"Підозрілі" платежі. Як банки будуть блокувати гроші українців

Індикатори підозрілості фіноперацій, запропоновані НБУ банкам для використання в фінансовому моніторингу, самі виглядають досить підозріло. Як мінімум, вони додадуть головного болю і банкірам, і їхнім клієнтам

"Підозрілі" платежі. Як банки будуть бло…

Про це пише "Ділова столиця".

Дивні інструкції

19 травня Правління НБУ постановою №65 затвердило Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, в якому прописані "індикатори підозрілості фінансових операцій". Їх виявилося несподівано багато: майже дві сотні. Всі вони розділені самим Нацбанком на три основні групи ознак: діяльності або поведінці клієнта; щодо фінансових операцій клієнта; за різними видами продуктів (послуг).

Просте ознайомлення з переліком показує, що навряд чи людина, навіть спеціально підготована, в змозі утримувати всі ці критерії в голові і раціонально їх застосовувати. Скорше, цей список вимог - орієнтир для комп'ютерної програми, яка повинна дати сигнал у тому випадку, якщо проведена фінансова операція виглядає підозрілою.

Хоча багато пунктів виглядають скорше як поліцейська інструкція для виявлення обману на допиті: "Клієнт (представник клієнта) нервує без видимих причин або проявляє нетипову поведінку", "Клієнт демонструє незвичну зацікавленість вимогами законодавства у сфері ПЛД/ФТ [запобіганню та протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму] ... і внутрішньої системи ПЛД/ФТ банку", "Клієнт (представник клієнта) скасовує проведення запланованої фінансової операції після того, як банк затребував у нього відповідні підтверджуючі документи і/або роз'яснення".

Загалом, навіть якщо ви повідомили про себе одну інформацію, а в газеті про вас написано інше - це буде чинником тривоги. Для цього є п. 11.: "Інформація, надана клієнтом (представником клієнта), суперечить тій, що міститься в публічних джерелах".

"Я знаю, що підхід був такий: менше відслідковувати незаконні перекази за формальними ознаками, а більше віддавати на розгляд органу фінансового моніторингу. Так було вчинено, тому що якщо є дуже чіткі, окреслені ознаки незаконної операції, як було ще донедавна, їх легко обійти, знайти варіант, який не підпадає під букву вимог, - пояснив у коментарі "ДС" президент інвестгрупи "Універ" Тарас Козак. - І навпаки, абсолютно нормальні операції за формальними ознаками визначалися як незаконні. І фінмоніторинг просто спамив такими повідомленнями правоохоронні органи. Тому було реалізовано інший підхід: офіцер фінмоніторингу повинен пояснювати вищій інстанції, чому він заблокував ту чи іншу операцію. А він користується в роботі саме цими індикаторами підозрілості, які прописано НБУ".

З особливою підозрілістю

Критеріїв підозрілості, як бачимо, дуже багато. Тому, щоб зрозуміти, як можуть розгортатися події, ми уявили собі умовного заробітчанина, який привіз з Польщі зароблені там $10 тис. і хоче прикупити будиночок в рідному селі під настільки ж умовної Білою Церквою. Ось тільки на його банківському рахунку ніколи не було транзакцій більше ніж на $100 в еквіваленті.

Тобто ця транзакція - з точки зору банку - суттєво вибивається з типових для даного клієнта. І, відповідно з Додатком 6 до постанови №65 НБУ, банк зобов'язаний з'ясувати джерело коштів, якими клієнт проводить фінансову операцію. Тут багато залежить від суми майбутньої транзакції.

Ще приклад - продавець в магазині, з реальною зарплатою 6 тис. грн, який вирішив покласти на депозит у банку заначку у розмірі $2000. Банк бачить, що ця сума різко вибивається із звичайних транзакцій клієнта. З іншого боку, дві тисячі доларів - це явно не та сума, з якої зазвичай починають фінансувати тероризм, та й сам магазинний продавець якщо для когось і представляє загрозу, то це виключно для тарганів на кухні. Питання: фінмоніторинг вважатиме його дії потенційно небезпечними? Заблокує переказ грошей? І якщо так, то як і кому доводити свою невинуватість?

"Відразу хочу сказати, що не треба плутати оподаткування та фінансовий моніторинг. Інформація щодо фінмоніторингу не передається до податкової. Наразі межу, від якої фінмоніторинг цікавиться грошима, піднято з 150 тис. грн до 400 тис. грн. Так що ці ваші $10 тис. не потрапляють під фінмоніторинг, але обов'язково повинна пройти ідентифікація того, хто відправляє і отримує гроші. І фінмоніторинг не може конфіскувати підозрілі гроші, він може лише відмовити в проведенні операції, - сказав "ДС" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. - А $2 тис., які клієнт дістав з заначки і хоче покласти на депозит, ні в кого підозри не викличуть, навіть якщо раніше він оперував сумами по 5 тис. грн. Людина просто не повинна бути в списку терористів, публічних осіб, бути походженням з деяких країн".

Дійсно, закон про запобігання та протидію відмиванню грошей збільшує до 400 тис. грн розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінмоніторингу. Але це означає лише те, що у людини, яка переводить 400 001 гривню, банк в будь-якому випадку повинен запитати: "звідки гроші". А от у випадку менших сум вже автоматизована система фінмоніторингу на пару зі співробітником банку буде вирішувати, підозрілий ви тип, чи не дуже. Однак вона може тільки заблокувати платіж.

Інша справа, що служба фінансового моніторингу опісля може передати інформацію про спрацювання будь-якого індикатору підозрілості в будь-яку з держслужб згідно зі своїм рішенням, наприклад, у НБУ, Нацполіцію чи СБУ. Однак чи станеться це, і якщо так, то за яких умов, сказати не може ніхто.

"Фінансовий моніторинг - це тема, яку дуже складно вписати в якісь жорсткі стандарти. Там, в принципі, є кількісні критерії - вони стосуються сум і частоти операцій. Є й такий нюанс, що якщо операція є характерною для певного клієнта, то не грає ролі ані сума, ані частота, - сказав "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ. - Якщо офіцер фінмоніторингу побачить, що клієнт витрачає по 500 грн на хімічні інгредієнти для бомби, він може заблокувати гроші. Але через фінмоніторинг йдуть мільйони операцій, і 99,9% з них оцінюються за кількісними показниками. Алгоритми відповідних комп'ютерних програм налаштовано на виявлення певної частотності тих чи інших операцій. Майже все залежить від того, що закладено в програму, яка проводить фінмоніторинг".

Виходить свого роду рулетка: банківський комп'ютер може $2 тис. заначки нашого скромного продавця вважати підозрілою операцією, а може не звернути на них уваги. Все буде залежати від поточних налаштувань програми.

А що робити нашому умовному заробітчанину, якщо він привіз з Польщі не $10 тис., а $20 тис., і тепер хоче придбати квартиру в самій Білій Церкві? Формально - спершу відвідати податкову і задекларувати ці гроші. Спробувати довести, наприклад, що накопичив за останні 15 років, харчуючись "Ролтоном" і відкладаючи по п'ять-шість доларів щодня. Тут все залежить від того, чи повірять йому податківці, а чи не повірять - і вирішать обкласти гроші податком. Тобто, знову рулетка...

Не доводиться сумніватися, що в цій ситуації пишним цвітом розквітне ринок послуг по легалізації таких грошей за невеликий відсоток. Той самий випадок, коли в НБУ хотіли як краще, а вийде як завжди.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"