Коронавірус, нафта і криза: Що відбувається зі світовою економікою і який курс долара чекати українцям

Стрімке здешевшання нафти, послаблення гривні та обвал світових фондових ринків – на порядку денному і багатьом українцям зараз доводиться вирішувати для себе непросту задачу: обмінювати гривневі заощадження на євро і долари чи не піддаватися паніці. Ще одне питання - що чекає на економіку країни, якщо гривня продовжить падіння

Коронавірус, нафта і криза: Що відбуваєт…

 

 

Втім, наскільки все погано, на світову економічну кризу якого масштабу варто очікувати та як це позначиться на Україні? І чи справді за нинішніми економічними обвалами стоїть лише поширення нового коронавірусу та розбіжності на нафтових ринках, чи проблема куди глибша і веде до докорінних змін усієї торговельної системи світу?

Відповіді на ці питання Depo.ua дали економісти Андрій Блінов, Дмитро Боярчук та Олексій Кущ.

Гривня потроху дешевшає стосовно долара. Що буде з національною валютою далі і від чого залежатимуть коливання?

Андрій Блінов:

"Я б не розглядав гривню як якусь окрему валюту. Зрозуміло, що ми знаходимося всередині та думаємо передусім про неї. Взагалі валюти більшості сировинних країн традиційно під час таких коливань на світових ринках будуть певною мірою втрачати свою вартість. Рівень втрати цієї вартості буде дуже сильно залежати від того, у якому стані дійшла та чи інша економіка до цієї кризи.

Ми бачимо, що економіки, які не були до неї готові й мали на момент свої внутрішні кризи, як от наприклад економіка Лівану чи Аргентини, мають вже або дефолти або рекордні доходності за єврооблігаціями.

У нас більш помірна ситуація, яка пов’язана передусім з помірним дефіцитом бюджету. Відповідно, дуже багато буде залежати від того, наскільки на інших сировинних ринках, які є традиційними для нашого експорту, будуть вслід за нафтою знижуватися ціни. 

Як правило, без цього обійтися у кризу точно неможливо, тому що попит світовий різко скорочується. Інше питання – який у цих процесів буде темп, і відповідно від цього залежатиме динаміка обмінного курсу".

Дмитро Боярчук:

"Коливання залежить від притоку і відтоку валюти у країну. Враховуючи, що останній рік укріплення гривні трималося здебільшого на попиті іноземців на українські цінні папери, то напевно, буде тиск на девальвацію.

Також змінилася ситуація по питаннях МВФ – змінився уряд,  є ймовірність, що програму МВФ доведеться перепідписувати. До того ж, через паніку навколо коронавірусу в останні тижні обвалилися світові ринки. Сильно битиме по ресурсних ринках, уже бачимо падіння нафти.

З одного боку, це для нас добре. З іншого, падіння нафти означає падіння на всіх інших ресурсних ринках, а відповідно і на наш експорт, і падіння попиту на інвестиційні продукти, – отже, удар по нашому експортному виторгу й тиск.

Щодо того, як себе поводитиме гривня – то це питанн до НБУ. На мою думку, Нацбанк не дуже розумно поводився, дозволяючи тимчасове укріплення минулого року. Зараз правильне рішення – це підіймати облікову ставку, затискати ліквідність і девальвувати гривню, щоб якось себе захистити. Вона має знайти свій новий, нижчий рівень.

Але враховуючи те, що керівництво країни, зокрема президент дуже слабко орієнтується в економіці, таке рішення швидше за все потягне за собою звільнення голови Національного банку.

Втім, враховуючи політичний фактор, дуже ймовірно, що Нацбанк може агресивно захищати гривню, витрачаючи валютні резерви. Мої очікування – принаймні найближчі кілька тижнів Нацбанк намагатиметься захищати валюту, а там вже буде видно від масштабів змін, які відбуваються".

Олексій Кущ:

"У нас є економічно обґрунтований курс гривні, який би мав бути на сьогодні – це коридор між 27-28. Він формується під впливом об’єктивних фундаментальних економічних факторів, таких як динаміка експорту/імпорту, платіжний баланс, темпи розвитку економіки і т.д. 

А ті одиниці, які гривня зараз виграє у порівнянні з цим коридором, знаходячись на відмітці у 25 – це вплив притоку інвестицій. Тому зараз, коли цей спекулятивний фактор у вигляді інвестицій відходить і мінімізується, то і гривня дуже швидко знеціниться до свого економічно обґрунтованого рівня.

В усьому іншому ситуація залежатиме від двох факторів – зовнішнього і внутрішнього. Зовнішній фактор –  це наскільки драматичним буде розвиток нинішньої економічної кризи, наскільки вона увійде у свою гостру фазу. Другий момент – це якість та ефективність реакцій нашої влади на зовнішню кризу.

Якщо вона динамічно розгортатиметься, на нас очікуватиме вихід на наступний курсовий коридор – 28-30. І якщо влада при цьому не буде вживати ефективних заходів щодо мінімізації зовнішніх кризових впливів, або ж навпаки – буде робити якісь необдумані кроки, то курс може вилетіти за відмітку 30. Наприклад, якщо активізується ризик ПриватБанку, почнеться криза у сегменті державних банків.

Максимальний орієнтир по девальвації, який можна взяти з абсолютно об’єктивних даних – стрес-тестування, які проводив Нацбанк для комерційних банків України, це курсові моделі 36 і 40.

Тобто, якщо Національний банк вкладав ці значення у стрес-тести, відповідно, він вважає, що максимальна глибина курсового шоку може знаходитися в діапазоні від 36 до 40. Але цей варіант можливий лише при поєднанні всіх максимально негативних факторів – від фінансової до внутрішньополітичної кризи, тощо. Такий собі "парад планет".

Люди потроху піддаються фінансовій паніці й біжать до обмінників купувати долари/євро. Можливо, хтось намагається забрати свої гривневі депозити. До чого це може призвести?

Андрій Блінов:

"Це традиційна поведінка людей. Свого часу і НБУ, і банки розробили комплекс заходів, направлених на період входження у кризу – саме такі гострі фази, які часто супроводжуються панікою.

І варто пам'ятати, що більшість депозитів в українських банках, які є гривневими, неможливо розривати або ж можливо лише за умов значних санкцій. Відповідно, я впевнений, що абсолютна більшість вкладників буде чекати ці депозити, принаймні до завершення їхнього терміну. 

До того ж, різниця між ставками в доларах і в гривні є серйозною, тому що більшість старих депозитів у гривні ще мають рівень ставок 15-18%, і відповідно це дозволяє мати досить серйозний люфт у порівнянні з нульовою дохідністю доларів, чи тим більше євро. Тому на певний період може пригальмуватися приплив нових гривневих депозитів, але розрив старих договорів – я не думаю, що це буде масове явище.

Що стосується обмінників, тут психологію не зміниш. Коли почалася криза у Китаї, суспільство досить спокійно на це реагувало. Можливо тому, що були заяви зі сторони влади, які пояснювали, що це здебільшого пов’язано із пандемічною ситуацією, і це не буде тривалим.

Втім, так чи інакше, ми бачимо, що це стало тригером більш серйозних процесів, які вже вилилися зокрема у зниження дохідності американських облігацій, зниження індексів по усьому світу, потім – у падіння нафти. Це показує, що це, швидше за все, класична криза, і, відповідно, найближчі 2-3 місяці будуть мати гостру фазу у світовій економіці, що відповідно вплине і на Україну". 

Дмитро Боярчук:

"Це додатковий тиск на валюту. Але депозити у нас не розриваються достроково. Взагалі, Нацбанк проводив роботу по створенню систем дотримання певних критеріїв ризиковості. Проводять стрес-тести, як це все буде відбуватися у випадку коливання, у випадку відтоку валюти.

