ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Японський дизайнер Мацуура: Про неконтрольований Київ, благоустрій Дніпра і фішку столиці

У Києва динамічний характер і розкішна природа, але місту катастрофічно не вистачає координації і контролю

Depo.Життя
1 листопада 2018 17:00
ФОТО: depo.ua

Засновник і директор компанії MADMA Urbanism+Landscape Хірокі Мацуура народився у Токіо, живе у Нідерландах і реалізує ефектні архітектурні та дизайнерські проекти по всьому світу. Мацуура виступив на форумі Kyiv Smart City у секції "Smart Building. Урбаністика".

"З появою різноманітних гаджетів люди все більше часу проводять поза офісами, на вулицях. Вулиця вже не тільки для того, щоб прогулятися, і через це відіграє дуже важливу роль у житті людей. Важливішу, ніж будь-коли раніше. Люди тут зустрічаються, працюють. Також працювати можуть у кафе та ресторанах. Тож вулиці розвинених міст стають схожими на вітальні", - наголошує Мацуура на особливому значенні міського благоустрою для наших сучасників.

Depo.ua розпитав архітетора, які ключові урбаністичні проблеми є у Києва, з чого почати благоустрій берегів Дніпра і захищеність української столиці від злочинців.

- Пане Хірокі, наразі у вас є якісь проекти в Україні?

- Так, є два архітектурні проекти. Один – зведення житлових будинків біля Козина. За планом, з'явиться 50 котеджів, ми розробляємо дизайн будівель та ландшафту. Інший – це Unit City, про який ви, мабуть, знаєте. Зараз ми займаємося дизайном головної площі. Також плануємо працювати над створенням робочих зон.

- Як це буде виглядати?

- Частина задуму і досі таємниця. Але це буде дуже комфортний та інноваційний простір. Принаймні ми намагаємося це зробити. Бо суть Unit City саме в інноваціях.

- Колись ви пропонували проект по благоустрою берегів Дніпра. Чим тоді закінчилася ця історія?

- Так, ми зробили таку пропозицію десь шість-сім років тому у рамках одного конкурсу. У нас було детальне уявлення, яким має бути басейн Дніпра. У київської влади залишився цей проект, а от чи вони ним скористаються, не знаю.

- У двох словах, як ми можемо покращити узбережжя річки?

- Там розкішна природа, тож вам треба подбати про засоби її збереження і гарний доступ до цих мальовничих місць. Зараз з доступністю проблеми – дістатися у потрібну точку іноді нелегко, а до деяких локацій і взагалі неможливо.

- Себто, вважаєте, проблема у громадському транспорті?

- Не лише. Не вистачає пішохідних доріжок, знаків та дороговказів, словом, засобів комунікації.

- Які б взагалі особливості, характерні для України, ви виділили? Які архітектори мають обов'язково брати до уваги…

- Проблема Києва в тому, що не можна розглянути усі проекти у цілісній картинці. Усі нові проекти розвиваються приватно, незалежно один від одного. І ніхто не думає, як їх скоординувати. Тому що місто не бере на себе зобов'язання вести забудовників. Але у великій перспективі воноповинно отримати невід'ємне право контролювати девелоперів. Хоча контролювати – не зовсім правильне слово. Скоріше, координувати, виступати як диригент.

- Бачите певні речі, через які наше місто можна вважати старомодним у поганому сенсі?

- Паркування на вулицях для мене, мабуть, найгірше. Якщо ви це зміните, місто миттєво стане кращим. Адже паркуються ще й тому, що у вас надзвичайно широкі тротуари. Тож варто їх прибрати, і всі оцінять ці тротуари, яких не знайдеш більше ніде у Європі.

- У вас особисто є свої улюблені місця у Києві?

- Одну точку назвати важко. Але мені дуже до душі топографія міста – широка річка і пагорби. Можливо, це тому, що зараз я живу у Голландії, де суцільна рівнина. Себто, мені подобається оцей динамічний характер української столиці…

- Що вас здивувало під час роботи в Україні: якісь матеріали, спосіб будування?

- Якщо подивитися на будівельні проекти високого класу, можна побачити, що забудовники так стараються знизити їхню собівартість, що використовують найдешевші матеріали. Просто для того, щоб підвищити прибуток. І це дуже видно, якщо людина на цьому трохи знається. Припинити це можна лише в один спосіб – не купувати і не орендувати такі приміщення. Якщо таке приміщення запропонують, наприклад, голландцям, вони не будуть витрачати на нього грошей.

- А скільки вже років у нідерландців така звичка?

- Десь з середини 90-х забудовники країни намагаються створювати якісний продукт, бо на неякісний немає попиту.

- Кілька років тому ви презентували концепт "Місто без злочинності" (злочинність знижувалася завдяки особливостям забудови – ред.). Що треба робити Києву, щоб підвищити рівень безпеки?

- За хвилину і не розкажеш. Сам задум з'явився ще у 1960-х, але з часом значно еволюціонував. Це кілька простих ідей, які справді зможуть знизити рівень злочинності. Я б дуже хотів мати можливість розповісти про це ще раз. Бо навіть якщо у вас немає смарт-приладів, кілька елементарних урбаністичних прийомів зроблять міське середовище безпечнішим.

- У Києві цих норм дотримуються?

- Якщо чесно, ні.

- Через те, що у нас забагато заборів, закритих для очей перехожих?

- Так, чим більше закритих місць, тим небезпечніше. Але і відкрити доступ абсолютно всюди – теж неправильно, бо таке місто буде важко контролювати. Тут потрібен своєрідний баланс між контрольованою місцевістю і місцевістю відкритою. Це повинно дуже добре координуватися. Але мені здається, багато речей у Києві просто поза контролем.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя