себе політика в прем'єрське крісло. Якщо відкинути конспірологічні версії, то можна припустити, що під час візиту Арсеній Петрович вів переговори про гарантії продовження політичної кар'єри після зміни адміністрації в Білому домі, натомість обіцяючи повну лояльність НФ до діючого Кабінету Міністрів і його главі. Дійсно, кілька місяців після відставки Яценюка представники НФ не втомлювалися підкреслювати, що досягнення уряду Володимира Гройсмана стали можливими тільки завдяки роботі попередника (забуваючи згадати, що Гройсману дісталися і всі недоробки Яценюка). Зараз "фронтовики" вже не порівнюють два уряди і не шукають причин для сварок.
Що ж стосується планів на майбутнє, то джерела "ДС" розповідають про дві протиборчі концепції в оточенні Яценюка. З одного табору йдуть пропозиції займатися активною реанімацією партійних структур, тримаючи в розумі і перспективу можливих дострокових парламентських виборів. Інша група пропонує заморозити партію на півтора року, а до початку 2018-го провести ребрендинг і йти на чергові вибори під новою вивіскою. Яценюк не поспішає з прийняттям остаточного рішення, будучи впевненим, що нинішньому статус-кво ніщо не загрожує як мінімум найближчі півроку.
Навіщо Аваков робить ставку на комбата Білецького
Одним з можливих варіантів майбутнього «Народного фронту» може стати створення нового політичного проекту, який очолить народний депутат, творець полку «Азов» Андрій Білецький. Сьогодні він не входить до фракції Яценюка, однак завдяки тісним відносинам з главою МВС Арсеном Аваковим і його групою впливу в партії знаковий діяч правого руху здатний згуртувати навколо свого проекту багатьох відомих політиків-патріотів. Про те, що Білецький за підтримки Авакова може створити такий собі «УКРОП-2», заговорили після травневої акції «Азова» в Києві. Нагадаємо, бійці полку і громадського корпусу «Азов» протестували проти проведення виборів на окупованій території. Оскільки ні про які вибори насправді не йшлося і не йдеться, акцію відразу назвали заявкою на майбутній партійний проект.
Для самого Авакова «Азов» може бути запасним аеродромом в тому випадку, якщо в НФ справи підуть погано. Тоді глава МВС в партнерстві з кимось із впливових політиків може зважитися на політичний маневр і піти в самостійне плавання. Або, що теж не виключено, ймовірна партія на чолі з Білецьким мобілізує патріотичний електорат, а потім прийме рішення про блокування або злиття з «Народним фронтом».
