Шанс для України: Чи створять гроші заробітчан можливість для економічного прориву

Колосальний потік переказів від українців з-за кордону за темпами зростання значно випереджає ВВП України. За належної державної політики ці гроші можуть істотно стимулювати економіку. А за неналежної — розкручувати ціновий маховик

Звіти Всесвітнього банку, пов'язані з міграцією та економічним розвитком, — достатньо цікаве читання. Хай, на перший погляд, і трохи сухувате. Наприклад, у свіжому випуску економісти Банку звернули увагу на той факт, що обсяг грошових переказів в світі, який і без того поступово зростав впродовж десятиліть, минулого року був рекордно високим.

Зокрема, рекорд поставили грошові перекази в країни з низьким і середнім рівнем доходів – вони досягли $529 млрд в 2018 році. Порівняно з попереднім, 2017 роком, зростання склало 9,6%. Глобальні грошові перекази, включаючи потоки в країни з високим доходом, досягли $689 млрд. У 2017 році ця сума становила $633 млрд. Звичайно, головними одержувачами цих коштів стали Індія, Китай, Мексика та Філіппіни. Але й Україна в рейтингу відзначилася: наша країн отримала минулого року більше 14 мільярдів доларів "заробітчанських грошей", показавши майже 20-відсотковий ріст.

Чи прибуток заробітчан і справді так зріс, чи то просто система відстеження переказів за рік дещо покращилися, але факт залишається фактом. Обсяги коштів, отриманих від трудової міграції, помітно перевищують 10% ВВП країни і демонструють неспівставну швидкість росту. Тут можна подумати про "важку долю заробітчан", що змушені кидати родини і заробляти на хліб в чужих країнах. Вона, та доля, в багатьох випадках і справді нелегка і непроста. Бо за високий заробіток доводиться платити високу соціальну ціну.

Можна також подумати про те, що світ потроху перетворюється на єдиний економічний механізм, у якому національні кордони значать дедалі менше. І робоча сила більш чи менш вільно перетікає між країнами в дедалі більших масштабах, адже темпи зростання обсягів грошових переказів заробітчан перевищують і темпи росту світового ВВП. А можна подумати і про речі більш приземлені. Зокрема про те, що “заробітчанські” гроші можуть бути як благом, так і чималою проблемою для української економіки. І про проблему — це всерйоз.

Кожен, хто бував у невеликих галицьких містечках, де помітна частина населення давно і безнадійно перебазувалась для заробляння грошей за кордон, міг звернути увагу на деякі дивні особливості. Наприклад, на те, що помітна частина товарів та послуг коштує там, як мінімум, не менше, ніж у Києві. Будівельні роботи, ремонтні послуги, стоматологія – все те, на що активно витрачають гроші заробітчани під час коротких рейдів на батьківщину, неминуче дорожчає. Поки є забезпечений грошима попит, пропозиція зростатиме в ціні. При тому не тільки для “заробітчан” і їхніх родичів, але й для аборигенів. Що неминуче штовхатиме все нових і нових людей на пошуки більших прибутків. І 20-відсоткове зростання кількості грошей, які надсилають заробітчани, в подібних регіонах може обернутися таким самим подорожчанням товарів та послуг.

Чи можна уникнути подібної ситуації? Вочевидь, що так. Тільки для того потік заробітчанських коштів слід спрямувати в економіку. В розвиток малого бізнесу, в мікроінвестиції, в банківські депозити, врешті-решт. Тільки для цього потрібна, з одного боку, колосальна просвітницька робота серед заробітчан, а з іншого – створення сприятливого бізнес-клімату. Відновлення інфраструктури й доріг, спрощення бухгалтерського обліку, й десятки інших простих, але вкрай потрібних речей. Включно з бізнес-школами для заробітчан, більшість яких за кордоном працює теж далеко не керівниками компаній.

В іншому випадку причинно-наслідковий зв'язок "більше заробітчанських грошей – вищі ціни – більше вимушених заробітчан" продовжить свою дію. А важко зароблені мільярди і далі будуть вкладатись в будинки, у яких ніхто не живе, ремонти в квартирах, куди навряд чи хтось повернеться, і в куплені для дітей дипломи сумнівних навчальних закладів, після яких дорога в молодшого покоління буде одна. На заробітки.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook