Як бідність і промисловість вбивають українців

Щороку дев'ять мільйонів людей у світі помирають через забруднення довкілля. І Україна – в числі лідерів невеселого рейтингу кількості покійників

Журналіст відділу «Світ»
Як бідність і промисловість вбивають укр…

Такими є дані звіту, опублікованого авторитетним науковим журналом The Lancet. За даними вчених, що підготували звіт, найбільш значний вплив на здоров'я людей надають проблеми з повітрям - з ним пов'язані дві третини смертей від забруднення. Вагомим є також забруднення водних ресурсів.

Переважна частина цих дев'яти мільйонів смертей була викликана неінфекційними захворюваннями, пов'язаними з забрудненням - такими як серцеві хвороби, інсульти і рак легенів.

Такою є ціна, яку земна цивілізація платить за промисловий розвиток. За швидкі автомобілі на бензині, і потужні на дизельних двигунах. За електростанції на вугіллі – і електростанції на газі. За шахти і гірничозбагачувальні комбінати, хімічні підприємства і дешеву їжу з пестицидами. За радіоелектронну промисловість, що продукує наші електронні іграшки, і нафтопереробну – яка робить для них корпуси.

Від цієї ціни на разі неможливо відмовитись. Без добрив та пестицидів агробізнес не зможе забезпечити нас їжею, а промисловість зупиниться без транспорту з двигунами внутрішнього згоряння.

З цією ціною, теоретично, можна було б змиритись. Якби не той факт, що блага цивілізації, як виявилося, споживають одні – а помирають інші. Бо переважна більшість цих смертей були зафіксовані в країнах з низькими або середніми доходами населення. У таких державах забруднення може ставати причиною майже чверті всіх смертей.

Найбільше від забруднення страждають Бангладеш і Сомалі. Втім, Україна перебуває не надто далеко. Близько 10% українців вмирають через забруднене довкілля. В Європі подібний рівень смертності окрім України має тільки Білорусь, навіть у Росії з показником біля 9% смертей від забрудненого довкілля справи кращі. В світі подібна ситуація зустрічається іще в Індокитаї, та десятку-другому африканських країнах.

Натомість у розвинутих західних країнах рівень такого типу смертності не перевищує 5-7% (за винятком Великої Британії, яка має показник у 8%).

При тому навіть у багатих промислових країнах вчені побачили чітку кореляцію – чим вищий майновий та освітній рівень, тим нижчою є ймовірність смерті від забрудненого довкілля. Себто бідність вбиває і на Заході.

Популярна народна мудрість про "краще бути бідним, але здоровим", як бачимо, не спрацьовує. Бідність вбиває. Як і промисловість.

Що робити в цій ситуації? Особливо якщо немає коштів чи бажання для того, щоби швиденько переселитись у віковічні канадські ліси чи на чисті норвезькі фіорди? Ну, чи принаймні за тиждень-другий стати багатими?

Відповідь, здається, є тільки одна. Суспільство може – і повинно – вимагати як від держави, так і від бізнесу поважати право людей на чисте довкілля.

Колись демократичні перетворення в пізньому СРСР починали саме природоохоронні організації. Аварія на ЧАЕС стала одним із цвяхів у труні СРСР. Але згодом "зелені" партії в Україні фактично відмовились від своєї ідеології (врешті, як і майже всі решту) – і невдовзі занепали. В той час як наявність екологічного лобі в парламенті могла би посприяти виведенню країни з "червоної" зони екологічної небезпеки.

Рівно як і громадський тиск на найбільш послідовних забруднювачів довкілля – від ТЕЦ з "мазутним резервом" і до агрофірм, які не сильно рахуються з добиранням і утилізацією пестицидів – теж міг би дати свій ефект.

А якщо комусь боротьба з бюрократичними та корпоративними монстрами здається справою важкою і почасти безнадійною – цілком можна почати із особистої відмови від поліетиленових мішечків у власному домогосподарстві. Чи з ремонту старого смартфона – навіть якщо дуже-дуже хочеться нового. Або віднесеної на пункт приймання лампи із залишками ртуті. Прості кроки інколи виявляються не менш ефективними, ніж звитяжні битви за чистий світ.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme