Згадати все: Головні події 2019 року, жахливі і прекрасні

За тиждень прийде новий рік і президент з телевізора традиційно казатиме, що рік, який минає, був важким, але дуже важливим. Томос, повернення полонених, саміт "нормандської четвірки", мітинги в Києві, скандал на Нацвідборі Євробачення і ще багато чого хорошого і поганого

Згадати все: Головні події 2019 року, жа…

Журналісти Depo.ua пропонують згадати найважливіші події року, що минає

СІЧЕНЬ: Томос для України і вирок для Януковича

Подієвий рік почався із заяви актора, коміка і засновника "Студії Квартал 95" Володимира Зеленського про те, що він іде у президенти. Багато хто тоді вирішив, що це просто своєрідне продовження концертної програми "Кварталу", але виявилося, що це він цілком серйозно.

Томос про автокефалію Православної церкви України

6 січня Вселенський патріарх Варфоломій у Стамбулі передав томос про автокефалію Православної Церкви України митрополиту Київському і всієї України Епіфанію. Згідно з цим документом, Вселенський патріархат проголошує створену в межах України автокефальну Церкву своєю духовною донькою з кафедрою у Києві.

Перед цим 17 квітня 2018 року президент України Петро Порошенко вперше заявив про офіційне прохання до Вселенського патріарха про надання автокефалії. Рішення надати Томос про автокефалію православній церкві в Україні було ухвалене Синодом Вселенського патріархату 11 жовтня. Російська православна церква та очільники Української православної церкви Московського патріархату відмовилися визнавати рішення Вселенського патріархату та чинили опір процесу.

Януковича засудили до 13 років

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав експрезидента Віктора Януковича винним у вчиненні державної зради та засудив заочно до 13 років позбавлення волі. При цьому суд виправдав Януковича за статтею Кримінального кодексу про посягання на територіальну цілісність та недоторканність України.

Термін покарання Януковича обраховуватиметься з моменту його затримання. Також суд постановив стягнути з Януковича на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 98 тис. 561 грн. Крім того, згідно з вироком, майно Януковича залишається під арештом.

 

ЛЮТИЙ:  Курс на НАТО і скандал на Нацвідборі Євробачення

Курс на НАТО закріплений в Конституції

7 лютого Верховна Рада України внесла до Конституції поправки, що закріпили курс на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО. Проект змін до Конституції подав у вересні 2018 року президент Петро Порошенко. Він був у Верховній Раді під час голосування у четвер й закликав депутатів підтримати проект.

Внесення поправок до Конституції не означає швидкого вступу до НАТО чи Євросоюзу, для цього ще потрібно виконати багато умов і провести необхідні реформи. Ініціативу президента пояснюють небажанням допустити реванш. Щоб наступна, можливо, більш проросійська влада не змогла відіграти назад інтеграцію в ЄС та НАТО, адже знайти для цього 300 голосів буде складно.

Україна відмовилася від участі в Євробаченні-2019

Нацвідбір-2019 був пов'язаний з кількома скандалами через те, що кандидати від України виступали на Росії, або ж допускали неоднозначні висловлювання, щодо окупованого Криму і ситуації в країні. 


Колаж: LifeStyle 24

27 лютого, після скандалу навколо співачки MARUV Національна суспільна телерадіокомпанія України повідомила, що Україна не братиме участь у конкурсі Євробачення-2019. Це сталося після того, як MARUV відмовилася підписувати договір через умови не гастролювати в РФ і представляти позицію України, а гурти Freedom Jazz та KAZKA відмовилися від участі.

БЕРЕЗЕНЬ: Вибори і припинення дружби з Росією

Перший тур президентських перегонів

31 березня відбувся перший тур виборів Президента України. Явка виборців склала 63,52 %. До другого туру вийшли Володимир Зеленський (30,24 % голосів) та Петро Порошенко (15,95 % голосів).

Україна припинила дружбу з Росією 

31 березня закінчилася дія Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією і 1 квітня він утратив чинність. 

Договір про дружбу між Україною і Росією був підписаний 1997 року. Він передбачав, що сторони "поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів", а також "будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги до суверенної рівності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою".

