Обличчям до бізнесу. Як навчити Нацбанк працювати на економіку

Українські виробники вважають, що Нацбанк позбавляє їх доступу до фінансових ресурсів і уникає діалогу. Тому вони викликали представників монетарної влади на баттл думок

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на "Ділову столицю".

Організувала захід Федерація роботодавців України (ФРУ) в Києві 16 липня. Відразу зазначимо, що відбувся, імовірніше, початок діалогу, а не повноцінний батл, оскільки на зустріч з представниками бізнесу, а саме власником групи компаній "Укрлендфармінг" Олегом Бахматюком, почесним президентом ПАТ "Укргазбанк" Василем Горбалем, головою ФРУ Дмитром Олійником та багатьма іншими роботодавцями прийшов тільки один представник регулятора - член Ради НБУ Василь Фурман. З боку банкірів у дискусії також брали участь колишній в. о. міністра фінансів Ігор Уманський і ексзаступник голови НБУ Сергій Яременко, але вони багато в чому не схвалювали методи грошово-кредитної політики, що проводиться нинішнім керівництвом НБУ.

Високі ставки

Розпочинаючи дискусію, Олійник окреслив головну її мету - домовитися про дружні дії з боку НБУ щодо промислового сектору та експортерів. На його думку, наразі все виглядає інакше. На підтвердження він представив результати дослідження аналітичного центру ФПУ, згідно з яким бізнесу в останні роки стало набагато складніше вкладатися в розвиток. Для 73% роботодавців ускладнився доступ до банківського фінансування, 75% не готові інвестувати у виробничий капітал і створення робочих місць в Україні. І що стосується останнього, мова не про те, що у нашого бізнесу інші пріоритети: 61% роботодавців розглядали варіанти капіталовкладень в інших країнах, де більш низькі процентні ставки.

Зі свого боку Бахматюк акцентував на тому, що дорогі кредити негативно позначаються на конкурентоспроможності вітчизняних виробників. "Неможливо конкурувати з німецьким або навіть польським підприємством, яке бере кредит на 25 років під 1,5% річних і вкладається в технологічні напрямки. І українець, працюючи на заводі "Мерседес" або будь-якому іншому (в Німеччині, - "ДС") виробляє за 18 днів більше, ніж в Україні за рік, не тому, що більше працює. Звичайно, продуктивність праці ми будемо підвищувати, але це не можна робити нескінченно", - пояснив власник "Укрлендфармінгу".

З цього випливає, що державі слід сприяти національному виробникові, тобто "проводити політику здорового протекціонізму", яка може набувати різних форм. Зокрема, Бахматюк запропонував вдатися до контрольованої цільової емісії для підтримки внутрішнього виробництва. "Чому б "Укрзалізниці" не закупити у виробників 100 тис. вагонів, які не змогли собі знайти ринки збуту", - навів приклад бізнесмен.

У цьому контексті більшість карт у руках Нацбанку, адже на вартість грошей в економіці насамперед впливає встановлювана регулятором облікова ставка, яка на сьогодні є однією з найвищих у світі і становить 17,5%. Від неї залежить прибутковість держоблігацій і депозитних сертифікатів НБУ, які вважаються безризиковими цінними паперами. З огляду на це інвестори (часто спекулянти) і комерційні банки вкладаються саме в них, замість того щоб кредитувати бізнес, а якщо підприємствам і видаються позики, то під ще більший відсоток (за ризик), і такий фінансовий ресурс можуть дозволити собі далеко не всі. Таким чином, для пожвавлення економічної активності вкрай необхідно значно знизити облікову ставку.

"Поки є депозитні сертифікати, вищі, ніж ставки реального кредитування, буде існувати ця система. Коли спекулянт забере гроші із системи, буде обвал національної валюти. Тому для себе в голові треба скласти рішення: ми готуємо "подушку" в $3 млрд, потім плавно робимо зниження ставки з 17 до 8%, а потім за три роки йдемо до 4%. Даємо надію банкам, системі", - запропонував Бахматюк.

А на думку Яременка, протягом п'яти років з допомогою високої процентної ставки відбувається "перерозподіл доходів реального сектору на користь фінансового". При цьому він назвав депозитні сертифікати НБУ "дійною коровою", що "відвертає банківський сектор від реального" і "тільки в минулому році дала 10 млрд грн доходу банківській системі".

Різні цілі

Проте висока процентна ставка - це ще й інструмент для стримування інфляції, що в Україні тільки в 2018 р. вперше за п'ять років впала нижче двозначного числа і становила 9,8%. І регулятор має сприяти її зниженню. У будь-якому разі так відповів на критику Фурман. "Є Закон "Про Національний банк України", де коротко прописані три цілі: цінова стабільність, фінансова стабільність та сприяння економічному зростанню. До речі, виконання цілей відбувається відповідно до пріоритетів. НБУ вважає, що сьогодні, досягаючи першої і другої мети, сприяє економічному зростанню в нашій державі. Низька інфляція дійсно буде покращувати інвестиційні настрої людей, бізнесу, внутрішніх і зарубіжних інвесторів", - сказав член Ради НБУ.

При цьому динаміка ВВП України, на думку Фурмана, обумовлена насамперед не фінансово-кредитною політикою, а структурою виробництва. "Нам потрібно усунути структурні обмеження нашої економіки. 3% (річного зростання ВВП, - "ДС") - наш сьогоднішній потенціал. Тому якщо ми почнемо структурно реформувати нашу державу, ми таким чином будемо її перезапускати, додавати по 5%, 7% і більше... Якщо ми говоримо про бізнес, то розуміємо, що сьогодні не на першому місці стоять питання з фінансуванням, хоча вони і важливі. Водночас у нас є питання щодо взаємодії з судовою системою. Чому сьогодні банки мало кредитують? Ми знаємо, що є 51% прострочених кредитів, і які проблеми сьогодні мають банки або підприємства з судовою системою, захистом прав власності, корупцією, фіскальною та митною службами", - зазначив Фурман, нарікаючи на зволікання зі структурними реформами.

Погодившись з тим, що економічне зростання значною мірою залежить від дій уряду, Уманський звернув увагу на те, що таргетування інфляції не може бути самоціллю НБУ, а регулятор і не може досягти цієї мети, оскільки це явище далеко не повністю залежить від монетарних чинників. "Скільки разів ми говорили їм, що їхня політика хибна. Вони повинні розуміти, що інфляція в Україні - не монетарного походження. Більшість факторів, які сьогодні впливають на інфляцію, - це імпорт та регульовані державою тарифи, зокрема комунальні, на які НБУ не впливає. Монетарні чинники - це максимум третина впливу. Тому монетарний таргет Нацбанком не виконується", - пояснив Уманський і додав, що завдання НБУ - підтримувати баланс між економічним зростанням, збільшенням добробуту та ризиками втрати платоспроможності.

Ключові зміни

Під час заходу присутні в залі представники бізнесу також змогли поділитися своїми проблемами і запропонувати рішення, які, на їх думку, багато в чому залежать від зміни монетарно-кредитної політики. Завершуючи зустріч, Олійник констатував початок діалогу з НБУ: "Добре, що ми почали одне одного слухати, ставити запитання, а отже, можливо, і знайдемо відповіді".

За результатами дискусії учасники вирішили звернутися до влади з ключовими закликами. Роботодавці просять визначити в Конституції і в Законі "Про Нацбанк" поряд із забезпеченням стабільності гривні такі основні функції регулятора, як сприяння довгостроковому економічному зростанню та мінімізація безробіття згідно з досвідом розвинених країн, а також передбачити у проекті Основних завдань грошово-кредитної політики на 2020 р. інструменти монетарної політики для стимулювання кредитування реального сектора економіки. Крім того, бізнес наполягає на перегляді нормативів граничного розміру вкладень банків в ОВДП і депозитні сертифікати НБУ, припинення фінансових спекуляцій із залученням коштів під держоблігації за завищеними відсотковими ставками. Окремим пунктом прозвучала пропозиція провести аудит НБУ та Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook