Європа почала порятунок бізнесу: Чим це допоможе і зашкодить Україні

Вчора лідери держав-членів ЄС врешті-решт підтримали фінансовий пакет допомоги бізнесу та найманим працівникам. Він складає 540 мільярдів євро, і вступить в дію до 1 червня цього року.

Також було досягнуто домовленості переглянути довгостроковий бюджет ЄС та створити Фонд відновлення для подолання наслідків коронавірусу. Точні розміри і схеми використання якого наразі невідомі, але певні здогади можна зробити із заяв президента Євроради Шарля Мішеля.

"Цей фонд повинен орієнтуватися на сектори та географічні райони Європи, які найбільше постраждали від кризи", - оголосив посадовець. Це наштовхує на думку, що в такий спосіб євробюрократи намагаються подолати розчарування в ідеї об'єднаної Європи. Яке з'явилося в Італії та Іспанії в той момент, коли ці країни потрапили під молот пандемії, а решта європейських держав скромно самоусунулися від допомоги союзникам, активно збираючи ресурси для власних потреб.

Чи вдасться ту образу вилікувати грошима – покаже час. Тим паче, що якогось артикульованого і узгодженого плану порятунку італійської, іспанської, та інших постраждалих економік ЄС наразі немає. Над цим документом працює Європейська комісія, фахівці якої оцінюють вартість ініціативи в два трильйони євро. За чутками, комісія повинна представити свій план до 6 травня. Хоча після того, безперечно, почнеться етап тривалих узгоджень плану – як економічних, так і дипломатичних – можна не сумніватися, що до кінця року почнеться виділення і цих коштів..

Зазвичай подібні повідомлення в українських медіа супроводжуються рефреном з розряду "А ви подивіться, що робиться у нас!" – з перерахунком сфер та галузей бізнесу, які пандемія поставила на грань виживання, і до яких українська держава не поспішає із допомогою.

Втім, на ситуацію можна глянути і з дещо іншого ракурсу. Оскільки плани економічного порятунку Європи матимуть безпосереднє відношення і до української соціальної та бізнесової реальності.

Перша добра новина, на яку натякають вчорашні фінансові домовленості, полягає в тому, що чутки про смерть ЄС від коронавірусу виявились перебільшеними. Нехай зі значним запізненням, але Брюссель таки реагує на пандемію, і чим масштабнішою буде ця реакція, тим більшими будуть шанси на збереження ЄС в сьогоднішньому вигляді. Україна, схоже, не стратить свій зовнішньополітичний орієнтир.

Друга добра новина – підтримка європейської економіки у непрямий спосіб допоможе і українській промисловості. Оскільки до тієї ж Італії, яка є другим за обсягом експортно-імпортним партнером України в ЄС, українських товарів йшло на суму 2.7 мільярди доларів. І якби італійська економіка була покинута напризволяще, цей ринок мав всі шанси якщо не колапсувати, то значно звузитися.

Також можна порадіти тому факту, що українські заробітчани – як ті, що на період пандемії залишилися в Європі, так і ті, що планують туди повернутися за першої можливості, все-таки матимуть де працювати. Оскільки з "рятувальних" європейських фондів, скоріше за все, буде підтримано не тільки італійську та іспанську, але й польську економіку.

Але і погана новина: рятувати брюссельськими грішми будуть, скоріше за все, і європейський аграрний комплекс. Що автоматично поставить українських та, наприклад, польських чи іспанських агровиробників у нерівні умови. Звичайно, у нас є певні особливості в сільскогосподарській спеціалізації – але за багатьма статтями агроекспорту до ЄС ми все-таки маємо європейських конкурентів. Єдиним позитивним для нас сценарієм може бути ситуація, за якої без сезонних гастарбайтерів європейські фермери та агрохолдинги не зуміють адекватно обробити поля і просто отримають гроші "на підтримку". За таких умов двері ЄС для українських агротоварів залишаться широко відчиненими.