Жертви будівельних аферистів залишаться без житла двічі

Бабусі, тітушки та намети 

Зараз біля цього будівельного майданчика у столичному районі Позняки на перетині проспекту Григоренка та вулиці Тепловозної увесь час багатолюдно. Розбиті намети декількох політичних партій, навколо – чимало молодиків характерної зовнішності та статури, які мовчки ховають обличчя під маски. Присутніх можна поділити на три групи: це «жителі» наметів, справні місцеві жителі та – молодики. Остання група найчисельніша. Пікетувальники усім своїм видом дають зрозуміти: вони тут надовго.

Чесно кажучи, вибір пікетувальниками будмайданчика виглядає дивним. Забудовник -- «Житлоінвестбуд-УКБ » - підприємство комунальне, яке з 2002 року багато та часто будує для пільгових категорій громадян.

До нього, до його керівництва, до якості роботи його бригад можна ставитись по-різному. Але – ставати йому на перешкоді означає – залишити на вулиці найнезахищеніших людей.

Втім, пікет –як водиться, з бійкою та поваленням будівельного паркану – вже відбувся як факт. Люди, що зараз сидять у наметах та вештаються навколо, вже продемонстрували, що не жартують. Декілька днів тому до будмайданчика підтяглися ці самі тітушки та багато народу, якого скликав через «Фейсбук» один з нардепів, нещодавно балотувавшийся на пост мера Києва.

Парламентар-бунтар підняв народ, пообіцявши, що тут може бути «більш, ніж гаряче». Він закликав дати відсіч, буцімто, корумпованим забудовникам, що несуть хабаря направо-наліво, скрізь відкупаються й врешті-решт будують, де хочуть. Звісно, такий заклик не міг залишитись поза увагою небайдужих киян (ми всі звикли, що у Києві увесь час будують незаконно). Купа народу, серед яких були й небайдужі, й місцеві, а більшість – спортивні хлопці у масках – паралізувала майданчик. Будівництво стало.

Велике озеро що поряд з о.Прірва, брудне, закрите, недоступне, поряд промислове виробництво

Пред'явіть документи!

Протестувальники називають дві причини, з яких вони вийшли до зеленого паркану. Перша: будівництво знищіть один з тих нечисельних куточків живої природи, які ще залишилися на Позняках. На увазі мають болото – штучну технічну водойму, на місті якої мають побудувати будинок. Буцімто, на цьому болоті гніздяться качки, у ньому бачили рибу.

Ще одна причина: забудовник не дотримався жодних законів та будує без будь-яких дозволів.

Ми вирішили розставити крапки над «І».

Дійсно, болото, де за планом має бути новобудова, полюбляють птахи. Качок там бачать чи не щодня.

Втім, об'єктивно від водойми більше клопоту та проблем, ніж користі. Вона досить глибока, але наповнена брудною мутною водою з нечистот та з ґрунтових вод. Береги вкриті чагарником, очеретом, тут і там повні сміття. Влітку над водоймою гуртуються хмари комах та комарів, що розлітаються по усьому району. Крім того, як зізнаються самі місцеві мешканці, вона страшенно смердить.

За даними гідрологів, це болото створилось у результаті виходу на поверхню ґрунтових вод. Отже офіційного статусу водойми, яка охороняється та має значення для оточуючої природи, це болото не має. Про цей факт, зокрема, свідчить лист з Інституту Генплану: «На вказаній ділянці водні об'єкти відсутні». А також – лист від КП «Плесо»: «Водні об'єкти за даною адресою на обліку не стоять». Тож, про яке глибоководне та чисте озеро, що його неодмінно треба захистити, може йти мова?
Тепер знайдемо відповідь на запитання: чи мав забудовник право починати будівництво на цьому місті, чи є в нього всі дозволи.

Як значиться на сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), для старту будівництва забудовник повинен мати Декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану в ДАБІ. Будівельна компанія таку Декларацію має. Ще один документ - дозвіл Департаменту з благоустрою КМДА на ведення робіт (так звана Карта тимчасового порушення благоустрою). Вона теж є. Нарешті, є Генплан столиці, на якому територія з болотом позначена як місце для багатоповерхового будівництва. Ця ж інформація продубльована і на Детальному плані території.

