Ринок добрив: Про що мовчать українські хіміки

Введення нових мит і підвищення нинішніх - це шанс на виживання для української хімічної галузі

Ринок добрив: Про що мовчать українські…

Від скасування мит, натомість, виграють найбільші російські виробники хімічних добрив, які нібито за рахунок демпінгу "розчищають під себе український ринок" і "виштовхують вітчизняних виробників добрив".

Азотні добрива: чому аграрії воюють з хіміками

У серпні в публічну площину вилився конфлікт між представниками аграрного сектору та хімічної галузі, пов'язаний зі спробами виробників добрив, що належать холдингу OstChem Дмитра Фірташа, пролобіювати введення антимонопольних мит на карбамід і карбамідно-аміачну суміш (КАС) походженням з РФ. Обурення аграріїв викликало те, що вже сьогодні ціни на всі три основні види азотних добрив (аміачну селітру, карбамід та КАС) всередині країни, пораховані в доларах як за курсом НБУ, так і з курсу "міжбанку", є помітно вищими, ніж ціни, за якими українські підприємства продають свою продукцію за кордон див. дослідження агентства ААА), і за якими такі ж добрива продаються фермерам в Литві, Болгарії і Румунії – у країнах Східної Європи, де працюють свої національні монополісти – виробники добрив. Різниця між експортними цінами і цінами внутрішнього ринку виникла в 2014 році після введення пролобійованого заводами Фірташа антидемпінгового мита на аміачну селітру і зберігається досі.

Додаткову гостроту ситуації додає той факт, що заступником голови (з правом вирішального голосу) Комісії з Міжнародної Торгівлі, яка буде приймати рішення про введення антидемпінгових мит, є Наталія Микольська. До свого приходу на посаду заступника міністра економіки та Торгового представника України вона успішно працювала партнером відомої юридичної компанії "Саєнко-Харенко", одним з головних клієнтів якої був холдинг OstChem. Більше того, досі на сайті "Саєнко-Харенко" можна знайти новину, в якій керівник юридичної служби OstChem Ігор Гольченко висловлює особисту подяку Н. Микольській за успішне лобіювання інтересів OstChem у справі введення антидемпінгових мит щодо російської аміачної селітри в 2014 році.

Власні вимоги: проведення АМКУ антимонопольного розслідування цінової змови на ринку добрив і покарання підприємств Фірташа за зловживання монопольним становищем, внаслідок якого аграрії тільки в 2014-2016 роках втратять понад 7 млрд. грн., недопущення встановлення нових імпортних мит і скасування вже існуючих, а також запровадження постійного контролю АМКУ над цінами, найбільші українські аграрні асоціації, що представляють інтереси переважної частини галузі, висловили 16 серпня у своєму листі-зверненні до Прем'єр-міністра та членів уряду.

Свою позицію Гройсману представила і інша сторона конфлікту. За словами президента Союзу хіміків України Олексія Голубова, введення нових мит і підвищення існуючих - це шанс на виживання для української хімічної галузі. Від скасування ж мита виграють найбільші російські виробники хімічних добрив які, нібито, за рахунок демпінгу "розчищають під себе український ринок" і "витісняють вітчизняних виробників добрив". У разі неприйняття позиції хіміків, за словами Голубова, "Україна ризикує залишитися без власних виробників добрив і отримати десятки тисяч звільнених співробітників". Ці загрози повторили мери Черкас та Сєвєродонецька, де розташовані найбільші підприємства Фірташа, а також власне OstChem. Холдинг наполягає, що ціни його заводів для внутрішнього ринку виправдані і відображають економічні реалії. Різниця в ціні пояснюється додатковими витратами на логістику і збут дрібних партій всередині країни порівняно з крупнооптовим експортом, а також несприятливою ціновою ситуацією в чорноморському регіоні, де ціни диктують росіяни, мають більш дешевий газ. Крім цього, за словами Сергія Рубана, колишнього директора по маркетингу черкаського ВАТ "Азот" (OstChem), серйозним чинником стала нестабільність на валютному ринку, яка збільшила ціни в гривні.

Таким чином, ні про яку змову, на думку OstChem, мови бути не може. Спроби ж аграріїв заблокувати антидемпінгові мита на російський карбамід та КАС, а також домогтися скасування чинних мит на російську селітру є сприянням державі-агресору в зароблянні на українському ринку і знищення вітчизняної хімічної галузі, яка і так страждає від падіння обсягів виробництва. Більш того, "російський демпінг", на думку представників Фірташа, є засобом економічної війни проти України, спрямованої на захоплення як її ринку добрив, так і всього сільського господарства. Для боротьби з цим пропонується не тільки ввести нові мита, але й (!) укласти угоду між хіміками та аграріями про зобов'язання останніх купувати добрива тільки у національного виробника при наявності гарантій ринкового ціноутворення".

Диявол в деталях

На перший погляд, аргументи підприємств Фірташа звучать переконливо, але якщо не звертати уваги на деталі, в яких, як правило, ховається диявол.

Так, аграрії скаржаться на зростання саме доларової, а не гривневої ціни. Кожному, хто знайомий з тим, що таке валютний курс, цілком очевидно, що девальвація національної валюти не може призводити до зростання доларових цін на добрива на внутрішньому ринку.

Що стосується росіян, які нібито демпінгують на українському ринку, то насправді вони продають свою продукцію дещо дорожче українських виробників, а не дешевше, як можна було б подумати, грунтуючись на заявах хіміків.

За цінами Чорного моря торгує не тільки Росія, але й інші країни; а, наприклад, іранські добрива коштують ще дешевше. При цьому ціни Чорного моря дорівнюють цінам Балтійського, і за ним також торгують не тільки росіяни, але і, наприклад, Литва. І головне, внутрішні ціни, як вже говорилося, перевищують ціни таких східноєвропейських країн як Болгарія, Румунія і Литва, однак їх виробники добрив продовжують працювати. Іншими словами, якщо ціни вже вище справедливого ринкового рівня, тоді навіщо створювати умови для їх подальшого зростання?

Що стосується різниці між оптовими і роздрібними цінами, то вона може досягати максимум 10%, а не 58%, як це було в травні 2015 року. При цьому в дослідженні ААА для порівняння бралися саме оптові ціни самовивозу з заводу і експортні ціни.

І останнє, падіння обсягів виробництва добрив в Україні сталося зовсім не з-за втрати внутрішнього ринку, а через скорочення експорту, що демонструє графік дослідження агентства ААА, наведений нижче.

Ринок добрив: Про що мовчать українські хіміки - фото 1
Мал. 1. 

Динаміка загального виробництва, експорту, імпорту та попиту на аміачну селітру, карбамід і КАС в Україні

Виходить, що коли вітчизняні хіміки пропонують підвищити мита, то мова йде аж ніяк не про те, щоб відновити колишні обсяги виробництва, оскільки для цього потрібно повернути втрачені експортні позиції, чому мита на імпорт в Україну за визначенням допомогти не можуть. Йдеться про те, щоб змусити українського аграрія купувати добрива у Фірташа ще дорожче ніж зараз і, таким чином, компенсувати йому втрати від скорочення експорту.

Всі ці дані ніяким чином не є таємницею, вони опубліковані у відповіді того ж аналітичного агентства ААА, який з'явився як реакція на звинувачення хіміків, із зазначенням джерел даних.

Чиєю жертвою є українські хіміки?

Можливо ми дійсно зіткнулися з ситуацією, коли праві обидві сторони. Аграрії мають рацію, коли кажуть, що ціни в Україні несправедливо високі, а хіміки - коли заявляють, що і цих цін не достатньо для того, щоб вони працювали рентабельно. Така ситуація, наприклад, могла скластися як наслідок зносу обладнання, що веде до більш високих витрат і втрат, ніж у конкурентів.

Щоб розібратися в цьому питанні, варто нагадати особливості виробництва азотних добрив. Технологічно, основною сировиною для нього є газ або аміак (напівфабрикат переробки газу), які в собівартості складають більше 70%, а значить ціни на них є основним фактором рентабельності.

Якщо говорити про газ, то підприємства Фірташа отримують його за такою схемою: OstChem закуповує газ безпосередньо у Газпрому і потім перепродує власним підприємствам. За логікою, ціни закупівлі газу хімічними підприємствами повинні знаходитися в діапазоні цін закупівлі Нафтогазом України. Якщо проаналізувати публічну звітність зазначених підприємств за останні роки, то закупівля ними газу здійснювалася саме за такими, і навіть помітно вищим, цінами. Про це свого часу писала Економічна Правда. Завдяки цьому виникала мінімальна, а то і негативна рентабельність, що зменшувало базу оподаткування. Проте, підприємства продовжували експортувати, як вони заявляють, собі в збиток. У чому ж був економічний сенс такого бізнесу?

Як зазначає в матеріалах свого розслідування агентство Reuters, причина досить проста - тісні зв'язки Фірташа з концерном Газпром, а конкретніше, в різниці в цінах, за якими OstChem закуповував газ у Газпрому і продавав власним підприємствам (відповідно, 249 і 430 дол. За 1 тис . м3 в 2013 р). Ця різниця дозволила Фірташу і його колегам з Газпрому, за даними Reuters, заробити близько 3.7 млрд. Дол. В 2012-13 рр. До того ж, відсутність ПДВ на імпорт газу зняла проблему відшкодування ПДВ для OstChem. Не вдаючись в деталі взаємин Фірташа і Газпрому і причин продажу останнім Фірташу газу за заниженою ціною, оскільки вони досить ґрунтовно викладені в матеріалах згаданого розслідування, слід сказати, що заручниками цих відносин стали і українські хіміки, і українські аграрії. Обидві галузі змушені недоотримувати прибуток і обмежувати інвестиції через олігархічний змову, до якого ймовірно додається і політичний підтекст. Знижки на газ, які отримував Фірташ від контрольованого Кремлем Газпрому, в порівнянні з ціною для Нафтогазу (413 дол. За 1 тис. М3), навряд чи давалися просто так.

Таким чином, прохання дати останній шанс на виживання хімічної промисловості, які були чомусь адресовані Асоціацією хіміків українському Уряду, повинні, все ж, бути спрямовані кінцевому бенефіціару заводів OstChem. Якби Дмитро Фірташ постачав газ своїм же підприємствам без націнки в понад 150 дол. На 1 тис. М3, вони були б надрентабельних, змогли б провести необхідну для підвищення конкурентоспроможності надсучасну модернізацію і додатково б поповнили бюджет, заплативши податок на прибуток більш ніж 700 млн . дол.

Промовчали українські виробники добрив і їхні лобісти і про реалії забезпечення себе російським аміаком. У статті С. Рубана та заяві голови Асоціації хіміків Голубова йдеться про низку російських підприємств, які отримують вигоду від відсутності антидемпінгових мит. Однак серед перерахованих компаній чомусь не згадується партнер OstChem - компанія "Міндобрива" з м Росош Воронезької області, яка поставляє підприємствам Фірташа аміак за завищеною ціною, і, таким чином, бере участь в надприбутки від монополії на внутрішньому ринку. Інтерес цієї ситуації, перш за все в тому, що і "Міндобрива", і Газпромбанк, який надав Фірташу кредити на придбання хімічних заводів в Україні, належать одному власнику - сім'ї Ротенбергов. Завдяки цій схемі не просто російський бюджет, а представники найближчого оточення Путіна, його "гаманці" Ротенберг не тільки отримують стабільні надприбутки, а й виконують дві не менш важливі завдання - забезпечують реалізацію газу, видобутого Газпромом, і уникають міжнародних санкцій, накладених на них після агресії Росії щодо України.

Як Фірташу врятувати українську хімію.

Таким чином, є всі підстави вважати, що заяви підконтрольних Фірташу осіб і організацій мають єдину мету - захист інтересів і надприбутків власника холдингу OstChem і його російських партнерів, зацікавлених в збереженні схем, які дозволяють їм грабувати українських аграріїв і хіміків, ніж прагненням зберегти галузь. Що стосується коштів порятунку виробництва добрив в Україні, то вони знаходяться в руках самого Дмитра Фірташа. Вони полягають не в створенні монополії через лобіювання загороджувальних мит проти конкурентів з використанням зв'язків в Уряді чи ідей зобов'язати аграріїв купувати добрива у місцевого монополіста при примарному в українських умовах контролі за ринковими ціноутворенням. Шлях лежить, перш за все, через модернізацію заводів, без чого вони не зможуть конкурувати на міжнародному ринку ні з російськими, ні з китайцями. Грошей для такої модернізації Фірташ заробив достатньо, викачуючи останні кошти з української хімії за рахунок маніпуляцій з цінами на газ і аміак.

Джерело://ua.censor.net.ua/r406596

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme