Знову школа. Поради невролога, інфекціоніста і психолога до 1 вересня

Новий навчальний рік – це завжди стрес, початок великого навантаження на дітей і спалахи захворювань

Марія Гурська
Журналіст відділу «Життя»
Знову школа. Поради невролога, інфекціон…

 

Depo.ua поговорив із дитячим неврологом Ольгою Холодницькою, дитячим лікарем-інфекціоністом Сергієм Крамарєвим та дитячим психологом Антоніною Оксанич. 

Погляд невролога

Про адаптацію до нового навчального року, тривожні "дзвіночки" організму та психологічні причини фізичних симптомів

Як максимально підготувати нервову систему дитини до напруженого графіку навчального року?

Неможливо якимись особливими вправами або заняттями "підготувати" нервову систему до напруженого графіку навчального року. Але існують речі, які допоможуть дитині менше втомлюватися та  більше засвоювати інформації.

Перше, про що хочу сказати – це про режим дня. У дитини має бути повноцінний нічний сон – 8 – 9 годин. Деяким дітям початкової школи можна пропонувати денний сон – до 1 години.

По-друге, мають бути зручні умови для навчання:

-         школа неподалік від дому;

-         бажано, щоб уроки починалися не раніше 9.00 ранку;

-         відсутність навчання на другу зміну.

Розумове навантаження має чергуватися з активним відпочинком.

Надзвичайно важливою для дітей є організація свого робочого часу. Мабуть, кожен з нас в своєму житті відчував, коли протягом дня багато справ і вони різні за сферою діяльності: розумове навантаження – фізичне навантаження – ми встигаємо більше зробити і менше втомлюємось.

Активний відпочинок на свіжому повітрі має бути не лише у вихідні дні. Як лікар і як мама, вважаю, що програма початкової школи має бути побудована так, щоб матеріал діти засвоювали виключно в школі, а у вільний час займалися своїми улюбленими справами і вдома відпочивали.

Не можу не сказати, про створення позитивного мотиваційного стимулу до навчання. Вчителі та близькі повинні завжди бачити сильні сторони кожної дитини, говорити про її успіхи, акцентувати увагу лише на тому, що краще вдається учню робити. А з тим, що вдається складніше, просто допомагати.

Часто ми чуємо: "Не хочу до школи! Не хочу до школи!" Рідко коли дорослі замислюються та намагаються розібратися через що дитина не хоче йти до школи. Необхідно уточнювати: Тобі важко вставати зранку? У тебе конфлікт з однолітками? У тебе є складності з якимось предметом? Ти забув виконати завдання? Ти не зрозумів тему з математики? З’ясувавши, через що саме не хочеться йти до школи, необхідно проговорити чим ви можете допомогти, знайти позитивні моменти в проблемі.

Батькам буває важко знайти мотиваційний стимул для дитини. В такому випадку раджу звертатися до педагогів та професійних психологів, які допоможуть вам у цьому.

За яких "сигналів" варто йти до лікаря? Які обстеження варто пройти?

Варто звертатися до вашого сімейного лікаря або педіатра, якщо дитина скаржиться на періодичний головний біль протягом дня, безсоння або навпаки сонливість, швидку втомлюваність, біль в животі, нудоту, блювоту, запаморочення, нічні жахи, біль в м’язах, серцебиття, біль в грудній клітці та інше. Завдання лікаря – зібрати детальний анамнез, провести загально-клінічні обстеження, залучити, за необхідністю, міждисциплінарну команду спеціалістів – гастроентеролога, невролога, психіатра, клінічного психолога та ін.

Чи можуть психологічні проблеми у школі (булінг, проблеми із комунікацією з однолітками) вилитися у неврологічні проблеми? Чи часто батьки плутають симптоми поганого психоемоціного стану дитини із неврологічними проблемами і біжать із ними до лікаря?

Родичі дитини швидше помічають проблеми зі здоров’ям, ніж наявність стресового фактору

Стресовий розлад майже завжди супроводжується неврологічною або соматичною симптоматикою, про яку ми говорили вище. І в більшості випадків родичі дитини швидше помічають проблеми зі здоров’ям, ніж наявність стресового фактору.

Чи може і до яких наслідків для здоров'я призвести надто сильне завантаження дітей додатковими заняттями?

Достатньо часто надто сильне завантаження дітей може призводити до головного болю напруженого типу (ГБН).

Серед причин виникнення ГБН у дітей на першому місці стоїть: емоційне напруження пов’язане з навчанням (завантаженість уроками, незручне робоче місце тощо).

Головний біль, що виникає в дитячому віці впливає не лише на процеси навчання, але й на процеси формування психіки та поведінкових особливостей дитини, що в подальшому призводить до порушення соціальної адаптації та виникнення психогенних захворювань.

 Погляд інфекціоніста

Про те, як "підняти" імунітет дитини і чи допоможуть у цьому вітамінні комплекси

Які основні небезпеки (у плані захворювань) можуть чатувати на дитину у школі і як їм запобігти?

Перше – це інфекції, керовані засобами імунопрофілактики. З моєї точки зору, розпорядження про недопуск нещеплених дітей у школу – правильне. 