Документ був укладений на термін у десять років – у 2008 році його дію було автоматично продовжено. Щоб припинити дію договору, Україна мала офіційно сповістити Росію не пізніше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду – тобто до жовтня 2018 року. МЗС України зробило це у вересні.

У Кремлі порівняли ініціативу України розірвати Договір про дружбу, співробітництво та партнерство з Росією з "пострілом у собі ногу"

КВІТЕНЬ: Дебати, закон про мову і другий тур виборів

Незабутні дебати Порошенка і Зеленського


Колаж: Depo.ua

19 квітня на стадіоні "Олімпійський" у Києві о 19:00 почалися дебати кандидатів у президенти Петра Порошенка і Володимира Зеленського. Цій події передували кількаденні кпини Порошенка і Зеленського, які породили величезну кількість мемів, зокрема "Вова, не сци - сци" (через здачу аналізів, на чому наполягав Порошенко) і "стадіон так стадіон" (коли Порошенко записав відео, де погодився взяти участь у дебатах)

Читайте також - Після шоу: Чому Зеленському варто було йти на дебати на "Суспільному"

Російські паспорти для донбаських сепаратистів

24 квітня президент Росії Володимир Путін "з метою захисту прав і свобод людини і громадянина", підписав указ про спрощений порядок отримання російського громадянства для жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Згідно з указом, таке право отримують особи, які постійно проживають в ОРДЛО. Розгляд заяв про прийняття до громадянства жителів окупованого Донбасу "здійснюється в термін, що не перевищує трьох місяців" з дня подачі заяви та необхідного переліку документів.

Читайте також - Подвійне громадянство і прихисток для росіян: Що змінить новий законопроект Зеленського

Закон про державну мову

25 квітня Верховна Рада України прийняла Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Закон, що зміцнює позиції державної мови в Україні, назвали історичним рішенням і депутати, й посадовці, і прості українці у соцмережах. Закон закрив більшість білих плям щодо статусу української мови, але при цьому не обмежив права національних меншин.

Українська мова домінуватиме: у державному секторі та в органах місцевого самоврядування, в комунальному секторі та на підприємствах всіх форм власності, в громадських та інших організаціях, в освіті та науці, в медицині, у сфері послуг, в енергетиці та промисловості, в кіно та театрі, в медіа та на інтернет-сайтах, у діяльності війська та силових структур

Іноземні мови та мови національних меншин використовуються вільно: у приватному спілкуванні, релігійних обрядах, сфері вивчення іноземних мов, наукових виданнях (якщо ідеться про мови Ради Європи), назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок, культурному житті національних меншин, роботі прикордонників, правоохоронців, медиків тощо, які мають справу з людьми, які не знають української.​


Фото: УНІАН

Українською мають вільно володіти:

  • Посадовці та кандидати на посади: зокрема, президент, прем’єр, спікер та віце-спікери, міністри, керівники всіх центральних органів влади та органів Автономної республіки Крим.
  • Особи, які хочуть отримати громадянство
  • Адвокати і нотаріуси
  • Працівники патронатних служб і освітяни
  • Медики
  • Менеджмент державних та комунальних підприємств
  • Простих громадян та приватне спілкування не чіпатимуть, а посадовці – засядуть вчити мову

Громадяни України також зобов’язані володіти українською мовою на базовому рівні, однак за незнання мови для них немає жодних санкцій. Інша річ, що без іспиту з української на базовому рівні жоден іноземець чи особа без громадянства не зможе стати громадянином України. Що ж до посадовців та представників бізнесу, освіти, медицини чи сфери послуг – то їх перевірятимуть на дотримання мовного закону. В Україні діятимуть безкоштовні мовні курси для всіх охочих.

Читайте також - Мовою по "Слугах": Навіщо Коломойський і Портнов розколюють Зе-команду Бужанським

Другий тур виборів

30 квітня ЦВК оголосила результати другого туру, перемогу отримав Володимир Зеленський із результатом 73 % голосів.

ТРАВЕНЬ:  В України - новий президент і новий правопис

Перемога Зеленського

20 травня Володимир Зеленський вступив на посаду президента України. У 41 рік він став шостим президентом України.  Наступного дня він видав указ про припинення повноважень Верховної Ради України 8-го скликання і призначив позачергові вибори на 21 липня 2019 року.


Фото: УНІАН

22 травня Кабінет Міністрів схвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису. Замість "проект" тепер пишемо "проєкт", замість прес-секретар - прессекретар, нові правила української мови передбачають скорочення букви "й" у таких словах: фоє,  Соєр, Хаям, Феєрбах, префікс "пів" тепер пишемо окремо від кореня слова. "Священник" тепер пишеться з двома -нн-, як і письменник, у своїх фонетичних правах затверджується буква "ґ". 

А от индик залишився таки індиком.

Читайте також -  Нові правила української: Як спілкуватися легко і без помилок

ЧЕРВЕНЬ: Загибель Тимчука і купюра в тисячу гривень

Тимчук застрелився, коли чистив зброю


Фото: УНІАН

19 червня знайшли застреленим народного депутата України, координатора групи "Інформаційний спротив" Дмитра Тимчука. Дружина Тимчука Ганна зателефонувала в лікарню та повідомила, що її чоловік чистив зброю та випадково поранив себе. День його смерті трагічно збігся з представленням звіту Міжнародної слідчої групи (JIT) по розслідуванню катастрофи рейсу МН17, збором доказів для цієї справи Дмитро Тимчук займався останні роки.

За фактом загибелі поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 115 КК України - умисне вбивство. Розглядаються версії: нещасний випадок, необережне поводження із вогнепальною зброєю, версії кримінального характеру.

Нова купюра з найвищим номіналом

24 червня Національний банк України  повідомив, що з 25 жовтня 2019 року запроваджує в обіг банкноту номіналом 1000 гривень, на котрій розміщено портрет Володимира Вернадського.

За повідомленням Нацбанку, при рішенні про введення в обіг нової банкноти враховувалися розмір та динаміка середньої заробітної плати, кількість готівки у обігу, питома вага безготівкових розрахунків, рівень інфляції, необхідність посилення захисту банкнот.

Читайте також - Синдром звичної зради: Чому на новій гривні слід було намалювати Зеленського

ЛИПЕНЬ: Вибори в Раду, спалах кору і затримання Цемаха

Сенсаційне затримання Цемаха

4 липня стало відомо, що українські спецслужби затримали "командира ППО" бойовиків, причетного до трагедії МН17- розслідування Володимира Цемаха. Затримання провели в кінці червня глибоко в тилу на території непідконтрольного Україні Сніжного Донецької області.

 7 вересня відбувся обмін полоненими між Україною і Росією по системі "35 на 35". Серед тих, кого видала Україна, був і Цемах. Є відомості, що він повернувся на окуповану територію Донбасу. В грудні СБУ оголосила Цемаха в розшук.

Читайте також: Висока ціна Цемаха: Що саме зараз може гальмувати обмін

На виборах в Раду перемагає "Слуга народу"

21 липня відбулися парламентські вибори. До складу Верховної Ради пройшли 5 політичних партій ("Слуга народу", "Опозиційна платформа — За життя", "Європейська Солідарність", ВО "Батьківщина" та "Голос"), а також 199 депутатів, обраних за мажоритарною системою в одномандатних округах.


Фото: УНІАН

Вперше в історії незалежної України більшість у Верховній Раді отримала одна партія -  станом на липень"Слуга народу" провела у Раду 254 народних депутата. 

Три чверті народних депутатів є новачками у Раді. Кожна п'ята в Раді – жінка.

Читайте також - Ресторатор, Юзік, волонтер та інші: Хто буде пастирями "Слуги народу" у парламенті

Спалах кору в Україні

В країні вже на повну говорять про епідемію кору. В липні МОЗ повідомив, що з початку року (з 28 грудня 2018 р. до 26 липня 2019 р.) на кір захворіли 56 594 людей — 26 602 дорослих і 29 992 дитини, а від ускладнень кору померли 18 людей. Протягом спалаху, з літа 2017 року, на кір захворіли майже 115 тис. людей, 39 з яких померли.

У міністерстві закликали регіони проводити спецоперації з подолання спалаху.

