Порошенка хочуть змусити знову очолити "клуб олігархів"

Протистояння президента Петра Порошенка з українськими олігархами, що вустами самого президента отримало назву деолігархізація, набуло нових рис

Порошенка хочуть змусити знову очолити "…

Днями колишній голова адміністрації Януковича, давній партнер Дмитра Фірташа та народний депутат від Опоблоку Сергій Льовочкін написав статтю для німецької Die Zeit, де вперше за довгий час серйозно "наїхав" на главу держави. За словами Льовочкіна, Порошенко розколює Україну, проводячи "політичні чистки". Загалом, в цих регіонально-опоблоківських меседжах немає нічого нового, а враховуючи наближення місцевих виборів та прагнення екс-регіоналів до реваншу. Але раніше Льовочкін персонально президента не чіпав. Отже "наїзд" Льовочкіна цілком можна вважати відповіддю на "деолігархізацію" від Порошенка.

Тут варто зазначити, що сприйняття антиолігархічних рухів суспільством та самими олігархами доволі різне. Якщо громада дивиться на "деолігархізацію" з цілком обґрунтованим скепсисом, то безпосередньо для Фірташа, Льовочкіна, Ахметова та Коломойського потуги Порошенка - це порушення правил гри, до яких вони звикли, і які вважають єдино прийнятними. Якщо за часів Кучми, Ющенка та Януковича, група олігархів вважала президента "своїм хлопцем", таким собі першим серед рівних, з яким спокійно можна було вирішувати усі проблемні питання, як політичні так і бізнесові, то зараз президент відверто ставить себе над "олігархічним клубом" та намагається нав'язати йому свої правила гри. Відставка Коломойського, Палиці та розбірки навколо "Укрнафти", арешти активів Фірташа, справа проти приватизації Ахметовим "Укртелекому", тощо - все це виглядає не надто переконливо для суспільства, яке "бажає крові" ненависних олігархів, але для самих фігурантів дуже тривожно.

Отже, тимчасове об'єднання найбагатших людей України проти Порошенка з метою змусити того повернутися до старих добрих часів та очолити на правах глави держави "олігархічний клуб" - є цілком зрозумілим, попри всі протиріччя, які є між Ахметовим та Льовочкіним-Фірташем в середині Опоблоку, чи Ахметовим і Коломойським поза його межами.

Що стосується самого Порошенка, то він мабуть був би і не проти повернення до кучмівської практики домовлятися з олігархами, але прекрасно розуміє, що ситуація серйозно змінилася і хвиля народного невдоволення "змовою олігархів" знесе його з президентського крісла так же швидко, як він на нього залетів. Тому, залишаючись за великим рахунком заручником ситуації, Петро Олексійович мусить або "воювати з олігархами" використовуючи суспільні настрої на свою користь, або ж домовлятися з ними, майже гарантовано, викликаючи громадське невдоволення. Судячи з риторики глави держави він обрав перший варіант, але поводиться дуже обережно.

Не треба забувати, що Петро Олексійович теж олігарх, і, якщо "деолігархізація" - це всерйоз, то треба, як то кажуть, починати з себе і продати як мінімум липецьку фабрику "Рошен", а в ідеалі і увесь бізнес. Власне, об'єднання олігархів та їхній спротив президенту цілком можуть спровокувати все це разом з серйозним посиленням "деолігархізації". Адже публічне протистояння олігархів проти Порошенка обмежуватиме президенту можливості для відступу і підштовхуватиме того до більш радикальних дій. В той же час не виключено, що Петро Олексійович не втримається від спокуси "порішати" все по старому, але пояснити це суспільству буде дуже і дуже непросто.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme