Закон США про європейську енергетичну безпеку втрачає актуальність, оскільки Україна возз’єднується з Росією

Закон про захист енергетичної безпеки Європи, складений сенатором з Техасу Тедом Крузом і покликаний врятувати Євросоюз від російського природного газу, тепер виявився практично марним

Закон США про європейську енергетичну бе…

Як зазначає Кеннет Рапоза в своїй статті для Forbes, дві найбільші газові компанії України і Росії: "Нафтогаз" і "Газпром" фактично помирилися.

Угода між "Нафтогазом", державним "Оператором газотранспортної системи України" (ОГТСУ) і "Газпромом" містила цілу низку домовленостей, які зроблять Україну транзитним ринком російського газу на наступні чотири роки. І цей газ потече в Європу. Таким чином, звернені до європейців заклики не купувати російський газ, тому що це дозволяє Кремлю збільшувати його доходи, будуть рівні спробам забрати в України 10% її скарбниці й спалити їх на багатті.

Всі санкції та погрози санкціями проти російських нафтогазових інтересів пояснюються різким погіршенням у відносинах між Києвом і Москвою, які почалися з народного повстання 2014 року, що його Вашингтон повністю підтримав. У міру погіршення відносин між двома колишніми радянськими республіками псувалися і відносини між США і Росією.

Підписана угода стала результатом проявленого "Нафтогазом" терпіння і його багаторічних тяжб з "Газпромом" в арбітражних судах Стокгольма. Як відзначили представники "Нафтогазу" у своїй заяві, підписанню угоди також сприяло введення американських санкцій проти "Північного потоку-2" - газопроводу "Газпрому", що з'єднає Росію з Німеччиною через Балтійське море.

"Газпрому" потрібна була угода, яку можна було б протиставити Вашингтону, що намагається налякати його європейських партнерів і змусити їх відмовитися від ідеї використання "Північного потоку-2". До консорціуму, якому належить "Північний потік-2", входять французька компанія Engie і британська компанія Royal Dutch Shell.

Ця угода ознаменувала собою дане перемир'я. Тепер, коли газове питання вирішене, ситуація на сході України, де проросійські сили вимагають автономію, теж може бути врегульована при новому президенті Зеленському. Це принесе користь обом сторонам і може у кінцевому  результаті обернутися скасуванням європейських санкцій проти Росії.

Поки в питанні санкцій Брюссель дотримується лінії Вашингтона. Проте, загроза санкцій проти "Північного потоку-2" переповнила чашу терпіння європейців і надала європейським лідерам, які відносяться до Трампа, в кращому випадку, без особливого ентузіазму, привід виступити проти політики Вашингтона щодо Росії. Ба більше, нова угода між українською і російською газовими компаніями виконує низку вимог Мінської угоди. У цій угоді, підписаній за посередництва Німеччини та Франції, сформульовані умови, які Росія і Україна повинні виконати, щоб санкції були зняті. Ця угода між "Нафтогазом" і "Газпромом" має велике значення для української економіки.

Після Євромайдану український ВВП різко скоротився. У той час Україна стала Венесуелою Європи. Україна почала поступово відновлюватися через два роки і зараз темпи зростання її економіки перевищують 4%.

У минулому році Україна, за деякими оцінками, втратила близько 3 мільярдів доларів доходів від транзиту газу — це приблизно 71 млрд гривень. Щоб було зрозуміліше, в жовтні 2019 року бюджетний профіцит України склав 30,2 мільярди гривень. У минулому році оподатковуваний дохід "Нафтогазу" склав близько 14% від загального державного бюджету України.

Поки неясно, наскільки серйозну роль в укладанні цієї угоди зіграли канцлерка Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон. На початку грудня вони зустрілися з Путіним і Зеленським у Парижі. Меркель і Макрон керують країнами, котрі вклали мільярди доларів в російські газові угоди.

Раніше Франція вже стикалася з американськими санкціями. Французька компанія Total інвестувала величезні кошти в іранську нафту і американські санкції поставили ці інвестиції під загрозу. Суддя Нью-Йорка оштрафував французький банк BNP Paribas на 8,9 мільярда доларів за порушення санкцій щодо Ірану у 2015 році.

Макрон закликав покласти край шестирічній новій холодній війні з Росією. За стандартами США щодо нього можна було би почати розслідування за підозрою у "змові з Росією". Як і щодо Меркель, чия країна стане кінцевою точкою "Північного потоку-2", будівництву якого США мають намір перешкодити, як заявив Держдепартамент минулого тижня.

Німецькі компанії Wintershall і Uniper є партнерами в консорціумі, що володіє цим газопроводом. Хоча Макрон і Меркель не пов'язані будь-якими особистими діловими відносинами з російським урядом, їхні уряди мають більше ділових інтересів в Росії, ніж президент Трамп.

Росія — головний конкурент для експорту американського СПГ в Китай і Європу. США заявляють, що надмірна залежність Європи від російського природного газу несе в собі величезний ризик. Америка стверджує, що Європа повинна диверсифікувати джерела газового постачання. Однак такі країни, як Німеччина, вважають за краще збільшувати частку енергії сонця і вітру у своїх енергосистемах.

На Європу припадає досить значна частка експорту американського СПГ - Сполучене Королівство, Франція та Іспанія входять до п'ятірки найбільших його імпортерів. Згідно з новітніми даними уряду США, в порівнянні з жовтнем 2018 року, в жовтні 2019 року обсяги експорту американського СПГ зросли майже у два рази до 177,8 мільярдів кубічних футів. У жовтні 2019 року через США було відправлено 52 партії — в основному з Техасу і Луїзіани — в порівнянні з 28 партіями в жовтні 2018 року.

Читайте також: Україна почала транзит газу в Європу за новим контрактом із росіянами

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme