Ув'язнені на Донбасі голодують і рвуться на війну

З 20 тюремних установ Донецької області 12 наразі знаходяться в зоні бойових дій. Зв'язок з 16 установами Луганської області Державною пенітенціарною службою частково втрачено і підтримується через начальників територіальних управлінь.

Сергій Старенький, колишній глава пенітенціарної служби України, написав на своїй сторінці в Facebook, що ситуація в колоніях в зоні АТО критична: персонал масово звільняється, а продуктів залишається все менше.

Близько 15 тисяч засуджених опинилися під загрозою загибелі: або від бомбардувань, або від голоду.

Пішли чутки, що ув'язнені незабаром можуть влаштувати голодні бунти. Або що всіх можуть відпустити по амністії, тому що годувати вже нічим.

Начальник відділу взаємодії зі ЗМІ пенітенціарної служби Катерина Денисюк запевняє: ніхто ув'язнених розпускати не збирається. Хоча з продовольством дійсно проблема: продукти ще якось поставляються з Харківської, Донецької та Дніпропетровської областей туди, де відносно мирно, але там, де населені пункти в облозі, дороги перекриті і поставок немає.

Ув'язнені в «обложених» в'язницях зараз доїдають запаси, що були в установах. Це переважно крупи та борошно, уточнює Денисюк, а ось м'яса і риби зараз може і не бути.

Правда, у багатьох колоніях є підсобні господарства з городами і теплицями (Торезька ІК №28 цілих 50 кг сухофруктів цього літа заготовила), а в деяких «підсобках» вирощують корів, свиней, курей і навіть фазанів. Мовляв, ув'язненим ці господарства будуть гарною підмогою, запевняє Денисюк.

Інформація про фазанів правозахисника Богдана Хмельницького здивувала.

За його словами, ув'язнені і раніше не те що фазанів, але й курей у своєму меню не бачили, а зараз ситуація і зовсім катастрофічна.

«Харчування немає. Люди їдять те, що їм родичі з волі передають. Ділять передачу на «сімейники» (міні-громаду ув'язнених в рамках однієї камери, - ред). Більше їсти нічого. М'яса, риби, свіжих овочів не дають. Баланду (в даному випадку - каша з підливою, - ред.) Дають таку смердючу, що її іноді навіть просять не розносити», - розповів ДеПо правозахисник.

І додає: люди на зоні зараз впевнені, що їх «кинули», і не знають, яка їхня подальша доля. Найгірше тим, хто сидить в колонії в Луганській області. Звідти, за словами Хмельницького, зараз надходить найбільша кількість скарг на умови утримання.

При цьому, стверджує він, бунтарських настроїв поки немає.

«Якби давали кожен день булочку, каву і стегенце, а потім стали годувати баландою - ясна річ. Але люди як не їли, так і не їдять, чого бунтувати, - каже він. - Більш того, там дуже багато патріотів України. Мені кожен день дзвонять: «Богдан, я в армії служив. Куди написати заяву - я на передову піду!».

У пенітенціарній службі інформацію про патріотизм ув'язнених підтверджують, але підкреслюють: на війну їх ніхто не відпустить, оскільки в Україні не передбачено механізму залучення ув'язнених до бойових дій.

За словами Катерини Денисюк, питання штрафбатів має вирішуватися на урядовому рівні з залученням Міноборони. Як тільки буде відповідний закон, всі бажаючі та придатні до служби зможуть змінити тюремну робу на військову форму.