Незворотність для Зеленського: Як український бізнес проголосував за ЄС

Попри сумніви євроскептиків і очевидні труднощі виходу на європейські ринки, 42.4% зовнішнього товарообігу України вже припадає на країни ЄС

Державна служба статистики України оприлюднила прецікаві дані стосовно зовнішньої торгівлі впродовж першого кварталу поточного року. Якщо коротко, то суть їх зводиться до того, що наша зовнішня торгівля не просто почала, але й далеко просунулася на шляху як скорочення присутності (і залежності) від російських ринків та переорієнтації на ринок ЄС, так і диверсифікації зовнішніх ринків загалом.

Ключовою новиною, яку "вилущили" із даних Держстату більшість агенцій та ресурсів, стала інформація про те, що Китай потіснив Росію з першого місця в рейтингу найбільших торгівельних партнерів України. Що може справити враження про визначальну і принципову важливість Пекіну для українського економічного розвитку.

Хоча при уважнішому погляді на статистичні дані все стає не так однозначно. По-перше, хоча Україна з Китаєм і справді наторгували на 2 643 мільйони доларів - що становить 10 з невеликим хвостиком відсотків зовнішньоторгівельного товарообігу нашої країни, цей показник є далеко менший, ніж обіг товарів між Україною та ЄС загалом, який склав 11 мільярдів доларів, себто 42 відсотки нашої зовнішньої торгівлі.

І цей факт не може не тішити - оскільки у випадку з Китаєм Україна поставила продукції на скромних 640 мільйонів, а от закупила - більше, ніж на 2 мільярди. Отримавши 1 362 мільйони від'ємного сальдо. Торгівля з іншим "лідером рейтингу", Росією, дала нам іще мільярд доларів "мінусу" до сальдо. В той час як у торгівлі з ЄС Україна, звичайно, також більше купувала, ніж продавала - але цифри у 5.2 мільярди проданих товарів супроти 5.7 мільярдів придбаних виглядають далеко збалансованішими, ніж торгівля що з Китаєм, що з Росією.

Звичайно, є декілька країн, торгівля з якими приносить Україні чимале позитивне сальдо. В першу чергу, мова йде про Єгипет (602 мільйони "чистого плюсу" у сальдо) та Індію (488 мільйонів "плюсу").

Але свіжі цифри Держкомстату демонструють, що вихід на європейські ринки - у реальності якого сумнівались українці і з ймовірності якого відверто кепкували росіяни якихось 5 років тому - відбувся. Бізнес проголосував за ЄС. І без того немалий товарообіг продовжує зростати - хоч і без колосальних темпів 2015-17 років, але 7-10 відсотків щорічно додає.

І якщо поєднати цей факт із даними опитувань громадської думки, які впродовж останніх двох місяців демонструють рівень підтримки вступу України до ЄС на рівні 49-58 відсотків, то можна прийти до висновку, що євроінтеграційний вектор розвитку України наближається до точки неповернення. Незалежно від того, хто сидітиме на Банковій та Грушевського, проігнорувати інтереси половини українського бізнесу та половини українських громадян вони не зможуть. Особливо, якщо врахувати той факт, що "повернення до Митного союзу" як альтернативу євроінтеграції підтримують заледве 10 відсотків українців.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна