ЗНО з англійської: Чому аудіювання перетворилося на скандал

Зокрема, іспит називають експериментом над дітьми і закликають провести його повторно. Стверджують: найвищий бал отримають діти, яким просто пощастило з аудіоапаратурою. Але є й такі, які з завданням впоралися і вважають аудіозапис цілком адекватним.

На скандал відреагував і поліглот Іван Бобров, який дав коментар "Голосу столиці". В якості запису та промові він проблем не побачив. Але дійшов висновку, що успішно скласти даний іспит може лише дитина, яка "3-5 років регулярно слухає живу англійську (НЕ в школі!); - дивиться фільми / серіали; - цілеспрямовано вчить мову 10+ годин / тиждень "на слух".

Екс-голова УЦОЯО Ігор Лікарчук відзначив, що вважає включення аудіювання до іспиту помилкою. Більше того, раніше активно протистояв такій ініціативі.

"Про те, що аудіювання накриється мокрим рядном я застерігав публічно місяців п'ять тому. Не можна проводити стандартний тест у різних технічних умовах (...) У 2014 році на мене пристойно тиснули запровадити аудіювання. Я висунув умову: в кожну аудиторію потрібно придбати в одного постачальника однакову звуковідтворювальну апаратуру. Мені сказали, що грошей немає. Я відповів, що аудіювання не буде... І його не було", - написав Лікарчук у Facebook.

В Українському центрі оцінювання якості освіти вже дали пояснення: тест у такому форматі проводився вперше, тож аудіювання виявилося дійсно складним.

"Надходять скарги щодо поганого звучання аудіозаписів під час організації тестування в окремих пунктах (...) Заяви та зібрані матеріали щодо них спрямовані на розгляд до регламентних комісій відповідних регіональних центрів оцінювання якості освіти (...) Деякі учасники також скаржаться на вимову одного з дикторів, що начитували завдання тесту. Слід зазначити, що вимова дикторів дійсно була різна - це необхідна вимога, аби створити завдання різної складності для учасників тестування. Адже одна з компетентностей, які має отримати випускник школи вивчаючи англійську, - це розуміння іноземців, що спілкуються з різним темпом та з різною вимовою", - коментують в УЦОЯО.

Пояснюють, що максимальний бал (200) отримає випускник, який набере найбільшу кількість правильних відповідей з усіх учасників. А з цього випливає, що завдання, які виконати взагалі нереально, на загальну картину результатів ніяк не вплинуть.

"Члени фахових предметних комісій із затвердження ключів при УЦОЯО докладно вивчають зміст кожного тестового завдання й визначають можливість використання результатів його виконання в загальному результаті учасників. А експертна комісія при УЦОЯО з визначення порогу "склав/не склав" також ретельно вивчає завдання тесту, його характеристики й лише після цього встановлює поріг", - коментують у центрі.

Додають, що після такого аналізу результати деяких завдань можуть взагалі не враховувати.

Ситуацію прокомендувала очільниця МОН Лілія Гриневич.

"Зараз ми маємо 65 апеляційних заяв (...) Аудіювання у нас відбулося вперше, і це дуже важлива частина. Адже якщо ви дійсно знаєте мову, то ви повинні розуміти цю мову на слух. Ви повинні розуміти носіїв мови. Тексти начитані носіями мови. Було три фрагменти різної складності, так само і люди говорять з різним акцентом у різних країнах і з різними темпами (...) Відгуки теж різні: є обурення, а є люди, які дивуються, мовляв, аудіювання було нормальне", – зазначила міністр у "Сніданку з 1+1".

Наразі ж варто дочекатися аналізу результатів тестового етапу. Адже якщо найвищий бал отримують, наприклад, випускники з однієї аудиторії, ситуацію і справді можна буде пояснити якістю апратури. Втім, може виявитися, що проблема і справді у вкрай різному рівні підготовки учнів різних шкіл. Тож даний прецедент може актуалізувати дилему: чи може випускний іспит рівнятися на тих, хто вивчає іноземну мову, в тому числі, у вільний час, вкладаючи у це купу додаткових ресурсів.