І, звісно, це інфекції які не можна попередити засобами імунопрофілактики і легко передаються контактно-побутовим шляхом у разі скупчення дітей. Це різні гострі кишкові інфекції, гострі респіраторні вірусні інфекції, грип. Є загроза таких інфекцій, адже щойно починається школа, починаються і спалахи цих хвороб.

Основна профілактика – щеплення. Дифтерія, поліомієліт, кір, у першу чергу ці три інфекції, які можуть давати епідемії, спалахи.

Зараз у нас в країні є загроза таких епідемій і спалахів, атже рівень щепленості у нас невисокий. Треба – 95%, а, наприклад, по тому ж самому поліомієліту у нас – 70%, по дифтерії – трохи більше 50%. Діти обов’язково мають бути щепленими.

Багато батьків із початком нового навчального року починають годувати своїх дітей різними вітамінними комплексами, що, на їх думку, має "піднімати"  імунітет...

Це нічого не дає. Річ у тім, що весь світ живе на засадах доказової медицини. І жоден метод доказової  медицини подібне не довів. Тобто, усілякі вітаміни та імуномодулятори не попереджають різні інфекції. Це не має сенсу.

Коли дитину просто так починають годувати вітаміном С, абощо, щоб вона не захворіла - це не тільки неправильно, але і може завдати їй шкоди. 

Кожні ліки можуть мати побічні ефекти, в тому числі і аскорбінова кислота.

Погляд психолога

Про важливість уміння слухати, побудову довірчих стосунків між батьками та дітьми, соціалізацію і реакцію на конфлікти

Як батькам допомогти своїй дитині розпочати навчальний рік з мінімальним стресом?

Дитину потрібно налаштовувати через цікавість та позитив. Якщо ми говоримо про перший клас, то тут важливо детально розповісти дитині, що таке школа, як буде проходити навчання, що буде після школи, розповісти дитині, як зміниться її статус. Варто "зіграти" на тому, що будь-якій дитині хочеться бути дорослою і пояснити, як зміняться його зобов’язання, якісь свободи, відповідальність, можливість вибору. 

Як зрозуміти, що у дитини в школі не все гаразд із однолітками? Як допомогти школяреві соціалізуватися?

Найважливіше – довірчі стосунки дитини із батьками.  Це той місточок, який допомагає дитині отримувати підтримку від батьків. Батьки ж, маючи такі стосунки із дитиною, можуть розраховувати на отримання достатньої кількості інформації про її життя, оточення, проблеми.

Особливо важливо для батьків навчитися слухати свою дитину, і не робити це заради контролю. Тобто, часто дитина приходить із школи, і батьки починають "спілкуватися": "Ну, розповідай, що отримав/ла". Потрібно проявляти емпатію і підтримувати.

Варто питати: "Як ти себе почуваєш"?. Про новини, про друзів, про найцікавіші моменти за день.

І потрібно слухати: не коментувати, не виправляти, не давати одразу ж якісь поради. Останнє особливо стосується підлітків – їм взагалі не варто нічого радити без їх прохання. 

Одне з головних правил, і це стосується не лише школи – потрібно завжди бути на стороні дитини. У радянські часи це все було дуже перекручено. Тож що б не сталося, дитину потрібно спробувати зрозуміти, і від цього уже відштовхуватися. Це також питання укріплення довіри.

Особливо важливо це у підлітковому віці, коли діти починають якісь речі активно приховувати від батьків. Довіра дозволить не пропустити якісь критичні моменти.

Дітям у початковій школі можна допомогти знайти собі одного друга/подругу. Познайомтесь з іншими батьками, домовтеся зустрітися разом із дітьми поза школою. Організуйте їм цікаве дозвілля, спонукайте більше спілкуватися. 

Якщо ж проблеми виникають у вже складеному колективі, то потрібно говорити і вирішувати питання із класним керівником. Налагоджувати добрі стосунки у класі – його завдання.  Якщо силами батьків, дитини і вчителя розібратися не вдається, то варто звернутися до психолога. 

Як зрозуміти, що дитині потрібно до психолога?

Якщо у вашої дитини поганий сон, вона бачить нічні жахи, кричить уві сні.  Якщо у неї часто бувають випадки енурезу, розлади травлення, нудота. Це може бути психосоматичні симптоми, якщо фізично дитина здорова (у першу чергу потрібно перевіритися у лікарів). Це особливо тривожний дзвіночок, якщо ви відчуваєте, що не можете зрозуміти свою дитину, якщо відбувається затяжний конфлікт у школі або родині.

Коли дитину потрібно переводити у іншу школу? 

Якщо не вдається вирішити конфлікт із класним керівником і вищим керівництвом, якщо вчителі у школі відхрещуються від проблем дитини. Якщо конфлікт триває більше кількох місяців, не вирішується, і дитина від цього страждає, варто переводити. 

Важливо бути у контакті з дитиною. Питати про її почуття, страхи, сподівання. Якщо дитина боїться йти в нову школу, має проблеми із комунікацією, надто сором’язлива та не впевнена у собі, варто звернутися до психолога. 

Як варіант – групова психологічна робота, коли діти не лише пропрацьовують власні проблеми, але і вчаться перебувати у колективі. 

Звісно, ідеально, якщо конфлікт у школі вдається вирішити. Тоді дитина отримує позитивний досвід того, що із проблемами можна впоратися.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme