"Північним потоком-2" Росія міцніше вхопить Європу за горло, - ЗМІ

Але, як пише The Guardian, твердження американського лідера про те, що це зробить Європу ще більше залежною від російського газу, розділяє багато європейських політиків, аналітичних центрів і експертів у сфері енергетики включно з деякими у Берліні, передає Depo.ua з посиланням на УНІАН.

Втім, жодна країна не розлючена цим газопроводом більше, ніж Україна – союзник, якого Трамп може покинути, коли зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним у Хельсінкі наступного понеділка.

Україна може втратити дуже потрібні їй мільярди доларів, якщо Росія зможе транспортувати газ в Європу через Балтійське море, оминаючи ГТС на українській території. Цього тижняукраїнський президент Петро Порошенко сказав: "Це не комерційний проект, він не економічний і не прибутковий, а абсолютно політично мотивований. З економічної точки зору, немає причин втілювати цей проект. Він абсолютно геополітичний".

На противагу його позиції, канцлер Ангела Меркель намагається переконати світ, що будівництво "Північного потоку-2" не має нічого спільного з політикою.

Для багатьох її небажання бачити геополітичні наслідки від посилення залежності Європи від енергоносіїв Росії підкреслює те, наскільки сильно "Газпром" проник в Німеччину. Той факт, що колишній німецький канцлер Герхард Шредер має місце в раді правління російської компанії, а також його дружба з Володимиром Путіним, символізують тріумф російських інтересів.

Для Меркель "Північний потік-2" має гостре політичне значення, оскільки Німеччина хоче до 2022 року відмовитися від ядерної енергетики і при цьому скоротити викиди вуглекислого газу.

Швеція, Данія і Фінляндія висловили екологічні побоювання про нову гілку російської ГТС, яку планують прокласти на дні Балтійської моря. Парламент Данії надав своєму уряду право накласти вето на побудову російської труби на підставі екологічної шкоди чи загрози безпеці.

Також Єврокомісія виступила з протестом, зауваживши, що "Північний потік-2" підриває плани Євросоюзу з диверсифікації енергетичних поставок. Велика Британія теж протестувала, хоч і менш рішуче. Лондон не хотів публічно дратувати Меркель через "Північний потік-2", побоюючись, що це матиме наслідки на переговорах про Brexit.

Один з цікавих вимірів скандалу навколо газопроводу полягає в тому, що ставлення до нього розглядається як лакмусовий папірець для поглядів на Росію. Трамп, відомий своєю симпатією до Путіна, став винятком, який доводить правило.

Виступаючи проти російської "труби" (можливо під тиском Міністерства торгівлі США і з міркувань безпеки), він раптом виступив проти найбільшого геоекономічного проекту російського президента. Але вірогідно і те, що ціль Трампа – не Москва, а Берлін. І Путін таким чином навряд чи виступає в ролі жертви.

Сумніви також викликає реальна потреба у "Північному потоці-2" для Німеччини. ГТС буде здатна постачати 55 мільярдів кубометрів природного газу з Росії щороку. Разом з першою гілкою газопроводу система зможе доставляти Берліну 110 мільярдів кубометрів. Зараз Німеччина споживає 80 мільярдів кубометрів газу на рік. При цьому, лише третину цього об'єму продає Росія.

Експерти ж кажуть, що за рахунок підвищення виробничої ефективності потреби в енергоносіях будуть лише скорочуватися, а куплений газ буде лишатися у надлишку.

Меркель пообіцяла Україні і Польщі, що транзит через їхні території буде продовжуватися в майбутньому. Але в Києві сумніваються у цінності цих обіцянок, вказуючи на протилежні заяви голови "Газпрому" Олексія Міллера, який наголошує на своєму бажанні відмовитися від транзиту через українську ГТС з 2020 року. Він заявляв, що весь газ для Західної Європи буде постачатися через Балтійське море, а Німеччина виступить в ролі країни-дистрибютора.

Найбільший страх в тому, що "Північний потік-2" дозволить Росії міцніше вхопити Європу за горло. Адже Кремль вже відключав поставки без вагань через суперечки з Україною про ціну.