Копійчана справа. Чому монета в 10 гривень може прискорити інфляцію

По суті, Нацбанк лише продовжив ребрендинг національної валюти, який реалізується у форматі зміни дизайну вже випущених купюр. Першою такою "ребрендоластівкою" став випуск нових купюр номіналом сто гривень, які спочатку були з підозрою сприйняті в масах, оскільки занадто вже "европодібно" вони виглядали.
Якщо поглянути на проблематику обігу купюр малих номіналів, то, як це не парадоксально, вимальовуються різні глибини "грошової ініціації". Є поверхневий аналіз. Економічний аспект. Глибинний і навіть історико-культурний. Спробуємо розглянути їх усі.

При поверхневому погляді на дану проблематику можна помітити схожість зароджування нової моделі гривневого обігу з ... японською.

В ЄС, як відомо, існують лише євромонети номіналом один і два євро, але європейську валютну систему засновано на вкрай низьких інфляційних процесах, і внаслідок цього знецінення номіналів відбувається дуже повільно. З цієї ж причини європейці практично зберегли в обігу і "евромонети".

Американська валютна система грунтується на непорушному авторитеті "баксу", і тому "зелений" повинен знаходитися в обігу переважно у вигляді банкнот з портретами мертвих президентів або "масона" Бенджаміна Франкліна. Монети номіналом в один долар випускаються штатами лише наче викрутаси та "випендрьож". Наприклад, так звані "президентські" долари чи долари Сакагавея, які ще називають "золотистими" доларами, так як вони виготовлені з міді і вкриті марганцевої латунню, що надає їм золотистий відтінок. Як відомо, індіанка з племені шошонів Сакагавея була провідником першої експедиції Льюїса і Кларка, які перетнули США зі сходу на захід і назад. Окрім того, в останні десятиріччя у США спостерігаються помірні темпи інфляції, і це також впливає на міцність доларових номіналів.

Україна своєю "номінальною" історією чимось нагадує Японію. У цій країні в свій час спостерігалася досить висока післявоєнна інфляція, в результаті чого курс єни на чорному ринку доходив до 900 єн за долар. У 1949 р. був закріплений паритет єни до долара у розмірі 360 єн за один бакс. Далі, в результаті ефективних економічних реформ та стимулюючої монетарної політики, єна почала повільно, але впевнено ревальвувати, в результаті чого, в останні роки, практично застигла на позначці 100 єн за долар. На сьогоднішній день в обігу перебувають монети номіналом від 1 до 500 єн і купюри від тисячі до десяти тисяч єн. Таким чином, в кишенях у японців бовтаються монети, еквівалентом до п'яти доларів (якщо брати до уваги найбільшу монету в 500 ієн). Тобто за пару монет можна пообідати суші в Осаці чи Токіо. Доларовий еквівалент випущених купюр стартує з десяти доларів і закінчується сотнею. Саме тому, при всіх відмінностях, запропонована в Україні модель грошового обігу досить схожа на японську. Відтепер за пару монет можна буде випити чашечку кави в "генделиках" чи скуштувати київську перепічку. Очевидно, що якщо НБУ не вдасться взяти інфляцію під жорсткий контроль, витіснення "паперових" грошей металевими може бути продовжено.

І цьому сприятиме економічний аспект.

На даний момент, в Україні, за даними НБУ, знаходиться в обігу 12,2 млрд штук монет різного номіналу, загальною номінальною вартістю - 1,9 млрд грн.

Таким чином, на одного мешканця припадає, приблизно, по 276 монет різного номіналу. За структурою обігу, станом на 2016-й рік, випущено 2437 млн штук монет номіналом "одна копійка", 1396 млн штук - номіналом "дві копійки", 1713 млн штук - номіналом "п'ять копійок", 3589 млн штук - "десять копійок", 1529 млн штук - "двадцять п'ять копійок", 1118 млн штук - "п'ятдесят копійок" і 458 млн штук монет номіналом "одна гривня".

Тепер розглянемо таке поняття як "сеньйораж", під яким мається на увазі прибуток емітента грошей (світові центральні банки, у тому числі і наш НБУ, а також ФРС США). Прибуток, який розраховується як різниця між собівартістю виготовлення банкнот/монет, включаючи витрати на їх обіг і номіналом випущених в обіг грошових знаків.

Чим вище номінал, тим більше емісійного доходу отримує центральний банк.

На даний момент випуск монет номіналом одна, дві, п'ять, десять і двадцять п'ять копійок збитковий для НБУ. Перший прибуток з'являється лише при карбуванні четвертачков і напівгривеників. Найбільший "сеньйораж" спостерігається при випуску одногривневих монет: при номінальній вартості 459 млн грн, прибуток від випуску складе 370-380 млн грн.

З одного боку, перехід з купюр на монети не зовсім вигідний: собівартість виготовлення однієї купюри складає 12 копійок, а монети - 18 (у цінах 2016 року). З іншого боку, немає сенсу застосовувати дорогі елементи захисту для банкнот номіналом 1-10 гривень, в той же час монети підробити практично неможливо. Окрім того, монети значно довговічніші в обігу через технології їх виготовлення, тобто витрати на вилучення зношених банкнот та їх заміну новими у разі переходу на "метал" повинні істотно скоротитися.

Одна з проблем, яку необхідно вирішити - це перепрошивка існуючої платіжної інфраструктури, адже автомати видачі жетонів у метро розраховані на купюри, а не монети, так само термінали в тій же системі "приват-24" не приймають "залізні гроші", а округляти транзакцію до 20 гривень буде якось "не вдобно".

Необхідно відмітити, що інфляція і девальвація - це універсальна ерозія, яка роз'їдає не тільки доходи простих українців, але й паперові банкноти, так що їх заміна на більш міцний матеріал - закономірний процес.

Найближчим часом ми будемо спостерігати два протилежних процеси: витіснення "дрібних грошей" і заміну паперових грошей невеликих номіналів на металеві.

Що стосується "простору заміни", то на сьогоднішній день в обігу знаходиться приблизно 2,6 млрд штук банкнот на загальну суму до 300 млрд грн, з них: 445,4 млн штук - номіналом одна гривня, 258,5 млн штук - дві гривні, 183 млн штук - п'ять гривень та 155,8 млн штук - номіналом десять гривень. Саме цю грошову масу і будуть поступово витісняти монетами аналогічного номіналу. За найскромнішими підрахунками, цей процес може розтягнутися на 5-10 років. Технологічно це виглядатиме приблизно так: інкасовані купюри не будуть повертатися в обіг, а замість них будуть вводитися вже монети. Але може бути і більш м'який варіант: заміняти монетами будуть лише старі купюри. Саме технологія заміни і може вплинути на швидкість реформи.

А тепер спробуємо зазирнути, так би мовити, "вглиб". Будь-яка грошова реформа в Україні неминуче викликає у населення умовний рефлекс, як у Павлова. І йдеться не про геніального нейрофизіолога, а про чиновника часів СРСР, який провів сумновідому грошову реформу. У людей старшого покоління на генетичному рівні відбилася рефлекторна дія: якщо держава змінює гроші, значить, їх потрібно терміново забрати з банку і поміняти на тверду валюту. Зовсім недавно заміну купюр великого номіналу на нові зразки в рамках грошової реформи було проведено в Індії. Тамтешній центробанк, бачите, занепокоєний високим рівнем тіньової економіки - 25% ВВП. Ех, не знали в Індії про українські 37% (і це за офіційними даними). В ході проведення індійської реформи були досягнуті вельми скромні результати - тіньова економіка скоротилася на кілька відсотків, у той же час, заміна банкнот спровокувала відтік коштів населення з банків і девальвацію рупії. Як ви вже здогадалися, подібні грошові реформи проводяться з допомогою заміни купюр великих номіналів. В Україні, таким чином, планується щось протилежне.

Але це не заважає нам припустити, що таким чином центральний банк тестує громадські реакції і технології проведення масштабної операції: тієї самої грошової реформи для зменшення питомої ваги тіньової економіки.

Яка, дуже ймовірно, може бути застосована в парі з озвученою днями президентом податковою амністією. Все це лише припущення, але з іншого боку: невже у Нацбанку немає зараз завдань важливіших, аніж заміна паперових грошей на металеві? Чи вся справа в безкоштовній піар-акції для керівництва, інформаційний привід, так би мовити. Адже в свій час і Сергій Тігіпко, під час перебування Главою НБУ, рекламував нові купюри, у зв'язку з чим був звинувачений політичними опонентами в особистому піарі за державний рахунок.

Ну а завершимо наш екскурс історичними і культурними алюзіями, адже з купюрами в 1,2,5 і 10 гривень з нашої нумізматики йде ціла епоха Київської Русі, Херсонес і неполіткоректний нині Богдан Хмельницький. І нові монети повинні підхопити цю естафету. І, як приклад, можна взяти євромонети, випущені Кіпром, на яких зображена пара муфлонів, кіренійський корабель (давньогрецьке судно, знайдене під водою, яке знаходиться в окупованій турками Кіренії, на північній частині острова - унікальний історичний артефакт) і помоський ідол - символ прадавньої і автохтонної культури Кіпру. Непогано б і нам застосувати щось подібне: національну тотемну тварину, древній Херсонес і символ стародавньої культури, той же трипільський "бінокль". Віктор Андрійович би схвалив....