Вокзали передають в приватні руки: Як вони зміняться і чи буде це зручно для пасажирів

Влада представила нову концепцію передачі вокзалів у приватні руки - у доважок до привабливого об'єкта інвестору даватимуть і дрібний полустанок 

Економічний і політичний оглядач
Вокзали передають в приватні руки: Як во…

Влада знову запускає у публічний простір ідею з передачею у концесію українських залізничних вокзалів. Ця тема з певною періодичністю піднімається чиновниками з кінця 2019 року, коли було ухвалено закон про концесії. На цей раз у міністерстві інфраструктури, де розуміють, що насправді привабливими для інвестора в Україні є не більше двох-трьох об'єктів, вирішили спробувати віддавати зацікавленим інвесторам вокзали "з навантаженням", тобто коли до ласого об'єкту, наприклад, київського вокзалу додадуть якийсь малоперспективний "полустанок".

Концесія - договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам

Які вокзали віддадуть інвесторам 

Міністр інфраструктури Владислав Криклій озвучив концепцію майбутньої концесії як "формат "1+1".  В інтерв'ю виданню "РБК-Україна" він оголосив, що Мінінфраструктури зараз готує до концесії шість вокзалів, включно з київським.

"Ми дійшли думки, що великі вокзали, які є свого роду магнітами, будемо у концесії передавати не поодинці, а таким собі набором. Це буде, найімовірніше, як нам рекомендує наш партнер - Світовий банк, IFC, у форматі 1+1: тобто один великий вокзал + один менший. Тоді ми зможемо знаходити стратегічного концесіонера, який зацікавлений у великому вокзалі. Маленький йому буде у донавантаження", - пояснив міністр.

У відомстві наголошують, що така концесійна схема дозволить досягнути кількох цілей: дати поштовх до розвитку вокзалів з наданням максимального спектру сервісів і зручностей та забезпечити прозорі надходження, які нині перекриваються через корупційну складову. Криклій вважає, що цього року будуть запущені концесійні конкурси. 

Першим "дуплетом", який пропонуватимуть інвесторам, стане пара у складі київського та вінницького вокзалів. "Потім у нас Миколаїв, Дніпро, Харків і Чоп. Щодо цих об'єктів, ще вивчаємо, як краще їх можна скомплектувати у цьому форматі 1+1. Можливо, Чоп буде йти у парі зі Львовом, бо це логічніше, зважаючи на локацію", - пояснив міністр.

За його словами, поки йдеться лише про ці вокзали, але ними не обмежуються і вивчають можливості і щодо менших об'єктів. Міністр оптимістично вважає, що зможе віддати у концесію не лише возали у великих містах, де забезпечується значний пасажиропотік, а й невеликі вокзали та навіть станції, де теж є трафік і пасажири. Це, за задумом керівника інфраструктурного міністерства, дозволить зняти тягар і збитки з "Укрзалізниці".

З точки зору експертів галузі, пара Київ-Вінниця може виглядати більш-менш привабливо. Хоча столичний трафік  - не співставний з вінницьким. За рік вокзал "Київ-Пасажирський" обслуговує 23,5 млн пасажирів. Тоді як "Вінниця" - на рівні 1,3 млн. При цьому в Києві інвестору є де розгулятись, адже загальна площа вокзалу становить більше 400 тисяч квадратних метрів. Тоді як у Вінниці можна розраховувати максимум на 6 000 тисяч квадратів. 

Железнодорожный вокзал Винница

До того ж будівля у Вінниці є старою, хоч і відреставрованою. Вона є дуже обмеженою в плані розширення і реконструкції та в перспективі може розглядатись лише як ділянка для забудови. Ще одним мінусом цього об'єкту можна вважати його розташування не у самісінькому центрі міста, як у Києві.

Зацікавленість реального інвестора можуть викликати кілька об'єктів. Йдеться, зокрема, про відносно нові будови в містах, що мають суттєвий щорічний трафік. А це лише Київ з його 23 мільйонами пасажирів, а також Харків і Дніпро з їхнім наближенням до 5 мільйонів. Ще міг би бути цікавим Львів. Проте там будівля вокзалу є не надто масштабною. І при цьому має купу обмежень щодо її освоєння та переформатування.

Жоден інвестор, як відомо, не є альтруістом, який захоче тягнути доважок у вигляді малоперспективного або завідомо збиткового проекту. Тому перспектива реалізувати крикліївський формат 1+1 здається не надто реалістичною. 

В той же час, чиновники оптимістично налаштовані. В.о. члена правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський нещодавно заявив, що підприємство веде діалог із зацікавленими компаніями — іноземними та українськими, та зробили рейтинг зацікавленості, щоб зрозуміти, які активи в першу чергу можна здавати в концесію.

"Почули вимоги інвесторів до структури договорів концесії. Після цього частина інвесторів відсіялась. Залишився пул з п'яти-шести великих вітчизняних і зарубіжних інвесторів, які готові брати участь у проєкті. Наступним етапом буде розробка ТЕО", – розповів Перцовський.

За словами Перцовського, УЗ розробить проєкт зручної навігації та функціонального зонування на вокзалах. Так, будуть визначені інформаційні зони, місця для продажу сувенірів і звичайних товарів, банкоматів і терміналів, сервісні зони тощо. Він додав, що для вокзалів, які поки що не зацікавили потенційних концесіонерів, будуть максимально спрощені умови оренди.

Українські вокзали перетворяться на ТРЦ

Можемо припустити, що інвестори мають намір заходити концессіонерами на українські вокзали не стільки для того, аби забезпечувати пасажирам комфорт і зручність, а для того, щоби перетворити їх на ТРЦ, де традиційні транспортні функції та сервіси будуть лише одним, мабуть і не не найбільшим, напрямком діяльності. Це припущення підтверджує голова правління АТ "Укразалізниця" Володимир Жмак. Він оголосив, що вокзали мають перетворитись на великі торгівельні центри європейського зразка, а не просто бути залами для очікування потягів.

"Для пасажирів на вокзалі потрібна колія, зала очікування і два офіси для продажу квитків. Все інше буде торговим центром. Ми хочемо зробити вокзали за європейським зразком, коли до 60% відвідувачів вокзалів не є пасажирами, а приходять туди, як у торговий центр", – наголосив він.

І з цієї концепції ми можемо зрозуміти, що інтерес потенційних інвесторів полягає у використанні територій нинішніх вокзалів для створення тут чергових торговельно-розважальних центрів. Адже вокзали в українських містах зазвичай знаходяться у центрі, де земля коштує дуже дорого, а перспективних місць для зведення аналогічних об'єктів практично немає. При цьому інвестори розраховують на вже наявний пасажиропотік як на основну цільову аудиторію, що споживатиме послуги ТРЦ.

Проте, враховуючі національні особливості, цілком можна передбачити ризик звуження існуючої вокзальної інфраструктури і справді до "двох офісів з продажу квитків".

Що таке концесія по-українськи

Концесія відрізняється від звичайної оренди тим, що концесіонеру надається можливість не лише користуватись майном, а й реконструювати, будувати і управляти об'єктом. В Україні закон про концесії ухвалили наприкінці 2019 року. Він вводить прозору процедуру вибору концесіонера (концесійний конкурс, конкурентний діалог), передбачає можливість залучення до роботи комісії незалежних експертів; можливість залучення радників для підготовки концесійних проектів, з конкурсною документацією; надійні гарантії для концесіонерів і кредиторів; чітке регулювання права власності на об'єкт концесії, метою якого є збереження права власності на об'єкт концесії.

У документі також передбачена процедура трансформації оренди в концесію у разі відповідного звернення з боку орендаря за умови внесення додаткових інвестицій.

Крім того, закон дає можливість заміни концесіонера в разі неналежного виконання ним своїх зобов'язань.

Також урегульовані особливості концесії на ринках, які перебувають у стані природної монополії; особливості концесії з будівництва та експлуатації автомобільних доріг; фінансові питання у концесійних проектах; земельні питання та питання містобудування для реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії.

Читайте також: В Україні уклали перший концесійний договір морського порту

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"