СЕРПЕНЬ: Перше засідання ВР і два паради на День Незалежності

Голова українського уряду - наймолодший в світі

Олексій Гончарук, фото: УНІАН

29 серпня відбулося перше засідання Верховної Ради України IX скликання. Головою Ради обрано радника Зеленського з політичних питань Дмитра Разумкова, прем'єр-міністром — Олексія Гончарука, який став наймолодшим головою уряду в світі (щоправда, тепер в нього цей титул вже відібрали), главою СБУ — свого друга дитинства Івана Баканова.

Читайте також - Юрист і оптиміст: Хто такий Олексій Гончарук, який став прем‘єр-міністром

"Битва" парадів

24 серпня в Києві відбулося одразу кілька парадів.

Після того як президент Зеленський у відеозверненні повідомив, що традиційного військового параду на День Незалежності цього року не буде, а замість цього виділять 300 млн гривень на премії всім військовим, ветерани АТО/ООС закликали самим організувати і провести урочисту ходу. Після того, як стало зрозуміло про масштаби альтернативної ходи, на Банковій теж змінили рішення "зекономити на параді".

Зрештою в Києві пройшло паралельно два заходи. Офіційний отримав назву "Хода гідності" і відбувався на Хрещатику. Режисером дійства виступив кліпмейкер Алан Бадоєв, а крім військових в ньому взяли участь артисти.

Паралельно у Києві пройшов Марш захисників, участь у якому взяли, за різними даними, від 10 до 15 тисяч людей, в тому числі - волонтерів, громадських активістів і учасників бойових дій на Донбасі. Учасники маршу пройшли від парку Шевченка до Майдану Незалежності. Попереду колони йшли матері і дружини загиблих бійців. Люди вставали перед ними на коліно, проводжали оплесками і скандували "Дякуємо".

ВЕРЕСЕНЬ: Зняття недоторканості і повернення полонених 

Недоторканість - геть. Але трішечки пізніше

3 вересня Верховна Рада України ухвалила законопроект, що передбачає зняття недоторканності з народних депутатів з 2020 року. Суть документа зводиться до вилучення з 80 статті Конституції двох частин, у яких йдеться про гарантії депутатської недоторканності і неможливості затримати, заарештувати і притягнути нардепів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної ради.

Читайте також - "Фейкове" зняття недоторканності : Як Верховна Рада обдурила українців

Повернення українських моряків, Сенцова та інших політв'язнів

7 вересня у результаті операції по взаємному звільненню утримуваних осіб до України повернулися 22 українські моряки, 2 співробітники СБУ та 11 українських політв'язнів Кремля — Олег Сєнцов, Володимир Балух, Едем Бекіров, Павло Гриб, Микола Карп'юк, Станіслав Клих, Олександр Кольченко, Євген та Артур Панови, Олексій Сизонович та Роман Сущенко.

Читайте також - За що судили, як схопили і мучили: Все про українських в'язнів Кремля, які повернулися додому

ЖОВТЕНЬ: Мітинги через формулу Штайнмайєра і 14-годинна пресконференція Зеленського

Мітинги "Ні капітуляції!"

1 жовтня президент України Володимир Зеленський відповів на лист Мартіна Сайдіка, що Україна погоджує текст "формули Штайнмаєра", яка надає особливий статус "окремим територіям" Донбасу. Наступного дня у багатьох містах України пройшли протестні акції "Ні капітуляції!" проти імплементації Мінських угод за "формулою Штайнмаєра". Акцію повторили 6 жовтня, у десятках українських міст та закордоном.

Читайте також - "Майдан-Зе": Як, де і скільки людей протестують проти "формули Штайнмайєра"

1-5 копійок - більше не гроші

Також з 1 жовтня торгівельні точки в Україні припинили приймати монети номіналом 1, 2, 5 копійок, а 25 копійок Нацбанк почав вилучати з обігу.


Інфографіка: Depo.ua

Як повідомили у Нацбанку, монети 1, 2 та 5 копійок зрідка використовуються у розрахунках за товари та послуги і майже не повертаються з обігу до банківської системи. А їх виготовлення значно перевищує їх номінальну вартість. Держава зможе економити понад 90 млн гривень на рік завдяки зменшенню витрат регулятора на їхнє виробництво та оброблення. Заклади торгівлі, громадського харчування, транспорт та банки також виграють: вони не витрачатимуть кошти на інкасацію та обробку монет.

