Жадібна вата: Чому скіфське золото досі не повернулося в Україну

Журналісти Depo.ua в двох міністерствах: юстиції та культури дізнавалися, як іде процес повернення до України легендарної колекції "Скіфське золото", яка мала б стати символом головування європейського права, а натомість залишається заручницею гібридної війни.

Нагадаємо, виставка "Крим - золотий острів у Чорному морі" (понад 500 музейних предметів) 19 січня 2014 року проходила у Рейнському крайовому музеї у німецькому Бонні. Пізніше вона відкрилася в археологічному музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Виставка тривала з 7 лютого до 31 серпня 2014 року, однак, через окупацію Росією Криму не змогла повернутися в кримські музеї.

14 грудня 2016 року суд Ніделандів постановив, що "Скіфське золото" має бути повернуто на контрольовану українською владою територію. На основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою витвори мистецтва повертають суверенній державі, яка надала ці витвори у тимчасову експозицію, а не самопроголошеній республіці, експонати з чотирьох кримських музеїв мали повернутися в Київ замість окупованого Сімферополя.

Путін заявив, що в тему "скіфського золота не втручатиметься". Однак кримські музеї вирішили залізти в пекло поперед свого батька. Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник і Національний заповідник "Херсонес Таврійський" заявили про намір судитися далі за коштовності держави, від якої вони "від'єдналися".

Кримчани, які клали з прибором на всі законні норми і правила, як тільки це почало стосуватися цінностей одразу ж згадали про закони і верещать про свої права.

Відповідь Мінюсту про перспективи повернення "Скіфського золота" оптимістичною наразі назвати важко. Наші чиновники чекають на те, який хід зроблять з окупованого Криму. Щоб знати, як і на що відповідати.

В управлінні представництва інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України, Depo.ua повідомили, що рішення суду набрало б законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Строк становить три місяці .

Кримчани до цього часу заявити про свій намір судитися далі встигли - 16 січня 2017 року, тобто через два дні після вироку, представники кримських музеїв подали заяву про апеляційне оскарження рішення Окружного суду міста Амстердам.

В Мінюсті наголошують – не апеляційну скаргу, а саме заяву про апеляційне оскарження. Вона не містить викладу аргументів, на які представники кримських музеїв посилатимуться при обґрунтуванні своєї позиції у апеляційному провадженні, а є лише формальним підтвердженням наміру останніх реалізувати своє право на оскарження рішення суду першої інстанції.

Наразі в міністерстві чекають, коли буде подано апеляційну скаргу, після чого в української сторони буде шість тижнів на підготовку та подання свого письмового заперечення.

"У зв'язку з викладеним, наразі не вбачається за можливе надати предметне роз'яснення з приводу того, якими будуть аргументи сторін у апеляційному провадженні, - відповідають в Мінюсті на питання, як далі відбиватимуть право України на свої цінності. - Разом з тим, можливо зазначити, що основним елементом правової позиції держави Україна є обґрунтування застосування положень Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності 1970 року, у тому числі положень Імплементаційного Акту, яким Конвенція була прийнята в Королівстві Нідерланди, за якими Договірні держави, а отже, і Королівство Нідерланди, визнають невід'ємне право кожної держави-учасниці цієї Конвенції класифікувати і оголошувати деякі культурні цінності невідчужуваними, які в силу цього не експортуються, а також повинні сприяти поверненню майна, яке було раніше експортоване".

Раніше міністр культури України Євген Нищук в ефірі "5 каналу" зазначав, що в 2014 році було внесено поправки в закон, щоб на час анексії або окупації, ті предмети, які знаходяться поза межами, поверталися в Україну. Це дало можливість голосу і серйозних аргументів у Нідерландах.

Іншими словами, Королівство Нідерланди, відповідно до Конвенції ЮНЕСКО може класифікувати "Скіфське золото" як цінності, котрі не можуть бути відчуженими від суверенної держави Україна, частиною якої Крим на момент вивезення вважався. Крим офіційно має статус тимчасово окупованої території, це визнано світом. Тож які ще в кримських музеїв можуть бути аргументи?

111 ТИСЯЧ ЄВРО - З УКРАЇНИ І 565 ЄВРО - З КРИМЧАН

Ще одна капость, яку кримські ватники із своєю судовою тяжбою заподіяли Криму - гроші, які Україні доведеться виплатити за зберігання "Скіфського золота". Так як воно не могло повернутися до Криму в серпні 2014 році, по закінченню виставки через те, ще Криму запекло "повертатися в рідну гавань", українські коштовності залишилися на зберіганні в Амстердамі. Потім Криму запекло "повертатися в рідну гавань" неодмінно з "Золотом", яке належить Україні, тож унікальна колекція залишилася в Нідерландах до остаточного вироку суду.

Станом на липень 2017 набігло вже 111 689, 08 євро (плюс відсотки) - за витрати, пов'язані зі зберіганням колекції, що їх було понесено Музеєм Алларда Пірсона. Чому обов'язок відшкодування покладено саме на Україну, якщо Крим окупувала Росія і через те вищевказані музейні цінності не можна повернути на місце – питання слушне, але поки що, на жаль, риторичне.

В Міністерстві культури до цього додають, що музей визначав у позові суму 304038.24 євро, але суд не задовольнив повною мірою це рішення. Тож могло бути і гірше.

"Хочу сказати, що був великий саботаж і тут, і в Нідерландах, було багато втрачено часу перед тим. Є з того вже певні висновки і зроблені певні дії. Ми перевели цей момент з виключно юридичної частини в політичну. Ми знаємо, що готується апеляція, вона буде розглядатися влітку і ми до неї готуємося. Почали говорити, чи повертатиме Україна 110 тис. євро. Я думаю, що 110 тисяч порівняно з мільйонами, де оцінюється колекція, тут навіть питань не може бути. Ми сподіваємося, що ті аргументи першого суду є непорушними і апеляція просто затягує час. Вона для того, щоб виснажувати нас, у тому числі фінансово, але ми витримаємо всі ці ситуації. Так це звичайно час і терміни, рік це звичайно триває", – зазначив Нищук в ефірі "5 каналу".

Разом із тим, з кримських музеїв на користь того ж самого музею Алларда Пірсона, за даними Мінкульту мають бути стягнені витрати, пов'язані з судовим провадженням, у розмірі 565 євро.

Україна гроші за зберігання колекції поки що не сплатила – варто усе ж таки остаточно дочекатися рішення суду.

СКІЛЬКИ КОШТУЄ СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО

Нагадаємо, що вартість самої колекції становить 10 мільйонів євро – це їхня страхова цінність станом на 27.11.2014. На території Королівства Нідерланди наразі знаходиться понад 500 музейних предметів колекції "Крим. Золотий острів у Чорному морі".

Колекція не експонується та зберігається у сховищі.

В Міністерстві культури України повідомили, що вже знають, де вона експонуватиметься по поверненню – таку честь буде надано в Національному музею історії України. А от вже після деокупації, наголошують у відомстві, буде розглянуто питання щодо повернення частини колекції артефактів до тих музеїв, де вони експонувалися раніше.

От тоді її знову і побачать в Криму нинішні кримські музейники. В тюрмі, по телевізору.