Чому Яценюк намагається посварити Україну з європейськими газовими компаніями

Про це повідомляє depo.ua із посиланням на "Ділову столицю".

На свята Арсеній Яценюк вирішив хоч чимось порадувати українців. Прем'єр-міністр відзвітував, що "Нафтогаз" подав до Стокгольмського арбітражу позовні вимоги про відшкодування збитків та внесення змін до транзитного контракту з Газпромом на суму понад $10 млрд.

"Таким чином, загальна сума наших позовів до Газпрому, за контрактом про закупівлю газу і контракту на транзит вже перевищила 16 млрд. доларів ", - йдеться у повідомленні Яценюка у "Фейсбуці".

Однак, дана заява викликає більше запитань, ніж відповідей. По-перше, позов про внесення змін до транзитного контракт був поданий до арбітражу ще в минулому році. І склад арбітрів у цій справі був сформований у минулому році. Так що всі розмови про новий позов - це м'яко кажучи надуманий факт. Ось тільки попередня сума вимог тоді становила $6,2 млрд. Тепер дивним чином зросла на $4 млрд. Сам факт того, що українські юристи, трохи подумавши, змогли збільшити позовні вимоги - це ніби як позитив. Проте, думається, у стокгольмських арбітрів, які ось уже півроку працюють з документами, інша думка - чому відразу не можна було порахувати і аргументувати свої вимоги, а не міняти усе вже в процесі.

Друге, це терміни. Як стало відомо зі звітності "Газпрому", Стокгольмський арбітраж відмовився об'єднувати "транзитний" позов з раніше поданим позовом щодо зміну ціни для України на газ (на 6 млрд, у сумі з яким у Арсенія Петровича і вийшли 16 млрд.) Тобто нова суперечка буде розглядатися окремо. Причому, зауважимо, тільки по першій справі рішення суду слід очікувати не раніше кінця 2016 року. Коли ж буде рішення по другій справі, особливо з урахуванням того, що українська сторона тільки зараз внесла зміни, взагалі навряд чи кому відомо.

Зобов'язавши російського монополіста оплатити нам недоотриманий транзит, суд по суті підтвердить принцип "бери або плати". Крім того, якщо "Газпрому" вдасться довести, що зниження транзиту відбулося через скорочення закупівель європейськими споживачами, то саме їх можна буде закликати в якості співвідповідачів.

І, третє, сама суть позову. Ще не відомо, за рахунок чого намалювалися ще $4 млрд., але раніше "Нафтогаз" вимагав грошей за недодання обсягів транзиту і занижений транзитний тариф. І тут все дуже цікаво. З одного боку, за контрактом "Газпром" повинен був прокачувати через українську ГТС по 110 млрд. кубів щорічно, тоді як у 2013-му прокачав близько 86 млрд куб. м, в 2014 - близько 65 млрд. З іншого боку, тариф за проходження російського газу через територію України за роки дії контракту становив 1,7-3 дол. за тис. куб. м / 100 км, тоді як в деяких країнах ЄС цей тариф досягав і 5 дол.

Здавалося б, аргументація більш-менш нормальна. Але це якщо не згадувати, що оскаржуємо ми та інші європейські країни в арбітражах з "Газпромом". А оскаржуємо ми принцип "бери або плати". Але, за логікою, зобов'язавши російського монополіста оплатити нам недоотриманий транзит, суд якраз підтвердить цей принцип. І навряд чи комусь в ЄС потрібен такий прецедент. Крім того, якщо "Газпрому" вдасться довести, що зниження транзиту відбулося через скорочення закупівель європейськими споживачами, то саме їх можна буде викликати в якості співвідповідачів.

Потрібно врахувати і такий момент: газ Європі "Газпром" продає на україно-європейському кордоні. Тобто виходячи з економічної логіки, в тариф для європейських країн вже закладена вартість транзиту через Україну. Якщо ж суд визнає, що цей газ по Україні прокачувався по дуже низькій ціні, то "Газпром" отримає повне право вимагати ці суми з європейських покупців. Адже тариф для них розраховувався виходячи з тієї вартості транзиту, яка була закладена в українському контракті.

Тобто, по суті, російський монополіст, якщо "Нафтогаз" виграє суперечку, отримає всі аргументи для того, щоб, по-перше, вимагати анулювання всіх домовленостей щодо скасування "бери і плати" - адже ми вимагаємо якраз закріпити цей принцип: або 110 млрд. кубів транзиту або гроші. А, по-друге, "Газпром" зможе вимагати у європейських споживачів доплати за раніше спожитий газ - суд, мовляв, зобов'язав доплатити Україні за транзит, ми тепер вимагатимемо це з вас. Звичайно, компанії ЄС можуть наполягати на тому, що "Газпром" отримав надприбутки через низький транзитного тарифу через Україну, тому ніхто нікому доплачувати нічого не зобов'язаний. Однак це ще один виток судових позовів, винуватицею яких за замовчуванням будуть вважати Україну.

У цьому світлі наші перспективи виграти другий позов, м'яко кажучи, туманні. Точніше, цілком реально виграти негрошову частина позову - змінити контракт, передавши права і обов'язки "Нафтогазу" за контрактом на транзит газу "Укртрансгазу", переглянути на майбутнє транзитний тариф і т.д. А ось що стосується грошової сторони питання - тут крайніми можуть виявитися європейці, які, думається, це чудово розуміють.

Тому прем'єр може розповідати навіть про 20 млрд дол. доплати. Адже це дуже вигідно з політичної точки зору - з одного боку, красивий піар, з іншого - чим нереальніше вимоги, тим вище ймовірність, що суд їх відхилить. А значить не доведеться потім виправдовуватися перед європейськими газовими компаніями.