Читайте також - Які ще зміни нам готує Нацбанк (ІНФОГРАФІКА)

Арешт Пашинського


фото: УНІАН

7 жовтня Печерський районний суд Києва відправив під арешт колишнього народного депутата Сергія Пашинського за підозрою у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження В'ячеславу Хімікусу. Йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Зголом стало відомо, що він може стати фігурантом ще трьох кримінальних проваджень.

Читайте також - Російська контрабанда в "Укроборонпромі": Рябошапка розкрив деталі справи

Найдовша пресконференція у світі


Фото: www.president.gov.ua

10 жовтня президент України Володимир Зеленський провів найдовшу у світовій історії пресконференцію, що тривала понад 14 годин, під час якої надав відповіді на понад 500 запитань від майже 300 журналістів.

Читайте також - Пресмарафон Зеленського: Як це було

Арешт "Свинарчука"


фото: УНІАН

17 жовтня детективи НАБУ затримали в аеропорту фігуранта журналістського розслідування про розкрадання в оборонці, колишнього першого заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського. НАБУ підтвердило затримання за підозрою у зловживанні службовим становищем (ч.2 ст. 364 КК України). За даними ЗМІ йдеться про закупівлю автомобілів МАЗ на потреби оборонки.

Читайте також -  Пашинський – 2: За що затримали Гладковського

"Я не лох"

26 жовтня, президент Володимир Зеленський приїхав на Донбас у Золоте, щоб поспілкуватися із добровольцями, які виступають проти розведення. На місці між ним та добровольцем на ім'я Денис сталася словесна сутичка. Денис заявив, що 25 жовтня, у деяких містах України відбулися протести, після чого запитав, чи зустрінеться він з ветеранами, щоб поговорити про акції "Ні капітуляції". Зеленський відповів не у зовсій прийнятній для очільника держави манері.

"Денисе, послухай мене. Я президент цієї країни, мені 42-й рік. Я ж не лох. Я тобі прийшов і сказав: "Зброю забери". А ти не переводь розмови на акції", – сказав він.

Після цього послідував ще скандал: доброволиця Маруся Звіробій і нардепка від "Європейської солідарності" Софія Федина записали відеозвернення до Зеленського. Звіробій і Федину обурило, в якому тоні і якими словами президент спілкувався з військовими і вони вирішили дати йому, на їхню думку, достойну відповідь. Слів особливо не добирали. Згодом до Звіробій нагрянули з обшуком правоохоронці. Їй світить реальний тюремний термін за погрозу вбивством першій особі держави.

Розведення в Золотому

29 жовтня на Донбасі почалося розведення військ.  Як повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил, о 12:00 годині розпочався процес розведення з обох сторін (дзеркально) на ділянці №2 у районі населеного пункту Золоте-4 Луганської області. Це стало можливим через дотримання режиму тиші протягом останнього тижня. 

Розведення відбулося попри повідомлення добровольців, які протестують проти розведення в Золотому, що вночі були обстріли і попри те, що на лінії фронту терористи стріляють, порушуючи Мінські домовленості.

Читайте також - Президент в Золотому: Як Зеленський переграв ветеранів

"Секс-скандали" в Раді

30 журналісти спіймали народного депутата від "Слуги народу" Богдана Яременка на делікатній переписці під час роботи в сесійній залі парламенту. Сам Яременко прокоментував ситуацію, заявивши, що це він так тролив журналістів, але його продовжили цькувати і нардеп видалив свій допис та приніс вибачення всім. 11 листопада фракція "Слуга народу" на засіданні ухвалила рішення щодо переобрання голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва - раніше цю посаду обіймав Яременко.

Раніше, 2 жовтня, після розмови із загадковою "Юлею Конкурс Краси Одеса" Ілля Ківа не витримав закінчення пленарного засідання Ради й почав прямо в сесійній залі робити якісь маніпуляції із своїм статевим органом. Бахато хто вирішив, що він мастурбував, але сам Ківа наполягає, що просто "поправив х...р". 

ЛИСТОПАД: Вибухи в Балаклії і катери без унітазів

Суду "Україна проти Росії" - бути

8 листопада Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію на розгляд справи "Україна проти Росії", відхиливши всі аргументи Росії. Суд вирішив, що розглядатиме позов України проти Росії через порушення конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

"Справа бронежилетів"

11 листопада начальника Головного управління розвитку і супроводження матеріального забезпечення Збройних сил генерала-майора Дмитра Марченка арештували під заставу 76 мільйонів гривень.

Читайте також: "Зрада" чи політичне переслідування: За що арештували генерала Марченка.

Вибухи в Балаклії

15 листопада в районі військового складу в Балаклії Харківської області пролунало близько 20 вибухів. У Генштабі ЗСУ пояснили, що на зазначеній місцевості працювали сапери, які підривали нетранспортабельні боєприпаси. У повідомленні йшлось також про те, що ситуація контролюється і не загрожує життю місцевих мешканців. Однак пізніше стало відомо, що в результаті вибухів двоє військових загинули, ще четверо отримали поранення. Слідчі ДБР кваліфікували подію як недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило істотну шкоду, вчинене в умовах особливого періоду (ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу).

Повернення українських катерів

18 листопада Російська Федерація передала Україні катери Бердянськ і Нікополь, а також буксир Яни Капу, захоплені 25 листопада 2018 року в ході інциденту в Керченській протоці. Проте стало відомо, що катери і буксир росіяни розорили, познімали навіть плафони, розетки й унітази. 

Внаслідок поранення в ООС загинув командир 128-ї бригади 

19 листопада у Харківському військово-медичному клінічному центрі Північного регіону перестало битися серце командира 128-ї гірсько-штурмової бригади Євгена Коростельова. Він був на війні із 2014-го: пройшов шлях від командира взводу управління самохідної артилерійської батареї до начальника артилерії – заступника командира 25 окремої повітрянодесантної бригади. З перших днів російсько-української війни, він виконував найскладніші бойові завдання, у найбільш гарячих" точках Донбасу. У вересні 2019-го Євгена Коростельова призначили комбригом "Закарпатського легіону" — 128-ї бригади. 

12 листопада командир підірвався на міні. Підрив стався під час обходу передових позицій бригади в районі Новотроїцького Волноваського району Донецької області.

ГРУДЕНЬ: Мітинги і саміт "нормандської четвірки"

Пожежа в Одесі

4 грудня сталася пожежа у будинку Асвадурова на вулиці Троїцькій, де розташовано коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, а також Інститут морської біології НАН України та Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України . Внаслідок трагічної події загинули 16 людей

Читайте також - Загиблі у коледжі: Хто став жертвами страшної пожежі в Одесі

Мітинги "Ні капітуляції"

Напередодні саміту в Україні пройшли масові акції "Ні капітуляції", які в разі "зради" обіцяли перерости в тривалі протести. "Рух опору капітуляції" 8 грудня о 19:00 влаштовує "Варту на Банковій" – акцію громадського контролю за перебігом переговорів у Парижі.

На той же день, але з 13.00 по 18.00 і на Майдані Незалежності провели ще одну акцію "- Червоні лінії для Зеленського". Тут вже під свої прапори людей зібрали Порошенко, Вакарчук і Тимошенко. Вони опублікували групове звернення. Невдовзі стало відомо, що до "триумвірату" приєдналися ще кілька політичних сил: Всеукраїнське об’єднання "Свобода" Олег Тягнибок, Українська добровольча армія і Дмитро Ярош, Політична партія "Демократична сокира" і Юрій Гудименко та "Рух опору капітуляції".

За даними поліції, на мітинг на Банкову прийшли близько 2 тисяч людей.

Саміт "нормандської четвірки"

9 грудня відбулась зустріч в нормандському форматі глав України, Росії, Франції та Німеччини в Парижі. Путін і Зеленський вперше поговорили віч на віч. Згідно із комюніке, Мінські домовленості (Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 19 вересня 2014 року та Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) продовжують слугувати основою роботи Нормандського формату, держави – члени якого прихильні до їхньої повної імплементації.

Читайте також - Про що Україна та Росія домовилися в Парижі

12 грудня  було заарештовано основних підозрюваних у резонансному вбивстві журналіста Павла Шеремета: українських військових Яну Дугарь, Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка.


Колаж: Depo.ua

Читайте також: Заморозка Донбасу: Якими будуть наслідки "нормандського саміту"

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"