Привіт, готівко. Нащо будуть контролювати перекази понад 5 тис. грн і чим це загрожує

Набуття чинності закону про фінмоніторинг вже обросло безліччю домислів

Привіт, готівко. Нащо будуть контролюват…

Про це пише "Ділова столиця".

Сьогодні, 28 квітня, вступила в силу нова редакція закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення". За цією грізною назвою ховається кілька нововведень, які на практиці торкнуться практично всіх українців, які є клієнтами банків.

Поняття фінансового моніторингу, яке вводить закон, це сукупність заходів, яка стосується "підозрілих" дій з активами, а також відстеження будь-якої інформації про такі дії чи події, і про їх учасників. Тобто, в Україні мають намір серйозно посилити контроль за тим, які операції здійснюють жителі країни і звідки взагалі беруть гроші.

У НБУ запевняють, що проблем з дистанційною оплатою комуналки або іншими звичайними переказами у громадян не виникне. Як зазначила перший заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова, тепер буде чіткий перелік низькоризикових операцій та клієнтів. Це оплата комуналки; зарплатні проекти, стипендії, пенсії; ОСББ; підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери; "білий" бізнес, який платить податки. За цими операціями змін практично не буде.

Так, вимоги закону, зокрема, не поширюються на:
• сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов'язкових платежів (незалежно від суми);
• сплату кредиту до 30 000 грн;
• оплату товарів і послуг за допомогою картки або іншого платіжного пристрою, якщо переках супроводжує номер карти, за яким можна ідентифікувати платника;
• всі готівкові перекази в межах України до 5 000 грн;
• зняття коштів зі свого рахунку.

Власне, саме обмеження суми готівкових переказів 5 тис грн викликало справжню бурю обурення серед українців. Сьогодні операції по переказам банки теж моніторять, але надавати документи (наприклад, паспорт) при проведенні грошових переказів потрібно тільки для сум, що перевищують 15 тис грн. Тепер же знизять планку втричі. На практиці це означає, що українці більше не зможуть анонімно (без ідентифікації), наприклад, поповнювати чужі рахунки в платіжних терміналах або перекидати на картку більше 5 тис грн.

У НБУ запевняють, що між своїми рахунками в різних банках українці зможуть проводити операції на будь-які суми. Інші платежі на суму більше 5 тис грн будуть зобов'язані проводити тільки після верифікації клієнта. Тобто, банк буде зобов'язаний мати документи (паспортні дані, ідентифікаційний код) клієнта, заповнену анкету із зазначенням доходів, місця роботи та інших персональних даних. Всі ці дані банк повинен зберігати, вони також будуть супроводжувати всі безготівкові перекази. Простіше кажучи, на кожного отримувача і відправника коштів буде збиратися досьє зі всіма рухами коштів. Так, наприклад, якщо на рахунок клієнта кілька днів поспіль буде приходити по 5 тис грн "анонімних" переказів, банк зможе заморозити рахунок клієнта - а раптом таким чином він отримує, наприклад, зарплату "в конверті" і не платить з неї податки? Втім, навіть якщо гроші будуть неанонімними, то можуть виникнути інші проблеми. Наприклад, якщо в анкеті у клієнта зазначено, що його щомісячний дохід становить 20 тис грн, а йому на рахунок раптом впало 100 тис грн, то банк може заблокувати рахунок до з'ясування питання походження цих коштів.

Вже з 28 квітня небанківські термінали не будуть приймати платежі понад 5 тис грн. Через банківські ж термінали перерахувати понад 5 тис грн можна буде в тому випадку, якщо ви ідентифікуєте себе за допомогою платіжної картки. У НБУ поки не визначилися, як саме повинна проходити верифікація особи клієнта. Говорять про різні варіанти: через BankID, кваліфікований електронний підпис, відеотрансляції, дистанційне зчитування даних через NFC або платіж на окремий рахунок банку з особового рахунку клієнта. Крім того, говорять навіть про те, щоб дозволити банкам частково віддати ідентифікацію та верифікацію клієнтів на аутсорсинг.

Новий закон також зобов'язує розкрити власників електронних гаманців - так у країні мають намір боротися з тіньовими операціями. У Нацбанку пропонують, щоб власники таких гаманців дистанційно надіслали копії документів, а також зробили своє фото з особистими документами.

За словами Рожкової, закон хоч і набуде чинності 28 квітня, але дає ще три місяці на ухвалення необхідних нормативних актів. Тож до кінця квітня в НБУ обіцяють затвердити нове положення про фінмоніторинг для банків, а для інших установ такий же документ повинні розробити до кінця червня. В НБУ підкреслюють, що всім учасникам ринку дадуть час для налаштування необхідних процесів. Тим більше, що подібні жорсткості - нормальна практика в країнах ЄС, а саме із законодавством Євросоюзу і гармонізований новий закон.

Сьогодні в банках можуть відповісти на питання, як система фінмоніторингу буде працювати на практиці. Відстежити всі платежі понад 5 тис грн - завдання не з простих, у невеликих фінустанов просто немає інструментів, щоб вести досьє на всіх клієнтів і прораховувати, чи не відмивають одержувачі перекладів гроші. Так що перевіряти, швидше за все, будуть вибірково. Втім, українці вже говорять про те. що мають намір відмовлятися від банківських послуг і повертатися до старого-доброго "чорного налу". Адже новий закон дає банкам безліч підстав для перевірки операцій, здійснених клієнтами, а доводити легальність походження коштів, які надійшли на рахунок, багато українців навряд чи захочуть. Тим більше, що за невиконання закону фінустановам загрожують великі штрафи, так що вони швидше віддадуть перевагу втратити клієнта, ніж заплатити кругленьку суму за те, що не перевірили, звідки на рахунок клієнта надійшли кошти.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"