Я думаю, що з цього боку буде додатковий тиск, але не вважав би, що у даній ситуації населення – це основний ризик. Тим більше, що у нас по телевізору: основні канали дуже дружні до нинішньої влади, вони намагаються розповідати як все добре і позитивно, і не особливо нагнітають ситуацію. А опозиційним каналам, на кшталт 5 каналу – то я думаю, що у них не дуже широка аудиторія".

Олексій Кущ:

"Для мене найнебезпечніший момент, який зараз може бути – це криза у сегменті державних банків, у яких зараз зберігається близько 300 млрд гривень вкладів населення. Просто криза 2008 року була амортизована банками з іноземним капіталом, криза 2014-2015 років була амортизована банками з українським капіталом.

Зараз 60% банківської системи знаходиться у кількох державних банках. Тому, на жаль, хочемо ми того чи ні, майбутня фінансова криза, якщо вона виникне у нашій банківській системі, епіцентр її буде знаходитися у ядрі державних банків".

Яким чином влада може стримати паніку. І чи варто намагатися утримувати гривню на сталому рівні, чи варто "відпустити" курс?

Андрій Блінов:

"Політика НБУ, судячи із заяв, є чіткою: обмінний курс є пливучим. Відповідно, Нацбанк досить активно викуповував валюту у резерви. Близько 8 млрд було закуплено минулого року. Зрозуміло, тепер, чому був досить таки сильний приплив валюти на наш ринок – це часто відбувається перед кризами, і досить сильним тиском на валюти сировинних країн. Укріплювалася не лише гривня, а і той самий рубль, і ще кілька валют по всьому світу. Відповідно, нинішня криза у сировинних країн буде традиційно вести до їхнього послаблення.

Центральний банк за правилом проводить інтервенції й пом’якшує коливання на ринку. Тому зниження обмінного курсу гривні, я думаю воно буде сильно не стримуватися, а більш правильний термін – пом’якшуватися. Хоча НБУ заявляв, що з 2015 року тренд він змінювати не буде – якщо попит на валюту буде більшим, ніж пропозиція, то обмінний курс буде знижуватися. Інша справа, що курс, швидше за все, буде змінюватися більш-менш помірно, тому що НБУ проводитиме інтервенцію".

Дмитро Боярчук:

"Я думаю, що рано чи пізно паніка до нас дійде, але вона – це не основний ризик. Її дуже легко затискають, затискаючи ліквідність банків, обмежуючи якісь операції. Це легко робиться за один день. Це — контрольований фактор. А от ситуацію на зовнішніх ринках, якщо у вас обвалиться валютний виторг, а інвестори мало того, що не заходять, так ще й починають виходити – з цим уже буде важко.

Мені здається, з тими тенденціями світового ринку, що ми наразі маємо, іншого варанту крім девальвації гривні немає. Якщо, скажімо, до цього понеділка ще була якась надія, що буде якийсь легкий варіант. Але оскільки вже дійшло до ресурсних ринків, до нафти...удар уже є. Питання в тому, наскільки він буде глибоким і скільки все це триватиме".

Олексій Кущ:

"Тут дуже пряма паралель ситуацій, як у Нових Санжарах із коронавірусом. Чого бояться люди? Вони бояться не так самого вірусу, як своєї незахищеності та невміння влади реагувати на кризові ситуації. Точно так само з глобальною фінансовою кризою. Після 90-х, 2008, 2015 років – наших людей вже не налякаєш просто фінансовою кризою. Єдине – вони хочуть чути від влади чесну позицію з приводу ситуації в економіці та бачити ефективність цієї влади, а ефективність влади має проявлятися у поступовому застосуванні антикризової програми, яка має розвертатися по кількох глобальних напрямках: соціальна політика, економічна політика, фінансова, іт.д.

Один із перших варіантів, які можна застосувати – перегляд питання про нову реструктуризацію боргів. Зараз максимально зручний момент, аби активувати цю модель – глобальна криза, можливо дефолт кількох країн. І це привід почати розмову про нову реструктуризацію.

Все одно нам ніхто зараз позичати грошей ззовні не буде, а реструктуризація передбачає відстрочку наших внутрішніх/зовнішніх боргів на 25-30 років з відсотковою ставкою на рівні 3-4 %. У будь-якому випадку, вивільнені ресурси, які закладені у бюджеті на виплату зовнішніх боргів, їх можна направити з однієї сторони на стимулювання економіки, з іншої – на посилення соціальних систем.

Це, ймовірно, єдиний ефективний антикризовий крок, який нині може зробити керівництво країни. все інше – розробка якісної промислової політики, застосування якихось фіскальних стимулювальних механізмів – все це може позитивно сприйнятися людьми та бізнесом, але ефект від цього ми побачимо мінімум за пів року.

А нам потрібні кроки, які зараз могли б дати потужний фінансовий імпульс, і таким кроком може бути лише реструктуризація, яка дозволить нам вивільнити кілька сотень мільярдів гривень бюджетних ресурсів, і направити їх в економіку, для стимулювання малого та середнього бізнесу та у соціальну сферу, для стабілізації ситуації у медицині, освіті й т.д.

Зараз є привід – відкривається історичне вікно для того, аби цю реструктуризацію провести. Для цього потрібно просто підвищити суб’єктність міністерства фінансів, уряду, і президенту проявити політичну волю".

Всі говорять про насування нової економічної кризи? Від чого будуть залежати її масштаби та яких наслідків варто очікувати?

Андрій Блінов:

"Криза вже насунулася. Ми зараз вже у другій фазі, найбільш неприємній, коли все починає падати та, як правило, якщо це криза класична, вона триватиме 2-3 місяці. Кілька нинішніх аспектів може говорити про те, що будуть певні відмінності.

Перший – це те, що вона спричинена коронавірусом у Китаї. А коли економіка Китаю зростатиме не на 6-7%, а на 3-4%, питання, як на це відреагує світова економіка та світовий порядок.

Другий аспект це те, що світові ринки ще ніколи раніше не входили з такими низькими відсотковими ставками, всуціль до від’ємних дохідностей. Відповідно, це накладає особливості, яких світова економіка ще не бачила. Центральні банки більшості провідних країн обмежені маневром з їхніми базовими відсотковими ставками, з обліковими ставками, і це є проблемою та серйозним викликом саме з точки зору окремих національних урядів і центробанків.

Ми можемо говорити, що в першу чергу постраждають туристичні оператори та авіакомпанії – вже бачимо перші банкрутства. Зрозуміло, що окремі галузі виявляються у дамках – такі собі щасливі вигодо-добувачі від кризи. Це, зокрема, фармацевти. А, як правило, як усе це відбувається на ринках – індекси акцій, сировинні аспекти – те що ми зараз спостерігаємо, ну і третій етап, коли від трендів та ринків це перейде до реального виробництва, відбуватиметься скорочення робочих місць, відповідно в деяких країнах збільшиться суттєво безробіття.

Відповідно, це матиме певні наслідки для світової економіки, які будуть виднітися ще протягом року-двох, як кола на воді – все, як у класичній кризі, хіба що я б акцентував на тих двох особливостях – коронавірус та вкрай низькі базові відсоткові ставки".

Дмитро Боярчук:

"Ми вже знаходимося у ситуації світової економічної кризи. Я не можу оцінити масштаб, адже це безпрецедентно – криза спровокована коронавірусом. Ми можемо говорити, що у нього низька смертність, але весь Західний світ, принаймні на рівні урядів, панікує. Як з цим боротися – ніхто просто не знає.

Простий приклад – нині багато компаній відпускають людей працювати з дому. Це означає, що попит на бензин, а відповідно на нафту у світі буде падати. Якщо коронавірус буде поширюватися, а судячи з його властивостей, і методів стримання – це обмеження руху, це може тривати місяці. Мільйони людей не їздять на роботу, попит на нафту падає.

