Чому німці за час локдауну накопичують статки, а українці витрачають заощадження

Громадянам Німеччини завдяки пандемії вдалося додатково накопичити 182 мільярди євро. В той же час українці накопичують переважно борги за комунальні послуги. Пропонуємо дослідити, чому же так сталося

Економічний і політичний оглядач
Чому німці за час локдауну накопичують с…

Жителі Німеччини в умовах пандемії коронавірусу накопичили 182 мільярди євро за період між січнем 2020 року та січнем 2021 року. Загалом сума грошей на приватних банківських рахунках сягнула 1,73 трильйона євро, повідомляє DW з посиланням на агентство dpa дані Федерального банку Німеччини.

Німецькі експерти підрахували, що так званий "профіцит заощаджень", тобто сума перевищення грошових збережень над традиційним рівнем, складає близько 100 мільярдів євро. І ця цифра ще зросте в першому кварталі 2021 року. Водночас під час пандемії зменшилась сума кредитів, яку надають споживачам, у тому числі у формі овердрафту.

Таке зростання заощаджень в період пандемії пояснюється тим, що німцям просто немає куди витрачати гроші. Адже в структурі їхного споживання основні потреби у вигляді харчів та комуналки складають далеко не головну частину. А обмеження, продиктовані пандемією і локдаунами, значно звузили можливості для купівлі предметів розкоші та подорожей. 

В принципі німці і у спокійні часи не надто схильні до бездумних трат і віддають перевагу економії та наповненню своїх банківських рахунків або для придбання великих речей на кшталт авто чи нерухомості, або збирають "на заможну старість". 

За підсумками дослідження найбільшого німецького кешбек-порталу shoop.de, обсяг доходів середньостатистичного жителя Німеччини становить без малого 2800 євро на місяць чистими. Першою статею видатків для них є оплата за оренду житла або погашення кредиту на нього. Такі трати можуть сягати чи не половини місячного доходу. Значними є й інвестиції у власні автомобілі.  А от на їжу в Німеччині виділяється близько 9% надходжень. Це дуже скромно, порівняно, наприклад, з італійцями та французами, які в середньому несуть у продуктові магазини та ресторани 13-15%% своїх прибутків. Забігаючи наперед, зазначимо, що українці витрачають на на харчування майже половину своїх грошей і половину ж заробленого - на оренду житла чи виплату іпотеки.

Крім того, що заощадливі німці через локдаун витрачають менше грошей, їх ще й фінансово підтримують: як уряд, так і роботодавці. Засновник креативної інвестиційної компанії СЕО FEDORIV GROUP Андрій Федорів розповідає - уряд Німеччини йому як представнику малого бізнесу, відшкодовує 90% оренди, зарплат тощо.

Знову ж таки забігаючи наперед, згадаємо про 8 тисяч для українського бізнесу. На які мають право далеко не всі бізнесмени.

допис федоріва скріншот

Роботодавці також усіляко допомагають. Замість зрізати зарплати або відправляти людей в неоплачувану відпустку, автоконцерн Porsche виплатив кожному зі своїх 36 тисяч співробітників єдиноразово по 7850 євро додатково до їхніх основних зарплат. Тож не дивно, що німці за час локдауну не тільки не зубожіли, а й приросли статками. 

Минулого року реальний обсяг зарплати в Німеччині впав на 1,1% в порівнянні з 2019 роком. При тому, що зростання цін становило всього 0,5%. І навіть цю незначну різницю уряд та корпорації намагаються своїм громадянам компенсувати.

Тим часом в українців структура видатків якісно відрізняється від німецької. Як вже згадувалося, майже половина доходу йде на продукти харчування. За даними Державної служби статистики, минулого року витрати за статею "продукти харчування та безалкогольні напої" склали 41,0%.  На "житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива домогосподарствами було витрачено в середньому 14,1%.  Далі йдуть "Транспорт" - 8,6%, "алкогольні напої, тютюнові вироби та наркотики" - 7,6%.

На власне здоров'я українці витрачають 6,1%, на "одяг і взуття" - 4,7%, на "предмети домашнього вжитку, побутову техніку і поточне утримання житла" - 3,8%, на "відпочинок і культуру" - 3,4%, на "зв'язок" - 2,8%, на "ресторани і готелі" - 2,6%, на "освіту" - 1,2%, на "різні товари і послуги" - 4,1%.

Українська влада у своїй підтримці громадян відрізняється від німецької в тій же мірі, в якій відрізняється структура видатків українця і німця. Зараз уряд, з огляду на застосування великої кількості обмежувальних заходів, хоче повернутись до виплат ФОПам по 8 тисяч гривень. 

Верховна Рада також збирається ухвалити законопроект №5300 "Про надання допомоги застрахованим особам на період проведення обмежувальних протиепідемічних заходів, введених для запобігання гострої респіраторної хвороби COVID-19". Якщо цей проект стане законом, почнуться виплати з держбюджету і з місцевих бюджетів застрахованим особам, які є найманими працівниками суб'єктів господарювання, зареєстрованих в регіонах, в яких встановлено "червоний" рівень епідемічної небезпеки. Від держави передбачено допомогу в розмірі 8 тисяч гривень, а з коштів місцевих бюджетів - в розмірі, визначеному рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Щодо заощаджень, за даними опитування компанії Research & Branding Group, близько третини дорослого населення України не має жодних накопичень. Щоправда, тут динаміка позитивна. У кінці травня минулого року, перед завершенням жорсткого етапу карантинних обмежень, без заощаджень були майже половина українців - 48%. Нинішній показник наближується до зафіксованого у вересні 2019 р. Тож потроху наші громадяни таки стали відкладати гроші. Через покращення статків чи через страх перед новими локдаунами - питання поки залишається без відповіді.

інфографіка заощадження українців

Звісно, багато хто справедливо зауважить, що Німеччина загалом більш заможна країна і немає сенсу її з Україною порівнювати. Це дійсно так, але ефективно підготуватися до пандемії коронавірусу, продумати заздалегідь наслідки локдауну і принаймні направити гроші з коронавірусного фонду на допомогу громадянам і бізнесу, а не на ремонт доріг українській владі навряд чи заважала німецька.

Читайте також: Як розбагатіли за рік українські міністри

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"