Розгляд фінансових спорів можна пришвидшити вдвічі, - глава фінкомітету Ради

Таку думку висловив глава Комітету ВР з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка в статті для "Економічної правди", передає Depo.ua.

За його словами, на сьогоднішній день в Україні не існує окремого механізму розгляду "фінансових" спорів (з банками, страховими, Фондом гарантування, ломбардами, кредитними спілками та фінансовими компаніями) крім суду. При цьому, за оцінками фахівців, мало не в 90% в суд можна було б взагалі не йти, врегулювавши суперечку "на березі".

"Середній розгляд справи триває не менше року. За рік судова система розглядає близько 70 тисяч скарг. При цьому втрати несуть не тільки споживачі послуги, але і банки, страхові та інші фінансові компанії. Адже, згідно з дослідженнями програми USAID, до 30% споживачів, зіткнувшись з проблемою або спором, вважає за краще відмовитися від подальшого користування фінансовими послугами", - зазначає С. Рибалка.

На його думку, новим арбітром, який зможе розглядати досудову скаргу у фінансовій сфері, має стати фінансовий омбудсмен, який зможе відстоювати інтереси прав споживачів фінансових послуг.

"На противагу третейського суду або громадським асоціаціям, це буде офіційний орган, який буде займатися захистом права саме громадян – фізичних осіб. Фінансувати його повинні учасники ринку (принцип, за яким діє бізнес-омбудсмен, бізнес-який фінансується асоціаціями). Самі вони будуть визнавати легітимність його рішень, а також зроблять безкоштовними (або за символічну плату) звернення до нього громадян", - наголосив Рибалка.

Глава фінкомітету Ради додав, що, згідно з міжнародним досвідом, завдяки "виділеному каналу" орієнтованому виключно на фінансовий сектор, фінансові скарги в структурах фіномбудсмена розглядаються мало не наполовину швидше, ніж в суді.

"Той же міжнародний досвід показує, що не більше 10% рішень ФО оскаржуються" - додає він.

За словами Рибалки, як і бізнес-омбудсмен, фінансовий омбудсмен повинен розглядати суперечки виключно на досудовому рівні.

Серед ризиків - можливе неприйняття ідеї учасниками ринку щодо співфінансування ними офісу на майже 50 працівників, які ще й матимуть "заточку" захищати права споживачів (хоча насправді, повинні бути зацікавлені в об'єктивному розслідуванні обставин скарг).

"Досвід інших країн свідчить: можливість вирішення спорів без судової тяганини зменшує витрати фінансових установ" - підкреслює Рибалка.

По-друге, потрібна максимальна прозорість відбору кандидата на посаду ФО і його заступників, які "повинні стійко ставитися до спокус, які виникають з боку фінансових установ".

"Такий порядок відбору слід ретельно прописати, залучаючи всі зацікавлені сторони - як професійну громадськість, так і представників парламенту, уряду та державних регуляторів" - вважає Риболовля.

Він також додав, що рівень оскарження рішень може бути істотно вищим, ніж в Європі, тому необхідно приділити особливу увагу інформування громадян про права і повноваження нового інституту, а також можливості для споживачів фінпослуг.

"У деяких країнах Європи фінансові омбудсмени ще й надають юридичну підтримку споживачам в судах в разі неможливості вирішити суперечку в досудовому порядку. Звідси ще одне завдання – масштабна інформаційна кампанія з роз'яснення ролі і місця фінансового омбудсмена в життя споживача фінансової послуги" - написав депутат.

Він закликав усіх зацікавлених експертів, депутатів і учасників ринку до участі в доопрацюванні концепції впровадження ФО, обговорення якої відбувається на майданчику USAID.

"Профільний парламентський Комітет зі свого боку готовий надати всіляку підтримку такій роботі, разом виробити проект закону і сприяти якнайшвидшому його проходженню через сесійний зал", - підсумував він.