Канал поряд з о.Прірва, неймовірний сморід, білі розводи на поверхні, вихід труби з якої стікають води з-за паркану, з-під дна каналу вирвою тіче вода, на фото далі показано, канал брудний, небезпечний.

Рекет плюс жлобство

Тобто, для кіпішу немає жодних об'єктивних підстав. У чому ж тоді справа?
Як ми з ясували, пояснень може бути декілька.

Перше: рекет. Плати або задушимо!

Свіжий тренд на будівельному ринку - пікетування майданчиків великих будкомпаній, що мають солідну репутацію, будують багато років і на їх рахунку -- жодного об'єкта незавершеного будівництва.

Таким компаніям скандали дуже недоречні і вони намагаються якомога швидше урезонити бунтарів: відкупитися від них, домовитись, аби за будь-яких умов продовжити будівництво. Цим користуються вимагачі-рекетири. Звісно, що їм абсолютно не цікаві проблеми місцевих жителів, вони не збираються їх захищати.

Їх задача зовсім інша. Вони примітивно заробляють «вуличними шоу» навколо будівництва. Бо інакше, крім як штучними пікетами та бійками заробляти не вміють, вважає правозахисник, адвокат Тетяна Монтян.

Пояснення друге: скоро вибори. Привіт, електорат!

Будівельний ринок в Києві - дуже зручна тема для політиків місцевого значення, що заробляють собі бали на дешевому популізмі, переконані політологи. Він не впорядкований, не має чітких правил гри, майже кожен майданчик – з тими чи іншими проблемами. А політики і політичні сили вміло використовують скандали навколо усіх цих забудов у власних цілях. Особливо стараються ті, про кого з різних причин люди стали вже забувати. Вони-то й розгойдують ці скандали, намагаючись на гарячій темі звернути увагу на самих себе, впевнені експерти.

Саме тому й з явилось депутатське звернення в інернеті до «всіх небайдужих», коли протестувальники гуртували людей біля майданчика на Позняках, аби йти трощити паркан. Та й понині там стоять «політичні» намети. Все сходиться.

Пояснення третє. Місцеві жителі: тільки не перед вікнами!

Небайдужі місцеві бабусі присутні практично в кожному конфлікті. «Коли дозволи отримано, все йде згідно з буквою закону, можна, здавалося б, зі спокійною душею починати будівництво, але - ні. Знаходяться три - чотири незадоволених місцевих жителя, до яких тут же підключаються нездорові політичні сили або просто угрупування хуліганів -- і все. Будівництво стоїть», - розповів ЗМІ керівник відділу маркетингу однієї з найбільших будівельних компаній Євген Смирнов.

Яким би правильним та законним за фактом будівництво не було б, завжди знайдуться обурені жителі, ділиться спостереженнями представник іншої компанії, який зважив за краще залишитися неназваним. Вони приходять і від імені всієї громадськості починають кричати, що вони проти. І всі спроби з боку забудовника знайти компроміс і піти на діалог йдуть прахом. Ці виступи успішно підхоплюють професійні «протестанти» - і забудовнику нічого не залишається, як виправдовуватися (навіть якщо всі документи в порядку!) І підраховувати збитки за кожен день простою.

На думку віце-президента київської організації Національної спілки архітекторів України Георгія Духовичного, протести місцевих жителів часто-густо будуються на їх позиції: мовляв, будуйте, де хочете, тільки не в мене під вікнами. В той же час місто повинно жити, розвиватися, будуватися, життя в цивілізації накладає певні зобов'язання і обмеження, нагадує Георгій Духовичний. Втім, не всі до цього готові .
Як вважають опитані нами психологи , ця позиція пояснюється двома причинами. По-перше, люди втомилися від мегаполісу, який увесь час розбудовується. Їм вже фізично не під силу жити на будмайданчику.

По-друге, ми бачимо яскравий прояв натурального містечкового егоїзму. Мовляв, тільки не чіпайте мій виднокрай з вікна - а далі хоч трава не рости . У той же час, ці ж самі жителі, що займають подібну позицію , швидше за усе живуть в будинках, які закривають комусь шикарний вид або знаходяться на місці колишнього озера чи заливних луків.

Так чи інакше, будівництво на Позняках, у результаті якого повинні отримати квартири сім'ї, що залишилися без грошей і без даху над головою, сьогодні ризикує опинитися замороженим. А ось такий фінал в цій історії виправдати буде складно.