Японець, який обскакав Муракамі: Кому і за що дали Нобелівку з літератури

Нобелівський комітет присудив Нобелівську премію в галузі літератури – цього року її отримав британський письменник японського походження, 62-річний Кадзуо Ісіґуро

Depo.Життя
5 жовтня 2017 15:00
ФОТО: depo.ua

Кадзуо Ісіґуро відомий за романами "Художник хиткого світу", "Залишок дня", "Коли ми були сиротами", "Не відпускай мене". Останній є першою книжкою автора, виданою українською мовою.

Нагороду присудили за те, що він у своїх "романах надзвичайної емоційної сили розкрив прірву під ілюзорним відчуттям зв'язку зі світом", йдеться в повідомленні Шведської академії.


Літературна кар'єра Кадзуо Ісігуро почалася в 1981 році після опублікування трьох оповідань в антології Introduction 7: Stories by New Writers. У 1983 році, невдовзі після публікації свого першого роману, він був висунутий на грант як один із "Найкращих молодих британських письменників". Теж заохочення за ті самі досягнення він отримав і у 1993 році.

Перший роман "Там, де в димці пагорби" (1982), оповідає про Ецуко - вдову із Японії, яка живе в Англії. Після самогубства доньки її переслідують спогади про зруйнування та відродження Наґасакі.

Другим романом був "Художник хиткого світу" (1986), де через розповідь обтяженого особистим військовим минулим художника Мацуї Оно досліджуються відношення японців до Другої світової війни. Цей роман став книгою року у Великій Британії.

Третій роман Ісігуро, "Залишок дня" (1989), оповідає історію літнього англійського дворецького. Це монолог-спогад на фоні згасання традицій, наближення світової війни та підйому фашизму. Роман отримав Букерівську премію - найпрестижнішу щорічну літературну нагороду у Великій Британії. При цьому члени Букерівського комітету проголосували за роман одноголосно, що трапляється нечасто. Критики відзначали, що японець написав "один із найбільш британських романів XX століття". Його порівнювали із Джозефом Конрадом і Володимиром Набоковим, яким також вдалося створити твори не на рідній для них мові. За романом "Залишок дня" був знятий однойменний фільм з Ентоні Хопкінсом Еммою Томпсон в головних ролях.

У 1995 році був опублікований найскладніший за стилістикою роман Ісігуро "Безутішні". Він був наповнений численними літературними і музичними алюзіями. Дія цього роману відбувається у невідомій центральноєвропейській країні і в наші часи, тоді як усі попередні твори Ісігуро були наповнені ремінісценціями минулого.

Події наступного роману "Коли ми були сиротами" (2000) відбуваються в Шанхаї у першій половині XX століття. Це історія розслідування приватним детективом таємничого зникнення його батьків 20 років тому. Тут Ісігуро повернувся до свого улюбленого прийому блукань у минулому.

КИМ Є ЛАУРЕАТ

Кадзуо Ісіґуро ОБІ народився в родині океанографа Сідзео Ісігуро і його дружини Сізуко. У 1960 році родина Кадзуо емігрувала до Гілфорда, Суррей, де його батько почав проводити дослідження у Національному інституті океанографії. Кадзуо відвідував початкову школу Стафтона, а пізніше середню школу Вокінг у Суррей. Після закінчення школи, він взяв "академічну відпустку" і вирушив у подорож до США та Канади, де почав працювати у журналі та надсилати демо-записи до студій звукозапису.

У 1974 році вступив до Кентського університету, Кентербері, та закінчив його у 1978 році, отримавши ступінь бакалавра мистецтв з англійської мови та філософії. Присвятивши рік літературній діяльності, він продовжив навчання в Університеті Східної Англії, де він отримав ступінь магістра мистецтв із писемності.

Ісігуро написав у співавторстві 4 пісні для джазової співачки Стейсі Кент для альбому 2007 року Breakfast on the Morning Tram. Також написав примітки до альбому Кент In Love Again. Зараз письменник проживає у Лондоні із дружиною Лорною Макдуголл та дочкою Наомі.

Ісігуро — автор двох оригінальних стрічок для телебачення. Він член Королівського товариства літератури. Його твори перекладені більш ніж 30 мовами. Його останній роман "Не відпускай мене" (2005) був включений у список 100 найкращих романів усіх часів за версією журналу Тайм.

"Не відпускай мене" — перша книжка Кадзуо Ішіґуро, видана українською мовою.

Ісігуро нагороджений премією "Віттбред" за свій другий роман "Художник хиткого світу" і Букерівською премією за "Залишок дня". Крім того, "Коли ми були сиротами" і "Не відпускай мене" номінувалися на Букерівську премію.

ІНШІ ПРЕТЕНДЕНТИ

Кандидатури претендентів найпрестижнішої в світі нагороди тримаються в найсуворішому секреті. Вже не перший рік перемогу передрікають японському письменнику Харукі Муракамі та американській поетесі і співачці Патті Сміт.

В соцмережах вже співчувають Муракамі, порівнюючи його з Ді Капріо, який багато років чекав на свого "Оскара".

Також в цьому багато експертів передрікали нобелівку письменнику з Кенії Нгугі Ва Тхіонго.

У прогнозах можна побачити і імена таких письменників, як Петер Гандке з Австрії, Петер Надаш з Угорщини, південно-корейський поет і прозаїк Ко Ин, Ніна Бурауі з Франції.

В списках низки букмекерських компаній найбільш ймовірними претендентами в цьому році стали Нгугі Ва Тхіонго (Кенія), Харукі Муракамі (Японія), письменник з Канади Маргарет Етвуд, прозаїк з Ізраїлю Амос Оз, китаєць Іан Ліанке , сирійський поет Адоніс, італієць Клаудіо Магріс і інші. В цілому, в списку можливих кандидатів на нагороду завжди кілька десятків імен.

Повний список номінантів цього року розсекретять лише через 50 років, а документи можна буде подивитися в архіві Шведської академії в будівлі Стокгольмської біржі в Старому місті в 2067 році.

А ЩО РАНІШЕ?

За заповітом Альфреда Нобеля винагорода має бути отримана людиною, що створила "найвидатніші роботи в напрямку ідеалізму". Первісну вимогу - розглядати тільки ті роботи, що були створені в рік, що передує року нагороди, було змінено, щоб роботи могли бути розглянуті, якщо їх значення було визнано лише недавно.

Минулого року лауреатом став американський поет і музикант Боб Ділан за "створення поетичних образів у великій американській пісенної традиції". Позаминулого – білоруська письменниця Світлана Алексієвич.

Першим лауреатом Нобелівської премії з літератури став Сюллі-Прюдом. Він отримав 150 782 шведських крон. На сьогодні ця сума становить 1,12 мільйонів шведських крон.

Нагороди не розглядалися 7 разів, в 1914 1918 1935, 1940–1943. Чотири рази було надано два призи протягом одного року: у 1904 1917 1966 та 1974. Два письменники не прийняли приз: Жан-Поль Сартр та Борис Пастернак (якому це було заборонено радянською владою).

Єдиного разу премія була присуджена посмертно — у 1931 році Ерік Аксель Карлфельдт отримав премію, пробувши членом Академії протягом 20 років як секретар. Він був номінований двічі, але не погодився б надати премію самому собі.

З відкритих цього року архівів стало відомо, що на Нобелівську премію з літератури в 1966 році була висунута кандидатура Анна Ахматова. Всього в оприлюдненому списку 72 імені, в тому числі Володимир Набоков, Костянтин Паустовський, Семюел Беккет, Луї Арагон, Альберто Моравіа, Хорхе Луїс Борхес, Пабло Неруда.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя