Не вміють витрачати гроші: Як влада може зробити регіони тихими і слухняними

В українського уряду нарешті дійшли руки до стратегії регіонального розвитку - у Верховну Раду подано проект змін до закону "Про засади державної регіональної політики". Автори хочуть перекроїти правила взаємодії центру та регіонів. Причому - на користь центру. Особливо це стосується питання розподілу грошей

Економічний і політичний оглядач
Не вміють витрачати гроші: Як влада може…

Depo.ua вивчає нюанси урядового проекту.

У вересні 2019 році президент Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції". Ці "невідкладні" заходи передбачали в тому числі і створення регіональної стратегії.  Через рік після указу, у вересні 2020 року Кабінет міністрів включив цю президентську настанову до Плану пріоритетних дій Уряду. І нарешті нещодавно показав суспільству напрацювання щодо майбутнього державної регіональної стратегії.

Але цей проект - ще не зовсім державна регіональна стратегія. Це лише перший крок, рамка та правила того, як ця регіональна стратегія має створюватись. Проте вже зараз можна зрозуміти, що попри декларовану спрямованість на децентралізацію, в планах нинішньої владної команди - максимально централізувати розпорядження грошовими потоками та тримати під контролем всі тілорухи місцевої влади.

Остання ж перетворюється на такого собі весільного генерала, який зможе лише під диктовку Києва ухвалювати спущені зверху рішення щодо власних стратегій та проектів.

Регіони не вміють витрачати гроші правильно. Тобто - без контролю з Києва

 

Отже, в Міністерстві розвитку громад і територій України під керівництвом Олексія Чернишова вважають за необхідне змінити існуючу систему регіональної стратегії. Мовляв, передбачені законом механізми не працюють, а гроші, що спрямовуються на розвиток регіонів, використовуються "недосконало". Автори пропонують змінити механізми через посилення зв'язку між загальною державною регіональною стратегією і окремими стратегіями макрорегіонів, областей та громад. При цьому буде посилено роль Міністерства громад та територій, яке перебере на себе повноваження зі стратегічного планування, а також розподілу грошей на окремі проекти.

 

Піраміда державної стратегії складатиметься з, власне, загальної програми, яку розроблять в уряді. Плюс до неї входитимуть регіональні стратегії розвитку, стратегії розвитку територіальних громад та окремі плани розвитку цих ТГ. Як можна зрозуміти з проекту, спочатку уряд розробить свою стратегію, а потім на її основі кожен регіон створить свою, регіональну. І вже після її затвердження будуть розроблятись конкретні плани по реалізації цих стратегій.

Все, що напишуть в регіонах, буде оцінювати та схвалювати профільне міністерство. І в разі, якщо буде чимось незадоволене - повертатиме на доопрацювання. Фактично буде існувати право вето Києва, адже обласні ради та громади (міські, селищні та сільські ради), яким належить затверджувати свої регіональні стратегії, не зможуть цього зробити без відмашки зверху. Лише міністерська віза відкриє можливість ухвалити рішення на всіх рівнях - аж до останього села.

Для більш щільного контролю всього того, що понаписують в регіонах, міністерство створить окрему вертикаль - Агенції регіонального розвитку. В кожній області, а також у Києві, окупованому Криму та окремо у Севастополі буде створено свою регіональну агенцію, яка вертикально замикатиметься на центральну структуру.

Ця вертикаль буде такою собі державою в державі. Вона існуватиме на кошти, що виділить уряд разом з місцевими адміністраціями та обласними радами. Але при цьому матиме можливість ще й заробляти через провадження основної діяльності. Йдеться, ймовірно, про надання методичної та іншої допомоги всім тим регіональним суб'єктам, які будуть створювати свої стратегії.

В міністерстві, до речі, вже передбачають, що обсяг різноманітної "стратегічної" документації суттєво зросте, тож агенції допомагатимуть з тим, аби все було правильно оформлено. А такі послуги будуть платними.

Також через агенції йтиме вся міжнародна технічна допомога, гранти та інші грошові надходження. Тобто фактично відбудеться централізація щодо розподілу коштів, які сьогодні ще інколи можуть потрапляти у регіони напряму від міжнародних донорів.

На грошові потоки посадять Міністерство розвитку громад і територій

Власне, в гроші традиційно впирається будь-яка українська реформа. В тому числі і стратегування регіонального розвитку.

Всі державні грошові потоки, які йдуть через Фонд регіонального розвитку (ДФРР), донедавна розподілялися місцевими радами. Подекуди це було неефективне використання - часто ці кошти стають предметом дерибану, або спрямовуються на округи місцевих авторитетних депутатів і працюють лише в якості піару. Нещодавно Мінрегіон дещо скоригував цю систему і зосередив у себе повноваження щодо погодження проектів, які реалізуються на кошти ДФРР. Це звісно обурило місцеві регіональні еліти, у яких з рота витягають такий ласий шмат.

Але ще більшого шоку вони зазнають, коли набере чинності проект, який щойно потрапив у Верховну Раду. Адже фактично все фінансування не просто погоджуватиметься з міністерством, а, власне, саме міністерство визначатиме напрямки, по яких буде здійснюватись державна підтримка. І вже не факт, що це будуть окремі ділянки доріг, амбулаторії чи дитячі садочки, які так полюбляють урочисто відкривати місцеві чиновники. Тепер їх голосно назвуть "проектами та програмами розвитку". Або "державними програмами розвитку окремих типів територій". І реалізовуватимуть виключно під контролем центральної влади.

В Державному бюджеті на 2021 рік передбачено 4,5 млрд гривень на Державний фонд регіонального розвитку. Хоча Бюджетним кодексом передбачено, що обсяг ДФРР має становити не менше 1% доходів загального фонду державного бюджету на відповідний рік. А це - вдвічі більше від 4,5 млрд.

Окрім цього в планах міністерства, які вже передані до парламенту у вигляді відповідного законопроекту, збільшити ДФРР, щоб він наступного року був не менше, ніж 2%. А починаючи з 2023 року сягнув 3% прогнозного обсягу доходів загального фонду бюджету. А це вже ближче до двох десятків мільярдів.

Контроль за таким величезним шматком пирога перетворить міністерство Чернишова на одного з ключових розпорядників коштів і зробить регіони та їхніх очільників ще більш залежними від центру.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme