Застряглі в Ухані: Як українці можуть відсудити в держави збитки та втекти з карантину

Про те, чи матимуть українські громадяни право на компенсацію від держави чи туроператора, а також про те, чи дійсно вони будуть зобов’язані відбути двотижневий карантин, або можуть спокійно "втекти" додому без правових наслідків, Depo.ua розповів адвокат Ігор Чудовський, керуючий партнер АО "Чудовський і партнери".

Нагадаємо, карантин в Ухані було встановлено ще минулого місяця. З того часу українські громадяни, як і інші жителі та гості міста-мільйонника, опинилися в ізоляції. Тих, хто працював, відправили у вимушені відпустки, студентам довелося припинити навчання, а ті, хто був на етапі продовження робочої візи, взагалі "зависли в повітрі", опинившись навіть без паспортів.

Читайте також - Під замком, голодні, без паспорта і собаку залиште тут: З чим стикаються українці, яких досі не забрали з Китаю

Зрештою все населення Уханю тепер вимушено сидить по домівках, а студенти і не місцеві працівники – в гуртожитках. Виходити на вулицю їм дозволяється не кожен день. Коли ж вони виходять по харчі – наражаються на небезпеку підхопити вірус. Асортимент харчування наразі дуже бідний, хоч багатьом і роздають безкоштовно пакети з овочами.

Зрозуміло, що умови ці – дуже небезпечні і стресові і десятки країн вже вивезли своїх громадян з охопленого вірусом Уханя. Українці поки що тільки раз за разом пакують і розбирають валізи. Увесь цей час вони не тільки знаходяться в надважкій морально ситуації, а й терплять збитки, адже позбавлені можливості заробляти гроші. Страждає бізнес, втрачаються контракти і можливі вигоди, "горять" раніше оплачені квитки, заходи і послуги. Спортсмени і моделі, сидячи по гуртожитках на вимушеній овочевій дієті, втрачають форму (завдяки якій і заробляли на життя).

Чи зможуть українці, що застрягли в Китаї, отримати компенсацію від держави?

Багато хто з них опублікував дописи, сповнені гніву та образи на державу, яка кинула їх напризволяще. Чи зможуть вони по поверненню відсудити в держави збитки, яких зазнали через те, що вона їх так довго не евакуювала? Адвокат Чудовський, спираючись на законодавство України, коментує – навряд чи.

Відповідальність перед застряглими в Китаї українцями не будуть нести ані туроператори, які їх туди відправили, якщо  в договорі чітко прописані форс-мажорні обставини, ані держава, доки в Україні не буде оголошено епідемію коронавірусу 2019-nCoV, відомого також як уханській вірус.

Щодо форсмажорів, в усіх договірних відносинах між фізичними особами та/чи юридичними особами обов’язково прописуют форс-мажорні обставини, тобто обставини непереборної сили. До форс-мажору логічно застосовувати визначення, яким керуватимуться торгово-промислові палати України (ТПП) у цих відносинах, оскільки лише вони прямо визначені законодавцем як компетентні органи щодо засвідчення обставин непереборної сили, пояснює Чудовський. У ч.2 ст.141 Закону про ТПП та п.3.1 Регламенту ТПП міститься не вичерпний перелік обставин непереборної сили. Умовно наведений масив обставин можна розділити на такі групи:

1. Обставини, викликані винятковими погодними умовами і стихійними лихами;

2. Обставини, зумовлені неправомірними чи винятковими діями/бездіяльністю третіх осіб;

3.  Обставини, які виникли з огляду на умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування.

"Ситуація з евакуацією українців з Китаю та поміщення їх у карантин як раз підпадає під третю групу форс-мажорів, - пояснює Чудовський. - Тобто, якщо через цю ситуацію, одна зі сторін договору не зможе виконати свої обов’язки і у договорі чітко прописані форс-мажорні обставини, серед яких є і ті, що відносяться до третьої групи, то ця сторона не несе жодної відповідальності через невиконання своїх зобов’язань. Це, в тому числі, відноситься і до відносин з туроператорами".

Щодо компенсації від держави можливих збитків, які українці в Ухані понесли через карантин – на це вони матимуть право, якщо буде офіційно буде оголошено епідемію коронавірусу 2019-nCoV. Тобто поки що, відповідальність перед застряглими в Китаї українцями не будуть нести ані туроператори, ані держава.

Українці з Китаю і карантин: чи можуть вони відмовитися і що їм за це буде

Ще одне цікаве питання, через яке точиться багато суперечок – що як українці, яких привезуть з Китаю відмовляться від карантину. Так, вони дали письмову згоду на двотижневу ізоляцію, але що буде, якщо хтось, наприклад, вийде з літаку, скаже "дуже дякую" і просто піде? Чи в праві держава, в такому випадку, примусово, хай навіть і під конвоєм, повернути громадянина, який щойно прилетів із серця епідемії, на карантин? З одного боку тут – обмеження прав і свобод громадянина, якому і так останні тижні було непереливки і який більш за все хоче вже додому, а з іншої – інтереси місцевих жителів, які мають право не піддавати себе небезпеці заразитися коронавірусом через те, що комусь не хочеться пролежати в лікарні 14 днів.

Відповідно до 33 статті Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Таким обмеженням може бути, в тому числі, пандемія, через яку введено надзивчайний стан. В цих умовах можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Пунктом 4 частини 1 статті 17 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" передбачено встановлення  карантину  та  проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів у разі введення надзвичайного стану.

Але цей варіант малоймовірний у даній ситуації з громадянами України, що будуть повернуті з Китаю, коментує Чудовський.

Чи може держава примусово відправити громадян з Китаю на карантин

В той же час, це не значить, що українців з Китаю не зможуть таки примусити пройти карантин в обов’язковому порядку. Справа у тому, що міжнародні медико-санітарні правила і так передбачають примусову ізоляцію громадян, і для цього не обов‘язково оголошувати надзвичайний стан.

"У 2005 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я був прийнятий документ міжнародного рівня, що регламентує дії всесвітньої системи охорони здоров'я у випадку виникнення надзвичайних ситуацій в галузі охорони здоров'я - Міжнародні медико-санітарні правила. До інфекційних хвороб, які підлягають урегулюванню згідно цих Правил, включена і гостра респіраторна хвороба, яку спричинює коронавірус 2019-nCoV, - пояснює Чудовський. – Тож, згідно частині 2 статті 31 цих Правил, якщо особа, що здійснює поїздку, відносно якої держава-учасник може зажадати проведення медичного обстеження, вакцинації або інших профілактичних заходів, не дає згоди на будь-який з таких заходів або відмовляється надати необхідну інформацію або документи, держава-учасник може відмовити у в'їзді цій особі. З Китаю повертаються громадяни України, тож держава не має права не пустити своїх громадян. Але при цьому, як вказано у Правилах, за наявності даних про неминучий ризик для здоров'я населення держава-учасник, відповідно до національного законодавства і в ступені, в якому це необхідно для встановлення контролю над таким ризиком, може змусити особу піддатися, або рекомендувати: а) як можна менш інвазійне і інтрузивне обстеження, що дозволить досягти мети громадської охорони здоров’я; б) вакцинацію чи інші профілактичні заходи; в) додаткові медико-санітарні заходи, які дозволяють запобігти або встановити контроль над поширенням хвороби, включаючи ізоляцію, карантин або поміщення особи під медичне спостереження".

При цьому, якщо держава застосовує до осіб заходи, перелічені у пункті "в", вона зобов’язана забезпечити своїх громадян, розміщених на карантині, всім необхідним: водою, харчуванням,  приміщеннями, одягом, охороною багажу та іншого майна, лікуванням, засобами зв’язку.

Відмова від карантину: яка за це відповідальність

Знову ж таки, що цікаво – якщо людина з цього карантину, тобто місця ізоляції втече, відповідальність за це нестиме не вона (як, наприклад, на Росії, де лікар позивається до суду на пацієнтку, яка втекла з коронавірусного карантину), а держава, в особі суб’єктів, що зобов’язані забезпечити безперервне находження осіб в зоні карантину. Повернути втікача на карантин при цьому держава нібито може, але… не може його до цього примусити, наприклад, надіславши судових приставів і поліцію, які висадять двері, виведуть громадянина в наручниках і силоміць відвезуть в місце ізоляції.

 "Якщо посадовці будуть впевнені, що у випадку не ізоляції даних осіб може бути неминучий ризик для здоров‘я населення, держава може піддати примусовій ізоляції осіб, на підставі цих Правил, тому що вони мають силу міжнародного договору та ратифіковані ВРУ, а за конституцією міжнародні договори приорітетніші за закони України, - коментує Чудовський. -  Але за цими же Правилами держава зобов‘язана поводитися з цими особами чемно та з повагою, тобто є прогалина в законодавстві в питанні застосування до таких осіб спецзасобів (наручники наприклад) та застосування сили. Це питання не врегульоване. Підсумовуючи, держава має право примусово ізолювати даних осіб але не має законних підстав застосовувати до них силу та спецзасоби".

Читайте також - Евакуація з Ухані: Стало відомо, коли українці повернуться додому