ЗНО-2017: Чому російська мова повертає позиції в Україні

Зовнішнє незалежне оцінювання 2017 вже стало історією. Пора аналізувати результати.

Для початку подивимося, наскільки популярною серед іноземних мов є російська. Відкриваємо таблицю показника явки ЗНО з української та чотирьох іноземних мов.

Зеленим виділені регіони, де російська посідає друге, після англійської, місце серед іноземних мов. Червоним – останнє, гірше навіть за іспанську. Порівнюємо із 2016 роком.

Повним аутсайдером російська як була, так і залишилася лише на Львівщині. (Причина проста – іспанську вивчають тільки у містах, тому інші галицькі регіони не змогли набрати стільки ж іспаномовних ЗНОшників, скільки набралося російських.)

Кількість російської мови в ЗНО, як це не дивно, збільшилася. Миколаївська, Одеська, Харківська, Чернігівська області – 2016 року кількість російської мови там програвала німецькій, тепер же мови помінялися місцями. В Київській області російська рік тому випереджала німецьку всього на двох ЗНОшників, цього – на 45.

В сумі російська мова серйозно додала. Минулого року німецька "виграла" у російської мало не удвічі – 2582 проти 1484. Цього року російську вибрало 2654, проти 2311 у німецької.

Далі розглянемо вибір мови, якою учасники зовнішнього незалежного оцінювання виявили бажання отримати завдання сертифікаційної роботи (українська та російська мови):

Історія України: 93,86 – 5,66

Географія: 93,33 – 6,27

Біологія: 91,87 – 7,70

Хімія: 90,52 – 9,20

Математика: 87,87 – 11,64

Фізика: 86,55 – 13,09

Як бачимо, технічні науки гірше викладаються українською, ніж гуманітарні та природничі. Фізику вирішив здавати російською кожен сьомий учасник ЗНО, тоді як історію України – кожен двадцятий.

Результати з української мови за регіонами.

В цілому ситуація залишилася такою ж, як і минулого року. Два антилідери ті самі – Закарпаття і Буковина. В топ-п'ятірці найгірших регіонів (тих, де найбільший відсоток таких, хто не пройшов тестування – менше 100 балів) Житомирщину замінила Херсонська область.

Серед лідерів (найбільший відсоток таких, що набрали 180-200 балів) теж відбулися зміни. Львівщина повернула собі звання найукраїнськішого регіону, обігнавши за рівнем знання державної мови Київ з його найвищим на всю країну рівнем шкіл. Але в цілому рівень володіння мовою за рік дещо знизився. Наприклад, третя за високими результатами Тернопільщина мала рік тому 17,68%, цього ж – 15,6%. У більшості регіонів цей показник так само знизився.

Ще одна діаграма – загальний показник рівня знання мови і статева диференціація.

Таким чином, майже 60% мають достатньо-високий рівень знань.

Дівчата, згідно із розповсюдженим стереотипом, знають мову краще за хлопців. До речі, усіх інших предметів, з яких відбувалося тестування, ситуація така сама. Тільки хімію юнаки знають краще за дівчат.

І наостанок – диференціація результатів за місцем розташування навчальних закладів.

Тут також картина цілком красномовна. Серед випускників міських шкіл українську мову знає на початковому рівні лише кожен тридцятий, в селах же – майже кожен п'ятий, тобто ушестеро більше. Така ж ситуація і з високим рівнем – 28% міських випускників проти 8% сільських.

До речі, саме через це такий великий показник тих, хто не пройшов тестування з української мови в україномовних регіонах – Рівненщина, Франківщина. Там великий відсоток складає сільське населення – із відповідним рівнем викладання. (В головних "аутсайдерських" регіонах, Закарпатській та Чернівецькій областях до фактора сільських шкіл додався ще й етнічний - там багато угорсько- та румунськомовного населення відповідно. Тому українська, м'яко кажучи, не в фаворі.)

Отже, ЗНО-2017 знову підкреслило необхідність реформування перш за все сільської освіти.