Життя поруч з COVID-19 та наукові перегони: Коли людство отримає вакцину від коронавірусу

Китайські біологи з Пекінського інституту мікробіології та епідеміології створили новий штам коронавірусу SARS-CoV-2, здатний ефективно заражати лабораторних мишей і викликати у них людські симптоми Covid-19. На них вже успішно випробували вакцину, зроблену спеціально під новий, "мишачий стан" і вона показала свою ефективність

Життя поруч з COVID-19 та наукові перего…
Фото: Shutterstock

Це чергове дослідження покликане допомогти легко і дешево прискорити перевірку вакцин, над якими сьогодні працюють сотні вчених по всьому світу.

Але як скоро ми матимемо готову вакцину від коронавірусу, яка має стати гарантією повернення до "нормального" життя та зняття усіх наявних обмежень?  І що буде, якщо її, раптом, не схвалять? Журналісти Depo.ua спробували розібратися із даними запитаннями.

Ентоні Фоучі, директор Національного інституту алергії та інфекційних хвороб США нещодавно заявив, що виготовлення і "запуск у маси" вакцини від  COVID-19 може зайняти від 12 до 18 місяців – цей термін включає  розробку, тестування та затвердження для громадського використання.  Втім, зазвичай потрібні роки, щоб отримати такий дозвіл. Для будь-якої іншої вакцини у звичайні часи такі терміни були б просто  нереальними. Втім, ситуація надзвичайна і охоплює увесь світ: економіки країн зазнають величезного тиску через пандемію та необхідність її стримувати, а отже, усі процеси спробують максимально прискорити. Щоб забезпечити якомога більший темп, розробка вакцини та допоміжних терапій для лікування COVID-19 перетворилися на наукові перегони, де перемога – це порятунок якомога більшої кількості життів.

Тож чи справді ми можемо очікувати, що вакцина проти коронавірусу буде готова до літа 2021 року?   

Як зазначив доктор Петер Хотес, декан Національної школи тропічної медицини при Медколеджі Бейлора, чиї слова наводить NYT,  "Якщо ви хочете вкластися у цей 18-місячний строк, один із способів зробити це – запустити якомога більше конячок у перегони". Уже розроблено щонайменше 254 терапії та 95 вакцин, націлених на боротьбу із Covid-19, і деякі з них, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, вже почали ранні клінічні випробування на людях-добровольцях. . 

Але незважаючи на безпрецедентно широку наукову кампанію, варто зазначити, що менше 10 відсотків препаратів, які переходять на етап клінічних випробувань, затверджуються до використання.

Традиційні вакцини проти "імунних месенджерів"

Деякі групи вакцин мають на меті спровокувати імунну відповідь у вакцинованих людей, вводячи у їх організм ослаблений або мертвий вірус SARS-CoV-2. Ці класичні підходи використовують у вакцинах проти кору , грипу , гепатиту В та вірусу вакцинії, який викликає віспу. Це ефективні, але трудомісткі і доволі доготривалі методики, які, крім іншого, вимагають від вчених ізолювати, культивувати та модифікувати живі віруси в лабораторії. Початковий процес створення вакцини може зайняти від 3 до 6 місяців, "якщо у вас є хороша тваринна модель для тестування вашого продукту", - зазначає Раул Андіно-Павловський, професор кафедри мікробіології та імунології в Каліфорнійському університеті, Сан Франциско, передає Live Science. З огляду на це, зазначена на початку матеріалу розробка китайських вчених може виглядати вельми обнадійливо.

Інші дослідницькі групи обрали менш традиційні методи, втім – більш швидкі. Як повідомляє The Wall Street Journal, перша вакцина проти COVID-19, яка перейшла на етап клінічних випробувань у США, не використовує в якості основи ослаблених або мертвих зразків вірусу SARS-CoV-2. Замість цього вакцина містить короткий сегмент генетичного матеріалу, який називають мессенджерною РНК, або мРНК, яку виготовляють у лабораторних умовах. У типовій клітці mRNA кодуються інструкції по створенню різноманітних білків. Таким чином, штучна мРНК змушує клітини будувати білок, виявлений на поверхні вірусу. Імунна система людини повинна реагувати на цей новий білок, нарощуючи арсенал антитіл, які націлюються на цей білок і чіпляються за нього,ніби залишаючи відмітку "знищити". Потім мРНК повинна розщепитися і знищитися організмом, залишаючи вакциновану людину краще підготованою для боротьби з SARS-CoV-2, якщо вона колись зіткнеться із цим вірусом.

Звучить, звісно, оптимістично, але перспективи введення вакцини подібного типу в експлуатацію на даному етапі можуть викликати сумніви: ми не можемо бути певні, що такий препарат спрацює.

Незважаючи на технологію, яка існує майже 30 років, РНК та ДНК-вакцини ще жодного разу не вийшли на рівень ефективності захисту "традиційних" варіантів, пише National Geographic . Станом на сьогодні, ні одна вакцина, побудована з генетичного матеріалу мікробів, не отримала схвалення. 

Проблеми вакцин проти коронавірусів

Розробити вакцину, яка б забезпечила імунітет і при цьому б викликала мінімум побічних ефектів – і так непросте завдання, а коронавірусна інфекція ускладнює цей процес ще більше.

Ви колись чули про вакцини до інших коронавірусів – SARS-CoV і MERS-CoV, виявлених у 2002 та 2012 роках відповідно? Їх розробили, втім, вони так і не вийшли за двері клінічних випробувань, надійшовши у громадське користування. Щоправда, не останню роль тут зіграв і брак виділених на них ресурсів, що не стане проблемою для боротьби із COVID-19 – надто вже глобальні економічні проблеми той приніс із собою.

На думку науковців, одна з речей,до якої варто ставитися з обережністю, маючи справу із коронавірусом – це можливість виникнення ADE – так званого антитілезалежного посилення, коли зв'язування вірусу з нейтралізуючими антитілами посилює його входження у клітини господаря, а іноді і його реплікацію.

Коронавірусні вакцини, розроблені для захисту домашніх тварин (у них зовсім інші штамми, які не можуть вразити людину) подекуди викликали у них аналогічні ефекти, тож існують побоювання, що вакцина-кандидат для SARS-CoV-2 може зробити те ж саме. Чи буде мати місце такий ефект у даних випадках, ймовірно, можна буде зрозуміти під час первинних досліджень на тваринах,  йдеться в статті Nature. До того ж, поки що ніхто не може сказати, чи справді нові вакцини забезпечуватимуть тривалий захист.

А якщо усі вакцини проваляться?

Це не популярний песимістичний сценарій, який, однак, має певне підгрунтя, і деякі фахівці сприймають цю перспективу вельми серйозно. Адже це вже ставалося – і не раз. Наприклад, ми досі не маємо вакцини від ВІЛ (але у ВІЛ геть інша природа і дуже висока швидкість мутацій), втім, вчені навчилися стримувати розвиток СНІД за допомогою противірусних препаратів.

"Є віруси, проти яких у нас все ще немає вакцин", – розповідає доктор Девід Набарро, професор глобального здоров'я в Імперському коледжі Лондона, передає CNN. "Ми не можемо зробити абсолютний прогноз, що вакцина з'явиться взагалі або, якщо вона з'явиться, то пройде  всі тести ефективності та безпеки. Дуже важливо, щоб усі суспільства змогли забезпечити захист від коронавірусу як від постійної загрози, бути соціально та економічно активними з вірусом у навколишньому середовищі".

Саме тому "план Б" без вакцини – важлива складова стратегії боротьби із коронавірусом. Вчені навчилися стримувати ВІЛ, і те, що було смертним вироком у 1980-ті тепер підлягає терапії, і хоча людина не лікується повністю, може жити.

Якщо вакцину все ж не вдасться розробити, життя не залишиться таким, як раніше, а повернення до "нормальності" буде вкрай довгим. І економічно, і політично довго залишатися за "залізними перегородками" буде неможливо і тоді урядам країн і громадянам доведеться впроваджувати і дотримуватися нових правил, що стануть основою іншого способу життя. 

"Надзвичайно важливо працювати над тим, щоб бути готовим до Covid", – каже Набарро, закликаючи до  "соціального договору", згідно з яким громадяни кожної країни, починаючи вести своє нормальне життя, беруть на себе особисту відповідальність за самоізоляцію, якщо вони мають відповідні симптоми або вступають у контакт з потенційно зараженим на Covid-19.

Це означає, що культура "походити в офіс із легким кашлем і незначною температурою" має завершитися. Експерти також прогнозують постійну зміну у ставленні до віддаленої роботи, коли робота з дому, принаймні на певні періоди, стане стандартним способом життя офісних працівників. Компаніям доведеться змінити графіки таким чином, аби офіси ніколи не були надто заповнені без потреби.

Крім того, для забезпечення життєдіяльності поряд із Covid-19 потрібно буде впровадити у медичні системи широку програму тестування та відстеження контактів, тощо.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"