Нафти стільки у світі не потрібно, люди не літають у таких обсягах – для нафтового ринку це дуже серйозний удар. Нафтовий ринок падає, Металургійні ринки падають, відповідно у нас падають продажі на досить тривалий час – це очевидні наслідки. Не очевидні наслідки – це те, що, наприклад, обвалилися ринки світові.

Це означає, що у багатьох компаній зараз з’являться дірки у балансі. Ми дізнаємося, наскільки це великі дірки та наслідки по результатах якоїсь квартальної звітності, тобто, ще не скоро. Зараз по усьому світу будуть заливати ліквідність, натискати на різні фінансові інструменти, щоби все це не призводило до серйозних банкрутств.

Криза – не те що можлива, вона вже тут. Вже на ринках, вже існує і вже йде до нас. Коли дійде – не можу сказати. Можливо, тиждень, два або місяць. Втім, дійде неодмінно і у цих умовах очікувати, що ми залишимося якимось спокійним острівцем – це занадто оптимістично".

Олексій Кущ:

"Зараз ми маємо справу із кризою пропозиції. Кризу попиту з точки зору монетарних інструментів лікувати дуже складно. В основі кризи пропозиції – старий технологічний уклад і болісний перехід до нового технологічного укладу. Цей шостий технологічний уклад, який зараз зароджується, ніяк не може перейти у стадію активного росту – він дуже болісно вилуплюється зі свого яйця.

Зараз глибина монетарного маневру ключових центральних банків світу дуже звужена. Європа – вже не нульових ставках, якщо не від’ємних. Знижувати далі – це йти у незвідані сферу від’ємних відсоткових ставок.

Така криза може бути досить розтягнутою у часі, втім менш яскраво вираженою. Зараз такого яскраво вираженого мінуса падіння світової економіки. як у 2008, наприклад, може і не бути. Статистично, світова економіка може навіть рости, на невелику статистичну похибку.

При цьому маємо так званий розмитий контур переходу від одного циклу до іншого – тобто, він буде відбуватися не за допомогою рецесії, тобто падіння, а за допомогою стагнації – вкрай повільних темпів зростання. І ця стагнація може розтягнутися на кілька років, поки не запрацює цей новий технологічний уклад. Зараз питання в тому, наскільки світова економіка повзе до цієї стагнації. Ми бачимо негативну динаміку, але також бачимо конвульсивні спроби повернутися у попередній діловий цикл і продовжити його.

Вірогідність того, що світова економіка повернеться у шкарлупу цього нинішнього ділового циклу все ще є. Найближчі місяці будуть вирішальними. Чи з кінцями зруйнується нинішній цикл і почне будуватися новий, чи конвульсивний період продовжиться ще на кілька місяців".

10 березня НБУ вийшов на міжбанківський ринок з продажем валюти. За перші 30 хвилин регулятор продав близько $150 млн. Чи виправдані такі дії нацбанку і чи варто утримувати гривню таким ресурсом?

Олексій Кущ:

"По суті, іншого варіанту у НБУ зараз немає. Тут питання стратегії – він зрізає так звані курсові горби, пікові точки. Питання у тому, яка мета у Нацбанку – якщо це зрізання оцих пікових точок, то це правильно.

Якщо ціль – просто зупинити курс на межі 25, то це не правильно, але думаю вірогідність першого варіанту набагато вища. Багато хто зараз буде критикувати НБУ і говорити, що не потрібно витрачати резерви, і варто дати курсу відкотитися на 27 - 28.

Але тут варто розуміти, що у нас дуже сильна волатильність на валютному ринку. інерційність, і курс має дуже серйозний психологічний вплив на суб’єктів економіки, населення. Тому, щоб курс утримати на показнику 27-28, його потрібно починати стримувати на позначці у 25, що власне і робить зараз Нацбанк".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"